Бої за Конотоп

Зовнішні відеофайли
	Feb 24, 2022 10:19 (UTC+2)
	Feb 24, 2022 16:17 (UTC+2)
	Feb 24, 2022 17:30 (UTC+2)

Дата:	24 лютого — 3 квітня 2022; (1 місяць, 1 тиждень та 3 дні)
Місце:	Конотоп, Сумська область, Україна
Результат:	Перемога ЗСУ, повернення міста під контроль України

Бої за Конотоп
	Російський наступ на північ України (2022)
	;
	33°12′10″ сх. д. / 51.23694444447222196° пн. ш. 33.20277777780555084° сх. д.
Дата:	24 лютого — 3 квітня 2022; (1 місяць, 1 тиждень та 3 дні)
Місце:	Конотоп, Сумська область, Україна
Результат:	Перемога ЗСУ, повернення міста під контроль України
Сторони
Росія	Україна
Військові формування
Збройні сили Російської Федерації	Збройні сили України; Сили Територіальної Оборони
Втрати
• убито: 2	• убито: 2 (2 — цивільних) • поранено: 6 (2 — цивільних)

Бої́ за Коното́п — військові дії за контроль над містом Конотоп та його околицями у Сумській області України в рамках повномасштабного вторгнення російських військ до України 2022 року (частина Російсько-української війни).

Перебіг подій

Лютий

24 лютого

До міста Буринь, що на Сумщині, колони російської техніки заїхали близько 11-ї години — через кілька годин від прориву кордону на Сумщині 24 лютого. Щодня 3-4 колони техніки російських військ рухались повз місто у напрямку Києва. Так тривало більше місяця^[1].

Після 17:00 частина російських військ відступили від Сум і пішли назад у бік Конотопа. Один із танків знищили протитанковим комплексом NLAW^[2].

У Конотопі розпочалися бої, є загиблі, повідомили в ОДА. Було зруйновано приватний будинок на вулиці Успенсько-Троїцькій. За свідченнями очевидиці, у вікно будинку військовий з БТР закинув невідомий предмет. Після цього пролунав вибух. Орієнтовно о 18:10, за інформацією Генштабу ЗСУ, змішана колона до 300 одиниць ворожої техніки наблизилась до Конотопа. Підрозділи Збройних Сил України вступили в бій. Війська противника зупинили в районах населених пунктів Грем'яч та Кролевець.

Станом на 19 годину вечора, за інформацією Василя Згонника, головного лікаря Конотопської ЦРЛ до лікарні доставили 6 поранених, серед яких 4 військових. Один у тяжкому стані. Також під обстріл на московській трасі потрапили двоє цивільних: чоловік та дитина^[3].

25 лютого

О 3:35 (UTC+2) російські війська, що наступали з північного сходу, оточили місто Конотоп і взяли його в облогу^[4]. Орієнтовно о 4:20 військова техніка з Бурині підійшла до Конотопа^[5]. На ранок, під містом ворожу техніку було підбито.

На 11:00 міський голова Конотопа повідомив, що в місті відсутня електроенергія в районі Загребелля, працюють аварійні бригади. На окремих вулицях немає інтернету, його теж відновлюють. Конотопський хлібозавод працює^[3].

Українські війська захищали свої позиції від обстрілу. Російська техніка горіла у місті вранці, містом пройшли важкі бої^[6]. Українська армія заявила, що російські війська, які оточили місто, були погано забезпечені та відступили^[7]^[8]. Загалом українські захисники спалили близько 40 одиниць техніки окупантів^[9]. За даними української армії, урядові сили втратили контроль над містом^[10]^[11].

26—27 лютого

Вночі війська РФ на околицях Конотопа облаштували блок-пости. Приблизно о 7:12 над Конотопом пролітала російська авіація, повідомили у військовій адміністрації. У селі Воргол на Путивльщині 26 лютого місцеві чоловіки взяли у полон сімох російських солдатів, які вели ще двох українських полонених. Росіяни втратили бронетехніку, на якій приїхали в Україну, і йшли пішки через село. Максим Конюх — мешканець с. Воргол згадував: «Ми їх привели сюди, вони тут роззброїлися. Ми їх напоїли обіцяним чаєм. Повелися на чай і тепло. Вони дуже боялися, що їх будуть катувати. Їх поміняли на наших воїнів»^[12].

В обід 27 лютого у Конотопі ворог почав заходити на м'ясокомбінат^[13].

28 лютого

Російські окупанти біля села Підлипне залишили техніку, в якій закінчилося паливо^[14].

На виїзді з села Слобода Конотопського району військові РФ обстріляли автомобіль марки ГАЗ. Двоє чоловіків загинули. За процесуального керівництва Конотопської окружної прокуратури проводиться досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України)^[15]^[16].

Березень

1—2 березня

Приблизно о 12 годині 1 березня у Конотопі було оголошено повітряну тривогу через загрозу авіаударів^[3].

Близько 11 години військові РФ вимагали у місцевої влади віддати місто Конотоп під їх контроль. Погрожували тим, що на місто наведена артилерія. «Пропонували, щоб ми їх не чіпали, а вони не будуть чіпати Конотоп», — сказав міський голова Конотопа Артем Семеніхін^[17]. Російську техніку під міськрадою оточили конотопці з вигуками «Ганьба!»^[18]^[19].

О 13:20 на виїзді з села Слобода, біля Конотопа, російські окупанти обстріляли автомобіль, загинуло двоє людей^[16].

4 березня

Згідно із списком, оприлюдненим 4 березня в Офісі Президента України до напрямків, які потребують гуманітарних коридорів потрапив і Конотоп. Це стало результатом другого раунду перемовин між Україною та Росією, де досягли порозуміння щодо гуманітарних коридорів. З восьми областей у Сумській були визначені такі міста: Суми, Шостка, Ромни, Охтирка та Конотоп^[20].

12 березня

Від міської ради Конотопа колони на особистому транспорті та автобусах виїхали о 9:00. Напрям руху колони: Конотоп, Шевченкове, Карабутове, Хмелів, Ромни, Андріяшівка, Лохвиця, Лубни, Полтава^[21]. Із Конотопа виїхало 115 авто (550 громадян) та 7 автобусів (210 громадян)^[22].

15—17 березня

15 березня на Сумщині працювали «гуманітарні коридори» за п'ятьма маршрутами — із Сум, Тростянця, Лебедина, Конотопа і Шостки. Кінцевий пункт призначення всіх маршрутів — Лубни на Полтавщині^[23].

З Кропивницького у місто Конотоп 16 березня привезли 3,5 тонни гуманітарної допомоги. Про це Суспільному розповів заступник міського голови Кропивницького Михайло Бєжан. У Конотоп відправили 800 банок тушонки, тонну замороженої курятини, теплі речі та білизну. За словами Михайла Бежана, допомогу надали місцеві підприємці^[24].

Станом на 13 годину 17 березня було знеструмлено Конотоп. За інформацією Конотопського міського голови Артема Семеніхіна не витримували мережі. Обленерго робить все можливе для того, аби зробити перепідключення. Відсутнє електропостачання в Глухівській громаді, повідомили в міськраді^[25].

18 березня

На Сумщині 18 березня з 9 години ранку працювали гуманітарні коридори. Можна було виїхати з Великої Писарівки, Тростянця, Краснопілля, Сум, Лебединської та Конотопської громад^[25]. З Конотопа можна було виїхати на особистому транспорті та автобусах з 9 години ранку від площі біля міськради. З міста колона рухалась через Шевченкове, Хмелів, Ромни, Андріяшівку і далі на Полтавщину через Лохвицю до Лубен^[26]. Колону традиційно супроводжували представники Міжнародної організації Червоного Хреста. За даними обласної військової адміністрації, станом на 17:00 із Конотопа виїхало: 55 авто — 270 громадян, 5 автобусів — 130 громадян^[27].

Конотоп 18 березня отримав 20 тонн гуманітарної допомоги з Чернівців. Це харчові продукти, ліки, суміші для дітей, гігієнічні засоби, підгузки та інше^[25].

24 березня

24 березня військові Росії на власному подвір'ї розстріляли двох пенсіонерів із села Великий Самбір Конотопського району. Від отриманих вогнепальних поранень 62-річні чоловік та жінка померли. Правоохоронці України розпочали досудове розслідування цього розстрілу. Кримінальне провадження відкрили за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України)^[28]

27 березня

Близько 17:15 27 березня військовослужбовець РФ умисно здійснив наїзд на пішоходів із села Чаплищі на Путивльщині, які йшли пішки в попутному напрямку за межами села Чумакове Конотопського району. У результаті 33-річний чоловік загинув, мати та 15-річний син Іван отримали травми. Унаслідок травм підлітку довелося частково ампутували ногу, повідомила речниця прокуратури Наталя Науменко. За спогадами Івана Чабана він не встиг повернути голову у бік траси, було темно, він упав, бо знав, що їде танк, і думав, що вже все. Його маму перекинуло через відбійник, а хлопця якось підкинуло і правою ногою, вдарило об відбійник. Як виявилося росіяни щось тягли за танком, у них зірвалось і зачепило родину^[29].

Досудове розслідування проводиться за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України). Дана стаття передбачає покарання з позбавленням волі на строк від 10 до 15 років або довічним позбавленням волі^[30].

30—31 березня

У Конотопському районі російські військові продовжували контролювати дороги, обстрілювати житлові квартали та тероризувати мирне населення. Зокрема, проїжджаючи повз населені пункти, росіяни стріляли з танків та стрілецької зброї у тому числі по вікнах будинків^[31]. У населених пунктах Новослобідської, Путивльської, Попівської та Дубов'язівської громад в ці дні тривав активний рух військової техніки РФ. Навколо Бурині були встановлені блок-пости російської армії. Людей не впускали та не випускали з міста^[32].

За дві доби через Великий Самбір, — за інформацією Попівського сільського голови Анатолія Боярчука, — пройшло десь 3000 техніки РФ. Перебуваючи в селі, солдати грабували теплий одяг, ковдри, їжу. Все розпочалось з першого дня війни, коли пішов рух техніки агресора у цьому напрямку із станції Вязове, де вони дислокувалися, і сюди, через Семянівку, Шевченкове, Великий Самбір^[33].

Місто Буринь росіяни оточили блокпостами. Один з них встановили біля залізничного переїзду, з виламаними дверми та купою сміття. Виїжджали колони техніки, які поверталися з київського напрямку через Буринь, два дні. Везли і шафи, і сумки базарні, і собачі будки примотані та зарізане порося. За спогадами місцевих навіть корова із тенту із КамАЗа виглядала: «Сидять солдати і корова там»^[1].

У Конотопському районі внаслідок наїзду автівкою на міну загинула людина. Ще троє людей потрапили у лікарню. Також росіяни розстріляли цивільного чоловіка, повідомив голова Сумської обласної державної адміністрації Дмитро Живицький^[32].

1—4 квітня

Військові РФ у великій кількості, зайшовши через державний російсько-український кордон, розпочали окупацію центральної частини Сумської області. Про це в ефірі інформаційного марафону сказав голова Сумської обласної військової адміністрації Дмитро Живицький. Декілька днів продовжувалося накопичення військ у Конотопському районі та частково в Сумському районі, починаючи кордону з Російської Федерації: Білопільська громада, Буринська, Путивльська, Новослобідська^[34]. Так було сформовано умовний «коридор», через який відбувався постійний рух військової техніки з Київської та Чернігівської областей у зворотному напрямку на Росію. У Конотопському районі та північній частині Роменського наразі небезпечно пересуватися цивільному населенню^[35]. Велике накопичення російських військ було від Білопілля до Конотопа — в Білопільській, Путивльській, Буринській, Ново-Слобідській, Попівській громадах і навколо Конотопа^[36].

Далі до Конотопа — дуже складна ситуація. Більше тисячі одиниць військової техніки. Періодично відбуваються зіткнення, обстріли російською артилерією наших населених пунктів. Вони розміщують свою техніку між житловими будинками у селах, тим самим прикриваючись мирними мешканцями. Відбуваються обстріли цивільних автомобілів. 1 квітня викрали чоловіка, який віз гуманітарну допомогу в одну з громад", — зазначив очільник області^[34].

31 березня, між селами Пересипки та Чумакове на Путивльщині військові РФ затримали цивільну машину з жителями Шосткинського району під час перетину російського блок-посту. За інформацією Дмитра Живицького у людей забрали телефони та обіцяли дати їм місце для ночівлі. Після цього зв'язок із затриманими зник. Станом на 1 квітня їхнє місце перебування було невідомим, а телефони вимкнені^[35]. Вдалося повернути їх лише в результаті обміну полоненими 12 квітня з російського полону. Шосткинці перебували в ізоляторі на території Курської області. За їх словами, за гратами у рашистів перебувало багато українців…^[37]

Також солдати РФ 31 березня під час руху колони через село Сім'янівка Конотопського району обстріляли приватні будинки мирних жителів на вулиці Центральній. Внаслідок обстрілу пошкодили близько 10 будинків^[38].

1 квітня російські військові взяли у полон заступника голови Новослобідської громади Конотопського району Олексія Шибаєва на блокпості, який встановили військові РФ біля с. Пересипки Путивльської територіальної громади. Він супроводжував гуманітарний вантаж^[39]. Про повернення Олексія Шибаєва 3 квітня повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Дмитро Живицький^[40].

Також до російського полону потрапив військовий Збройних Сил України. Протягом довгого часу чоловік не виходив на зв'язок із рідними. 1 квітня його матері надійшло відео, що сина захопили в полон^[35].

У ніч на 3 квітня російські військові зруйнували міст через Сейм у селі Чумакове на Сумщині. Він сполучав на автодорозі Р44 між Путивлем на Буринню населені пункти Конотопського району із Сумами. За інформацією місцевих жителів, російські військові перейшли міст у бік кордону з Росією і підірвали його за собою^[41].

Нововведені російські війська забезпечували прикриття та логістичну підтримку окремих підрозділів, які з 3 квітня активно відводилися на територію Російської Федерації з технікою та награбованим майном. На звільнених територіях ще декілька днів перебували малочисельні групи російських військовослужбовців, які переховувалися або намагалися самостійно перетнути державний кордон України^[42]^[36]. Була зачистка, знайдено, ліквідовано декілька підрозділів, забрано трофейну техніку. Це і медичний тигр, тайфун і танки бойові машини піхоти, — розповів Дмитро Живицький^[43].

6 квітня

У селі Дептівка Конотопського району ЗСУ знешкодили групу російських військових, які перебували поряд із Уралом, завантаженим награбованим в Україні майном. За інформацією Генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової п'ятьох із них було убито, а трьох взято у полон^[44].