Альберт Аппоньї
Альберт Аппоньї (угор. Apponyi Albert; 29 травня 1846, Відень — 7 лютого 1933, Женева) — граф, угорський політик, міністр освіти у 1906—1910, 1915—1918 роках. Ініціатор закону 1907 року, що дав засіб угорському урядові ліквідувати школи національних меншостей, у тому числі й українські.
Альберт Аппоньї | |
---|---|
угор. Apponyi Albert György Gyula Mária | |
![]() | |
Народився | 29 травня 1846[1][2][…] Відень, Австрійська імперія[4] |
Помер | 7 лютого 1933[1][2][…] (86 років) Женева, Швейцарія[4] |
Країна | ![]() |
Діяльність | політик, письменник, дипломат, міністр |
Галузь | політика[5] і шкільництво[5] |
Знання мов | угорська[1], англійська[6] і німецька[5] |
Заклад | Q61942643? |
Членство | Угорська академія наук |
Суспільний стан | шляхтич[d][5] |
Титул | граф[d] |
Посада | член Національних зборів Угорщини[d][7], член Національних зборів Угорщини[d], член Національних зборів Угорщини[d], член Національних зборів Угорщини[d], член Національних зборів Угорщини[d], член Національних зборів Угорщини[d], Minister of Education and Religious Affairs of Hungaryd, Minister of Education and Religious Affairs of Hungaryd, член Національних зборів Угорщини[d][8], член Національних зборів Угорщини[d][9], член Національних зборів Угорщини[d][10] і член Національних зборів Угорщини[d][11] |
Партія | Deák Partyd і National Partyd |
Рід | Apponyid |
Батько | György Apponyid |
У шлюбі з | Clotilde Apponyid |
Діти | György Apponyid і Gräfin Maria Apponyi de Nagy-Apponyd |
Нагороди | |
Біографія
Походив з вельможного угорського роду. Член угорського парламенту з невеличкими перервами від 1872 до 1918 року
За законом Аппоньї, на бажання батьків 20 дітей або 20 % учнів у школах із неугорською мовою викладання запроваджувалося обов'язкове навчання угорською мовою. Внаслідок закону Аппоньї на Закарпатті були закриті всі чисто українські школи і замість 571 української школи в 1874 році лишилося в 1907 році 107 мішаних угорсько-українських шкіл, а в 1915 — тільки 18 мішаних.[12]
Очолив 1920 року угорську делегацію на Паризьку мирну конференцію. Брав участь у підписанні Тріанонського договору 4 липня 1920 року.
Протягом 1911—1932 років п'ять разів висувався Угорським університетом і різними організаціями на здобуття Нобелівської премії миру, але лауреатом не став.[13]
Автор багатьох статей, написав автобіографію.
Посилання
![]() | Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |