Зброя

	Зброя
Гештег	weapon
Код у Гармонізованій системі	93
Є об'єднанням	див. список:d
	Зброя у Вікісховищі

Збро́я^[2], заст. ору́жжя^[3] — сукупність технічних пристроїв та засобів, що застосовується для ураження живої сили противника, його техніки, спорудження та інших цілей під час ведення бойових дій; озброєння. У переносному значенні «зброя» — будь-який засіб для боротьби з ким-небудь чи чим-небудь, для досягнення будь-якої мети.

Тлумачення

Слово зброя, очевидно, є запозиченням з польської мови — від пол. zbroja («обладунок», «спорядження», «зброя»), яке утворене від broić («броїти», первісне значення — «рубати»), що веде своє походження від прасл. *brьjǫ/*briti (звідси також укр. брити)^[4]. Від zbroja походить також слово «збруя»^[5]. Застаріле «оружжя» — від дав.-рус. оружиє < прасл. *orǫžьjь^[6]^[3].

Історія

Людство користувалося зброєю з прадавніх часів. Найпростішими видами зброї є палиця чи камінь, які неважко знайти будь-де. Спочатку основним призначенням зброї було в першу чергу полювання, а в другу — захист від хижаків. Але вже в найдавніші часи зброя стала використовуватися також для нападу та оборони в сутичках різних груп людей.

Найдревнішими археологічними знахідками, які можна без сумніву класифікувати як зброя є шенінгерські списи, які датуються приблизно 400 тис. років тому. Палиці, необроблене каміння, які люди, мабуть, використовували раніше, не збереглися й не можуть бути однозначно класифіковані як зброя.

Використання металу для виготовлення зброї почалося з енеоліту, до того основними матеріалами служили дерево, кістка, оброблений камінь. З винаходом бронзи розпочалася бронзова доба. У бронзову добу з'явилися також перші фортифікаційні споруди, а з ними й засоби руйнування мурів — тарани, згодом катапульти.

З початком залізної доби почалося виробництво зброї із заліза. Перші залізні вироби поступалися бронзовим за якістю, однак вони були доступнішими завдяки більшій поширеності залізної руди. Перші зразки стальної зброї з'явилися в 4 ст. до Христа.

Луки з'явилися в епоху пізнього палеоліту, раннього мезоліту, 12—11 тис. років тому.

Приручення коней і винахід колісниць приблизно 4 тис. років тому стало важливою в історичному плані зміною в мистецтві ведення воєн. З 7 ст. до Христа на морі стали використовувати бойові кораблі на зразок трирем.

Широке застосування вогнепальної зброї почалося в кінці Середньовіччя.

Права на володіння зброєю

В сучасну еру зброя може бути дуже складною за технічною й технологічною будовою. Зберігання й використання зброї в сучасних державах суворо контролюється законодавством. Зброю використовує армія й поліція (міліція). Ставлення до особистої зброї у володінні окремої цивільної особи в різних країнах різне. Практично кожна країна забороняє своїм громадянам володіння певними видами зброї. Деякі країни, такі як США, дозволяють окремим повнолітнім громадянам володіти вогнепальною зброєю для особистого захисту, в інших країнах для отримання особистої вогнепальної зброї потрібен спеціальний дозвіл.

Класифікація

За призначенням

Зброя поділяється на:

бойову — засіб ураження противника у збройній боротьбі як під час нападу, так і під час захисту (оборони).
- звичайна зброя
- зброя масового ураження
- нетрадиційна зброя, зброя, що базується на нових фізичних принципах^[7]:
  - генетична зброя
  - геофізична зброя^[7]
  - інфразвукова зброя
  - кліматична зброя^[7]
  - лазерна зброя
  - зброя несмертельної дії
  - озонна зброя
  - плазмова зброя
  - психотронна зброя
  - радіологічна зброя^[7]
  - надвисокочастотна зброя
  - прискорювальна зброя
  - електромагнітна зброя^[7]
службова зброя, призначена, відповідно до законодавства, для використання співробітниками державних органів та працівниками юридичних осіб, яким законодавчо дозволено носіння, зберігання та застосування цієї зброї, з метою самозахисту або для виконання покладених на них обов'язків із захисту життя і здоров'я громадян, власності, з охорони довкілля і природних ресурсів, цінних та небезпечних вантажів, спеціальної кореспонденції. У порівнянні з бойовою зброєю, має обмеження щодо дальності стрільби, дії ураження, калібру.
цивільна — зброя, призначена, відповідно до законодавства, для використання з метою самозахисту, для занять спортом та полювання. Цивільна вогнепальна зброя має виключати ведення вогню чергами й мати місткість магазину (барабана) не більше 10 патронів. Поділяється на:
- зброя самозахисту
- спортивна зброя
- мисливська зброя
- сигнальна зброя — зброя, конструктивно призначена тільки для подачі світлових, димових чи звукових сигналів;
- холодна клинкова зброя — зброя, призначена для носіння із козацькою формою, національними костюмами тощо
- колекційна зброя.

За принципом дії ураження

вогнепальна зброя — зброя, призначена для механічного ураження цілі на відстані снарядом, що набуває спрямованого руху внаслідок вивільнення енергії порохового чи іншого хімічного заряду;
пневматична зброя — зброя, призначена для ураження цілі на відстані снарядом, що набуває спрямованого руху внаслідок вивільнення енергії стиснутого, зрідженого чи зтвердженого газу;
холодна зброя — зброя, призначена для ураження цілі за допомогою м'язової сили людини під час безпосереднього контакту з об'єктом ураження;
метальна зброя — зброя, призначена для ураження цілі на відстані снарядом, що набуває спрямованого руху за допомогою м'язової сили людини чи механічного пристрою;
газова зброя — зброя, призначена для тимчасового ураження живої цілі шляхом застосування сльозогінних чи подразнювальних речовин;
запалювальна зброя
ракетна зброя
міни
торпеди

За мобільністю

буксирована зброя
возима зброя
рухома зброя
самохідна зброя
стаціонарна зброя

Різновиди зброї

Холодна зброя — ножі, шаблі, мечі, списи та ін.
Метальна зброя — дротики, пращі, луки.
Вогнепальна зброя — усі види пістолетів, рушниць, гармат та ін., що стріляють внаслідок миттєвого згоряння пороху та газів, які виштовхують кулю або снаряд.
Автоматична зброя — автомати, кулемети, авіагармати та ін., у яких затвор спрацьовує для стрільби чергами.
Напівавтоматична зброя — пістолет, карабін, гвинтівка та ін., у яких затвор спрацьовує для наступного одиничного пострілу.
Гладкоствольна зброя — переважно мисливська зброя, з якої стріляють шротом, картеччю та жеканами.
Нарізна зброя — зброя, внутрішня поверхня дула якої має різь, що надає кулі або снаряду обертального руху навколо поздовжньої осі.
Зброя масового ураження — зброя дуже великої руйнівної сили. Сюди належить:
- Бактеріологічна (біологічна) зброя — зброя, дія якої основана на хвороботворних властивостях мікроорганізмів, які є збудниками захворювання людей, тварин і рослин.
- Хімічна зброя — отруйні речовини й засоби їхнього застосування (ракети, снаряди, міни та т. ін. із зарядом отруйних речовин).
- Ядерна зброя — зброя, дія якої основана на використанні енергії поділу або синтезу атомних ядер.
Високоточна зброя — зброя, як правило керована, здатна вражати ціль першим пострілом (пуском) на будь-якій дальності в межах його досяжності.
Запалювальна зброя — зброя, яка є комплексом засобів ураження, заснованих на використанні бойових можливостей запалювальних речовин та засоби їхнього бойового застосування.
Мисливська зброя — зброя, що використовується для полювання.
Спортивна зброя — зброя, що використовується в спортивних змаганнях.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Зброя

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зброя

Примітки

↑ Зброя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

↑ ^а ^б Оружжя // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

↑ Зброя // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 247.

↑ Збруя // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 248.

↑ Оружжя // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — С. 215. — ISBN 966-00-0590-3.

↑ ^а ^б ^в ^г ^д Ковтуненко О.П., Богучарський В.В., Слюсар В.І., Федоров П.М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). - Полтава: ПВІЗ. - 2006. - 248 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.

Джерела та література

Д. В. Тоїчкін. Зброя [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 311. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
Д. В. Тоїчкін. Зброя [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Ковтуненко О. П., Богучарський В. В., Слюсар В. І., Федоров П. М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). — Полтава: ПВІЗ. — 2006. — 248 с. [1] [Архівовано 6 квітня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

Сас П. М. Бронь [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
Зброя // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.
Зброя [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
Зброя, Зорою // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 389; 407.
Законодавство [Архівовано 25 січня 2012 у Wayback Machine.]
Класифікація вогнепальної зброї
Класифікація холодної зброї
Бехайм В.Энциклопедия оружия. — Санкт-Петербург, 1995.

[2]

[3]

[1]

[4]

[5]

[6]

[7]

Search