Збройні сили Російської Федерації

У лютому 2018 року було оголошено, що в ЗС Росії мають намір відновити політичне управління й посади політруків. Нову-стару структуру будуть створювати на основі вже наявного управління з роботи з особовим складом. Вона буде наділена широкими повноваженнями.^[10]

Державне оборонне замовлення на 2018 рік склало 1,5 трлн російських рублів (близько $ 28 млрд). Збройні сили мають отримати 160 літаків, 10 човнів, 14 систем космічного базування. Сухопутні війська отримають 500 одиниць ракетного та артилерійського озброєння на броньованому шасі^[11].

Підрозділи повітряно-космічних сил мають отримати нові Су-34, Су-35С та Су-30С, гелікоптери Мі-28 та Ка-52. Підрозділи протиповітряної оборони мають отримати С-400 та Панцир-С^[11].

У травні 2019 року в збройних силах РФ впроваджена нова посада — головний сержант. Про те, що в армії може з'явитися така посада, заступник міністра оборони РФ Микола Панков говорив ще 2011 року.

Аналогічна посада існує в країнах НАТО, де головний сержант координує та контролює сержантський корпус. У США сержант також є радником міністра оборони і голови об'єднаного комітету начальників штабів.^[12]

Збройні сили Російської Федерації складаються з:

• Сухопутних військ,
• Військово-повітряних сил (Протиповітряні війська Росії у 1998 році ввійшли до складу Військово-повітряних сил),
• Військово-морських сил
• Ракетних військ стратегічного призначення (командування у західному районі Москви Кунцеве і нове на горі Косьвінський Камень на Уралі на схід від міста Березніки),
• Космічних військ,
• Повітряно-десантних військ
• Сили спеціальних операцій

Військові формування, які не підпорядковані Міністерству оборони РФ складаються з:

• Внутрішніх військ,
• Федеральної Служби Безпеки (скор. ФСБ),
• Федерального Агентства Державного Зв'язку та Інформації (ФАДЗІ).

Військова присутність за кордоном

• 7-ма військова база в Абхазії
• контингент в Південній Осетії,
• 102-га військова база у Вірменії,
• Оперативна група російських військ у Молдові — 1199 осіб (Придністров'я),
• Оперативна група російських військ у Киргизстані
• 201-ша військова база у Таджикистані — найбільша російська сухопутна база за межами Росії, чисельність контингенту становить близько 7 тис.
• невідома кількість російських військових на території Донецької області та Луганської області (див. Окупаційні війська РФ на Донбасі) та в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим.

Станом на лютий 2023 року, згідно повідомлення міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса в ефірі ВВС Radio 4, 97% усієї російської армії знаходиться в Україні^[13][14].

Сухопутні війська

Сухопутні війська поділені за 4-ма військовими округами — оперативно-стратегічними командуваннями:

•    Західний військовий округ — штаб у Санкт-Петербурзі;
•    Південний військовий округ — штаб у Ростові-на-Дону;
•    Центральний військовий округ — штаб у Єкатеринбурзі;
•    Східний військовий округ — штаб в Хабаровську.

Чисельність — 395 000 осіб (2006), з яких 190 тис. призовників.До складу наземних сил входять 35 тис. військових Повітряно-десантних військ.

Військово-морські сили Російської Федерації

Військово-морські сили Росії, Військово-морський флот Росії ділиться на 4 окремих флоти та Каспійську флотилію:

• Тихоокеанський флот Росії (командування у Владивостоці)
• Північний флот Росії (командування у Сєвероморську)
• Балтійський флот Росії (командування у Балтійську), з підпорядкованим Калінінградським особливим регіоном
• Чорноморський флот Росії (командування у Севастополі).
• Каспійська флотилія (командування в Астрахані)

Генеральний штаб і бункери

Генеральний штаб Збройних сил для генералів і Президента Росії розмішений біля Чехова та Шарапового за 80 км на південь від Москви, Чаадаєвка на схід від Пензи, глибокого закладення бункер у Воронове, можливо за 70 км на південь від Москви і біля Липецька.^[15]

У Москві існує система бункерів, пов'язаних системою «Метро-2».

Підземне місто-бункер гора Ямантау площею 1000 км² північніше оренбурзького міста Білоріцька в Уральських горах, призначений бути останньою базою Російської держави на випадок атомної війни.^[16]

• 
  Основний бойовий танк Т-90А
• 
  Основний бойовий танк Т-72Б3
• 
  Самохідна артилерійська установка 2С19 «Мста-С»
• 
  Важкий авіаносний крейсер «Адмірал флоту Радянського Союзу Кузнєцов»
• 
  реактивний надманеврений багатоцільовий винищувач Су-35БМ
• 
  Бойовий вертоліт Ка-52
• 
  Атомний підводний човен проекту «Борей» Юрій Долгорукий с ракетою Булава
• 
  фронтовий бомбардувальник Су-34
• 
  Зенітно-ракетний комплекс С-400 «Тріумф»
• 
  самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс Панцир-С1
• 
  Оперативно-тактична ракетна зброя Іскандер (ОТРК)
• 
  Міжконтинентальна балістична ракета Тополь-М
• 
  Міжконтинентальна балістична ракета PC-24 «Ярс»

ЗС РФ у збройних конфліктах, в яких брали участь, здійснили безліч дій, які мають всі ознаки воєнних злочинів.^{[17][18][19][20][21][22][23][24][25]}

Чечня

• Бомбардування Шалі касетними бомбами
• Атака балістичними ракетами Грозного
• Масове вбивство в Нових Алдах
• Різанина в Комсомольському
• Різанина в Самашках
• Убивство Ельзи Кунгаєвої

Грузія

• Етнічні чистки грузинів в Абхазії
• Битва за Сухумі
• Етнічні чистки у Південній Осетії

Сирія

• Різанина в Алеппо (2016)

Україна

• Бучанська різанина. Дата: березень 2022 року^[26].
• Авіаудар по лікарні в Маріуполі. Дата: 9 березня 2022 року^[27].
• Депортація українських дітей до РФ Дата: березень 2022 - по наші дні^[28].
• Авіаудар по Маріупольському театру. Дата: 16 березеня 2022 року^[29].
• Удар по колонії в Оленівці, де знаходились українські полоненні ( стаття 438 КК України " Порушення звичаїв війни")^[30][31] Дата: 29 липня 2022 року.
• Масові вбивства в Ізюмі^[32]. Дата: квітень - вересень 2022 року.
• Страта Олександра Мацієвського^[33]. Дата: ймовірно 30 грудня 2022 року, стало відомо в березні 2023 р.
• Ракетний удар по житловому будинку в Дніпрі^[34]. Дата: 14 січня 2023 року.
• Підрив Каховської ГЕС (акт екоциду). Дата: 6 червня 2023 року^[35].

• Звезда (телеканал)
• 470 навчальний центр службового собаківництва Збройних Сил РФ
• Головний храм Збройних сил РФ
• Збройні сили СРСР
• Збройні сили України
• Збройні сили Білорусі

• Scott Boston, Dara Massicot (2017). The Russian Way of Warfare. A Primer (Звіт). Perspectives. RAND Corporation. с. 16. doi:10.7249/PE231. PE-231-A. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018.