Давлетьяров Ренат Фаварісович

Народився 17 серпня 1961 року в Астрахані. Батько за національністю — татарин, мати — росіянка^[2]. Батько Рената — Фаваріс Давлетьяров — останній в СРСР голова Комітету з нафти, пізніше один з керівників «Роснафти», президент ЗАТ «Концерну Нафтопродукт»^[3][4].

Молодший брат — Борис Давлетьяров — банкір, екс-власник КБ «Міжнародний Банк Розвитку». Живе в Лондоні^[5].

Ренат отримав вищу освіту за спеціальністю інженер-технолог.

З 1985 по 1987 рік працював постановником декорацій на кіностудії «Мосфільм», в тому числі на знакових для радянського кінематографа картинах «Кур'єр» Карена Шахназарова і «Асса» Сергія Соловйова^[6]. З 1987 по 1989 рік продовжив роботу на кіностудії, виконуючи функції заступника директора фільмів, а з 1989 року став директором картин.

З 1994 року керував кіностудією «Коло» кіноконцерну « Мосфільм». У 1995 році став виконавчим директором Московського міжнародного кінофестивалю (ММКФ) . З 1999 по 2006 рік — генеральний директор Московського міжнародного кінофестивалю^[7][8]. З 1997 року очолює компанію «Інтерфест».

З 2001 по 2008 рік — продюсер Тижнів російського кіно в Нью-Йорку. З 2003 року — продюсер Тижнів російського кіно в Парижі. З 2005 — продюсер Тижнів російського кіно в Берліні. Очолював Міжнародний фестиваль продюсерського кіно «Кіно-Ялта». З 2007 по 2009 рік — генеральний продюсер Міжнародного фестивалю сучасного кіно «ЗАВТРА/2morrow».

З 2009 по 2015 рік — президент Гільдії продюсерів Росії, віце-президент Міжнародної асоціації продюсерських гільдій ФІАПФ від Європи.

З 2010 по 2012 рік — генеральний продюсер Міжнародного кінофестивалю «Два в одному / 2 in 1»^[9].

У 2012 році був обраний членом Громадської палати Центрального федерального округу.

У 2011 році дебютував як режисер, знявши кінокомедію «Моя шалена родина!». У 2012 році вийшла на екрани детективна драма «Сталевий метелик». Наступний фільм Рената Давлетьярова «Одного разу», знятий за повістю Юрія Короткова «Американка», став фільмом відкриття XXII кінофестивалю «Вікно в Європу»^[10].

Від першого шлюбу — син Артем. У 2014 році одружився на співачці і актрисі Євгенії Малахової^[11]. У 2019 році пара розлучилася^[12].

• 2011 — Моя шалена родина!
• 2012 — Сталевий метелик
• 2014 — Одного разу
• 2015 — А зорі тут тихі. . .
• 2016 — Чисте мистецтво
• 2017 — Чарівники
• 2019 — Донбас. околиця
• 2021 — Льотчик

• 2007 — Кохання-зітхання
• 2008 — Кохання-зітхання 2
• 2015 — А зорі тут тихі. . .
• 2016 — Чисте мистецтво

• 1997 — Пристрасті в ательє «Шах»
• 2005 — Від 180 і вище
• 2007 — Кохання-зітхання
• 2008 — Індиго
• 2008 — Кохання-зітхання 2
• 2009 — Юленька
• 2010 — Іронія кохання
• 2011 — Кохання-зітхання 3
• 2011 — Моя шалена родина!
• 2012 — Розмова
• 2012 — Сталевий метелик
• 2013 — Паралельні світи
• 2014 — Втікачі
• 2015 — Одного разу
• 2015 — Невидимки
• 2015 — А зорі тут тихі. . .
• 2015 — Зелена карета
• 2016 — Чисте мистецтво
• 2017 — Чарівники
• 2017 — Пригоди чокнутого професора
• 2019 — Донбас. околиця

• 1991 — Нога, реж. Микита Тягунов
• 1992 — Міняли, реж. Георгій Шенгелія
• 1993 — Стрілець неприкаяний, реж. Г. Шенгелія
• 1994 — Свистун, реж. П. Єрдьошш
• 1994 — Три сестри, реж. Сергій Соловйов

• 1989 — Чорна троянда — емблема печалі, червона троянда — емблема кохання, реж. Сергій Соловйов
• 1989 — Катала, реж. Сергій Бодров

• 1989 — Катала — охоронець Фоми
• 1992 — Міняйли — перший переслідувач
• 1993 — Стрілець неприкаяний — Ренат
• 2010 — Варення з сакури — Томокадзу-сан, японець — кризовий директор

• Новини Яндекса: 28 січня на аеродромі Орешково під Калугою режисер і продюсер Ренат Давлетьяров почав зйомки фільму про Олексія Маресьєва [Архівовано 3 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• Навколо TV. Ренат Давлетьяров.