Семеніхін Артем Юрійович
Арте́м Ю́рійович Семені́хін (нар. 9 квітня 1982, Конотоп) — міський голова міста Конотоп (з 2015 року)[1], учасник АТО.
Артем Юрійович Семеніхін | |
---|---|
міський голова Конотопа | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 18 листопада 2015 |
Попередник | Василь Дзед |
Народився | 9 квітня 1982 (42 роки) Конотоп, Сумська область, Українська РСР, СРСР |
Відомий як | військовослужбовець |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Освіта | Київський національний торговельно-економічний університет |
Alma mater | ДТЕУ (2008) і Конотопський індустріально-педагогічний фаховий коледж СумДУ (2003) |
Політична партія | ВО «Свобода» |
Релігія | православний християнин |
Нагороди | недержавна медаль «За оборону Щастя», «За жертовність і любов до України» |
Біографія
Народився 9 квітня 1982 року в Конотопі на Сумщині. У червні 2003 року закінчив Конотопський індустріально-педагогічний технікум. З червня 2000 року по листопад 2001 року проходив строкову службу в ЗСУ. У січні 2008 року закінчив Київський національний торговельно-економічний університет, а у 2009 році магістратуру. З січня 2009 року по вересень 2012 року — директор ПП «Космо» (Київ).
2014 роек, під час першої хвилі мобілізації, добровільно вступив до ЗСУ для участі в АТО. Служив командиром взводу у 92 механізованій бригаді ЗСУ. Брав участь у обороні міста Щастя, за що був нагороджений недержавною медаллю «За оборону Щастя»[2]. У 2015 році офіцер-психолог батальйону однієї з військових частин ЗСУ.
З листопада 2015 року — міський голова м. Конотоп. 12 листопада 2015 року став учасником ДТП, що сталося в місті Конотоп, на перехресті вулиць Лазаревського і Генерала Тхора[3].
Діяльність на посаді міського голови
У грудні 2016 року став на бік населення, коли приватні перевізники міста вимагали підвищення вартості проїзду в маршрутних таксі з 3 до 6 гривень.[4] У відповідь на це перевізники оголосили страйк. Для виходу з транспортного колапсу, Артем Семеніхін залучив комунальний транспорт і приватні перевізники були вимушені піти на поступки.[5][6]
За період перебування на посаді голови, Конотопською міською радою були надані звання почесних громадян міста Конотоп п'ятьом загиблим в АТО військовим: Євгену Бірюкову, Михайлу Суслу, Анатолію Шульзі, Андрію Ваховському[7] та Андрію Кривичу (друг «Діллі»).
Артем Семеніхін обіймав посаду міського голови Конотопа до 2018 року. До кінця каденції не допрацював: після тривалого протистояння з депутатським корпусом, ті висловили йому недовіру та усунули з посади. Наступного року Сумський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував рішення Конотопської міської ради про дострокове припинення повноважень міського голови Артема Семеніхіна[8]. Повноваження міського голови Семеніхіна закінчилися 8 грудня 2020 року на першій сесії Конотопської міської ради 8 скликання, та почалися повноваження депутата міської ради.
2 березня 2022 року, під час боїв за Конотоп в рамках повномасштабного російського вторгнення до України, Семеніхін заявив про те, що окупанти висунули місту ультиматум здаватися, на що він та жителі міста виявили готовність боротися за Конотоп[9].
Декомунізація
У рамках декомунізації в Україні в місті Конотоп перероблено або демонтовано всі комуністичні пам'ятники та інформаційні дошки з місцевих пам'яток, що підпали під дію законів про декомунізацію[10][11][12]. Було перефарбовано стелу радянських часів, та замінено табличку. Були змінені комуністичні назви 72 вулиць[13].
Замість деяких декомунізованих назв вулиць з'явилися вулиці на честь місцевих мешканців, що загинули під час АТО, а також вулиця на честь загиблого в АТО Ореста Квача і вбитого за суперечливих обставин керівника «Правого Сектора» Західної України Олександра Музичка («Сашко Білий»)[14]. Після протестів місцевих жителів перейменування вулиці Щорса на вулицю Олександра Музичка було скасовано, і перейменовано на вулицю Щаслива.
Публічні акції
Після обрання на посаду міського голови, зняв портрет президента Порошенка у робочому кабінеті, замінивши його портретом Степана Бандери[15][16][17][18][19].
27 серпня 2016 року публічно спалив прапор Російської Федерації;[20]
23 травня 2016 викликав на дуель керівника Сумської обласної адміністрації, кинувши йому рукавичку.[21]
26 квітня 2017 перервав збори політичної партії «Український вибір» Віктора Медведчука у м. Конотоп, звинувативши їх у сепаратизмі та колабораціонізмі.[22] По цьому інциденту Генеральна прокуратура відкрила кримінальну справу проти Артема Семеніхіна.[23]
У серпні 2017 року здійснив піший похід з Конотопа до Києва.[24]
У 2022 році після початку російського вторгнення одним з перших заборонив діяльність УПЦ (МП) на території свого міста.[25]
Нагороди
- недержавна медаль[26] «За оборону Щастя»[2] і «За жертовність та любов до України»[27] від Української православної церкви (Київського патріархату).
Примітки
Посилання
- Канал Артема Семеніхіна на YouTube
- Брифінг Артема Семеніхіна у Верховній Раді з вимогою розпуску міськради Конотопа та проведення позачергових виборів (ВІДЕО)
- Результати опитування про те, за кого з кандидатів на посаду міського голови Конотопа голосували б читачі найбільшого сайту міста.[2]
- Конотопська міська рада. Сумська обласна рада. Процитовано 4 серпня 2017.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - https://www.youtube.com/watch?v=RoYc7NsmV_E
- https://www.youtube.com/watch?v=kktEcqPbtTk
- https://www.youtube.com/watch?v=GTPWb8HEG_A
- https://strana.today/news/85885-mer-konotopa-peshkom-poshel-v-kiev-k-petru-poroshenko-za-pravdoj.html
- http://like.sumy.ua/news/politika/9751-mer-konotopa-zastavil-perevozchikov-umenshili-stoimost-proezda-v-marshrutkakh