Іванівці (Жмеринський район)

Розташоване за 5 кілометрів від центру громади, за 8 км від залізничної станції Васютинці, 60 км від Вінниці. Через село проходить шосейна дорога.

Селом протікає річка Шевчичка, у межах села утворює ставок. До другої половини 20 століття була заболоченою. Під час нападів татари змушені були робити гребельки, щоб подолати заболочену місцевість, ці насипи збереглися.

Перші згадки в історичних документах датуються серединою XV століття та пов'язані з майновими правами на поселення Рів (сучасне місто Бар) та навколишні села. В 1456 році польський король Казимир дозволяє воєводі руському Анджею Одровонжу викупити Рів з Ялтушковом, Іванівцями, Кумановом^[2] та іншими селами у родичів Стогнєва Рея з Шумська.

1493 року в селі Іванівка нараховувалося 16 хат.

Під час люстрації 1616 року зазначалося, що власниками села були Іванівські-Овсянікові, які за володіння селом несли військову службу при Хмільницькому замку.

У XVI — першій половині XVIII століття село часто зазнавало нападів кримських і ногайських татар — знаходилося поблизу «Кучманського шляху» — відгалуження Чорного шляху, яким татари користувалися для нападів на Поділля та західноукраїнські землі.

Школа в селі заснована 1869 року.

З 1923 року село входить до складу Барського району.

Під час другого голодомору у 1932–1933 роках, проведеного радянською владою, загинуло 10 осіб^[3].

Згідно з переписом УРСР 1970-х років, у селі проживало 1732 людей.

На території села розміщувався господарський центр колгоспу, господарство мало в користуванні 2446 гектарів землі, з них 1800 орної. В колгоспі вирощували зернові культури та цукрові буряки, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво.

В селі працювали бібліотека, клуб, восьмирічна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, профілакторій.

Виходила колгоспна багатотиражна газета.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Барської міської громади.^[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Барського району, село увійшло до складу Жмеринського району^[5].

В 2011 році у селі проживало 1423 людей.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[6]:

Станом на осінь 2013 року функціонує амбулаторія загальної практики сімейної медицини, працює загальноосвітня школа 1-2 ступенів, в 2013–2014 роках навчається 103 учні.

В селі існує храм Введення Пресвятої Богородиці, понад 30 років його настоятелем служив митрофорний протоієрей Криванич Георгій Михайлович, нагороджений 16-ма церковними нагородами. В 2020 році він пішов з життя і його місце зайняв син Юрій Криванич

У селі є пам'ятки:

• Пам'ятник 136 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах Великої Вітчизняної війни^[7], 1967. Пам'ятка розташована біля клубу;
• Братська могила більше 3 тисяч жертв фашизму^[8], 1992. Пам'ятка розташована в лісі.

• 
  Пам'ятник 136 воїнам -односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ
• 
  Братська могила більше 3 тисячам жертв фашизму

• Історія міст і сіл УРСР. Вінницька область.— С. 135.
• Пазюк В. Слово про школу.

• Іван Мовчан відвідав амбулаторію загальної практики сімейної медицини с. Іванівці Барського району, що на Вінниччині^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• Презентація села
• «Духівник Барського району» [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.