Гранат-1

«Гранат-1» — безпілотний літальний апарат, побудований за схемою літаюче крило, з фото, відео, тепло фіксацією, передача йде по цифровому каналу зв'язку, входить до комплексу Навідник-2, виробник Росія. Дальність дії, при прямому баченні: до 10 км (відеоапаратура), до 15 км (фото).

Гранат-1
Гранат-1
Тип розвідувальний БПЛА
Розробник Росія ООО «Ижевские беспилотные системы»
Виробник Росія ООО «Ижевские беспилотные системы»
Статус експлуатується

CMNS: Гранат-1 у Вікісховищі

Обладнання

  • Оптика: Canon Zoom Lens 5x15, 43-215mm[джерело?]
  • Акумулятор: Batt LiPo 14.8V, 4S, 11000 mAh, true 40 c, maxamps.com[1]
  • Відеомодуль: поворотний з кольоровою відеокамерою[джерело?]

Льотно-технічні характеристики

  • Довжина - 0,52 м[2]

Технічні характеристики

  • Розмах крила — 0,82 м
  • Висота — 0,24 м
  • Крейсерська швидкість польоту — 60 км/год
  • Максимальна злітна маса — 2,4 кг
  • Максимальна швидкість — 75 км/год
  • Максимальна дальність польоту — 15 км
  • Максимальна висота польоту — 3500 м
  • Силова установка — електричний двигун
  • Час польоту — 1 год 15 хв

Застосування

Російсько-українська війна

У 2015 році InformNapalm фіксував використання БПЛА «Гранат-1» та «Гранат-2» підрозділами російських терористичних сил на Донбасі. Застосування цих типів російських військових БПЛА було виявлено по відеокадрах з сюжету пропагандистів каналу «Новороссия ТВ». Відомо, що військові ЗС РФ використовували ці БПЛА під час бойових дій біля Дебальцевого в лютому 2015 року[3].

2 квітня 2017 року в районі Світлодарської дуги був збитий безпілотник «Гранат-1». Деталі апарату мали маркування ФСБ РФ.[1][4][5][6]

29 листопада 2020 року «Гранат» було збито українськими військовими неподалік Луганського[7]. Російські терористичні війська використовували цей БПЛА для коригування під час заходу розвідувально-диверсійної групи до українських позицій. Злагодженими діями українських військових було зірвано намагання ворожих диверсантів провести мінування позицій українських військ та відмовитися в подальшому від виконання диверсійних заходів. Після вогневого контакту противник відійшов[8].

Під час огляду шляху відступу ворожої ДРГ було виявлено засоби мінування російського виробництва, зокрема три МОН-50 та споряджений касетний контейнер типу КСФ-1 з мінами типу ПФМ-1, які заборонені Женевською конвенцією[8].

19 листопада 2020 міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm оприлюднила ексклюзивні знімки та додаткові факти про станцію управління новітнього російського комплексу «Наводчик-2», до складу якого входить БПЛА «Гранат-1», який вперше потрапив у офіційні звіти СММ ОБСЄ 14 листопада 2020 року. Комплекс був зафіксований у Луганській області, за 12 км від лінії бойових дій[3].

23 травня 2022 року БПЛА "Гранат" був збитий поблизу н.п. Суха Балка Бахмутського району Донеччини (ЗРК "Оса-АКМ")[джерело?].

Див. також

Примітки

Посилання


🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв