Тритузне (Кам'янське)

Назва Тритузне пішла від місцевого запорозького старшині Кодацької паланки Данила Семененка, що прозвався Трейтузом (Тритузом)^[1].

За Запорозької Січі входила до Кодацької паланки.

На 1859 рік Тритузне було державним селом. Тут було 256 подвірь 1 православна церква й мешкало 1803 особи.^[2]

За часів Російської імперії відносилось до Романківської волості Катеринославського повіту.

На 1886 рік у селі Тритузне мешкало 1580 осіб; було 314 дворів й православна церква^[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2528 осіб (1252 чоловічої статі та 1276 — жіночої), з яких всі — православної віри^[4].

Була прокладена залізниця «Запоріжжя-Кам'янське-Тритузна».

За даними на 1908 рік^[5] в селі мешала 3114 осіб (1536 чоловіків та 1578 жінок), налічувалось 541 дворове господарство.

Левада — пустинь між Тритузним й Кам'янським була забудована на початку 20 сторіччя 60 будинками. Відомі купці стали власниками будинків № 16 були брати Гузєєви, № 45 — Василь Бабаскін. В одному з 2-х будинків без номерів біля нижньої водокачки проживав батько відомого кам'янчанина, художника-графіка, Роберта Лісовського, учня Георгія Нарбута Антон Лісовський.^[6]

Тритузне починалося східніше за одну з найдавніших вулиць Кам'янського — Колеусівської. У місціні вулиці першим поселенцем був запорозький козак козака Колеус (Коліуш).^[6]

1938 року Тритузне увійшло у склад Кам'янського.^[6]

1946 року Тритузне відселене для будівництва секретного радянського заводу по виробництву атомних, військових бомб та згодом боєголовок. Для спорудження заводу у виселеному селі розмістили полонених німців^{[джерело?]}.

Після 1947 року Тритузне було майже повністю поглинене переважно територією Придніпровського хімічного заводу та виселено внаслідок близькості несумісних з санітарними нормами шкідливого виробництва.

Відновлена стара православна церква Святого Миколая.

В поселенні народився:

• Воронін Леонід Григорович (1908—1983) — радянський фізіолог.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

• Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
• рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911