Голкіпер року в Україні
Голкіпер року в Україні — приз найкращому футбольному кіперу України. Має офіційну назву «Воротар Республіки». З 2022 року вручається сайтом газети «Український футбол», перед тим — виданнями «Молодь України», «Український футбол» і «Спортивна газета», Комітетом у справах фізкультури та спорту України (від березня 1990 року — Держкомспортом), Федерацією футболу України, Міністерством спорту[К. 1], Центральним будинком фізкультури України та Українським науково-дослідним інститутом фізкультури. Лауреатом може стати футболіст із українським громадянством незалежно від того, де він виступає.
Три роки (1941—1943) топові списки не укладалися через Другу світову війну. У 1994—1998 роках повноцінних опитувань не було, проте редакція «Українського футболу» спромоголася виявити лауреатів за відповідний проміжок часу: задля цього були взяті до уваги загальні реєстри референдуму на визначення Футболіста року в Україні (його тоді проводила ця ж газета), звідки виокремили воротарів. У 1992 і 1993 роках, коли топ-воротаря держави визначала «Спортивна газета», відповідне опитування проводилося за результатами сезону, тобто влітку, маючи специфічну модель: окрім традиційного анкетування респондентів, враховувався рейтинг голкіперів за виставленими «СГ» оцінками, згідно з яким «страж воріт», розмішений на вершині, здобував кількість балів, прямо протилежну його місцю (наприклад, 1993 № 1 у рейтингу Ігор Кутепов отримав 17 очок, оскільки до підсумкового оцінювання газета допустила 17 кіперів).
Загалом лауреатами опитування були 34 кіпери з 16 клубів. За кількістю перемог лідерами Олександр Шовковський, який вигравав опитування 10 разів, і київське «Динамо» — 52 перемоги. Найбільшу кількість перемог поспіль мають Роман Норов, Олександр Бабкін і Євген Рудаков (по 5). Шовковський також є рекордсменом за кількістю потраплянь у призову трійку (16: 10 перших місць, 4 — других і 2 — третіх), не набагато відстав Антон Ідзковський (14: 5 перших місць, 5 — других і 4 — третіх). Найстарший лауреат — Олександр Шовковський (40 років у 2015), який також має найбільшу відстань між дебютною та останньою перемогами (21 рік: 1994 і 2015). Наймолодший переможець — Андрій Лунін (18 років у 2017).
Переможці й призери
д/в | Дані відсутні |
---|---|
Гравця також визнали найкращим футболістом України за підсумками року |
Статистика
За гравцями
Футболісти, що вигравали більше одного титулу
За клубами
Клуб | Перемоги |
---|---|
Динамо (Київ) | 53 |
Шахтар | 18 |
Металіст | 7 |
Локомотив (Харків) | 4 |
Дніпро | 4 |
Штурм | 3 |
Рабіс (Харків) | 2 |
Динамо (Харків) | 2 |
Зоря | 2 |
Чорноморець (Одеса) | 2 |
Динамо (Одеса) | 1 |
Карпати | 1 |
ЦСКА | 1 |
Ворскла | 1 |
Олександрія | 1 |
Десна | 1 |
Бенфіка | 1 |
Примітки
Джерела
- Анатолій Скоробагатько. Спортивні опитування: Україна та світ. — К.: [самвидав], 2001. — 82 с.
- Газета «Український футбол» за 2 листопада 2010 року, № 162-163
- Газета «Український футбол» за 17 грудня 2010 року, № 189
- Газета «Український футбол» за 18 грудня 2012 року, № 136
- Газета «Молодь України» за 9 серпня 2013 року, № 15-16
- Газета «Копейка» (Біла Церква) за 13 листопада 2013 року, № 46
- Газета «Український футбол» за 13 грудня 2013 року, № 102
- Газета «Молодь України» за 19 червня 2014 року, № 19-20
- Газета «Український футбол» за 19 грудня 2014 року, № 97
- Газета «Український футбол» за 31 січня 2017 року, № 5-6
- Газета «Копійка» (Біла Церква) за 1 листопада 2017 року, № 43
- Газета «Український футбол» за 7 листопада 2017 року, № 85-86
- На зеленій мураві. Ретроспективний альманах газети «Український футбол» / К.: [самвидав], 2017. — С. 1
- Газета «Молодь України» за 29 листопада 2018 року, № 37-38
Див. також
Посилання
- Інформація з Довідки Федерації футболу України 1967 року [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]