Жіночий Кубок ЄГФ

Кубок Європейської гандбольної федерації (Кубок ЄГФ) — щорічний турнір європейських гандбольних клубів.

Жіночий Кубок ЄГФ
Заснування 1981 рік
Регіон Європа
Конфедерація Європейська федерація гандболу
Чинний
чемпіон
Угорщина «Шіофок»
Офіційний вебсайт Офіційний сайт

Турнір проводиться серед жіночих гандбольних команд із 1981 року, спочатку під егідою Міжнародної гандбольної федерації (IHF) під назвою Кубок IHF; з 1993 року організовується Європейською гандбольною федерацією (EHF).

Історія

Розіграш турніру проходить за системою вибування. Кількість турів в різні роки відрізнялась:

  • у сезонах 1993/94 — 1999/00 складався з п'яти етапів: 1/16 фіналу, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2000/01 — 2002/03, 2009/10, 2010/11 складався з семи етапів: чотирьох кваліфікаційних, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2003/04 — 2008/09, 2016/17 — 2019/20 складався з семи етапів: трьох кваліфікаційних, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу;
  • у сезонах 2011/12 — 2015/16 складався з шести етапів: двох кваліфікаційних, 1/8 фіналу, чвертьфіналу, півфіналу та фіналу.

З сезону 2016/17 складається з семи етапів: трьох кваліфікаційних, 1/8 фіналу (групового етапу), чвертьфіналу, півфіналу та фіналу. Для кожного туру визначаються пари учасників. Команди грають один проти одного два матчі: вдома і на виїзді, а переможець визначається сукупним балом. Кількість команд, які змагаються в перших трьох раундах, відрізнятися від одного сезону до іншого. У сезоні 2017/18 змагатимуться 54 команди. 12 переможчів третього кваліфікаційного раунду та 4 команди, що вилетять з Ліги чемпіонів, зіграють у груповому турнірі Кубка ЄГФ. Україну в цьому сезоні представляв львівський гандбольний клуб «Галичанка». Їх суперником у першому кваліфікаційному раунді був клуб «Морренгоф Янсен» з міста Дальфсен (Нідерланди)[1][2]. За підсумками двох ігор за сумою очок львівська команда поступилась нідерландкам і вибула з турніру в першому кваліфікаційному раунді[3].

Рішенням виконкому ЄГФ від 15 грудня 2018 р. починаючи з сезону 2020/21 Кубок змінить формат та назву на Європейську гандбольну лігу. 16 учасників групового турніру визначатимуться в трьох кваліфікаційних раундах. Вісьмома чвертьфіналістами стануть клуби, що займуть перше та друге місце у своїх групах. Переможця турніру визначать у «фіналі чотирьох»[4].

Фіналісти

СезонПереможецьРахунок фіналуФіналіст
1981/82 «Трешневка» (Загреб)30:27, 17:19 «Егле-Свеса» (Вільнюс)
1982/83 «Автомобіліст» (Баку)20:14, 18:15 «Емпор» (Росток)
1983/84 «Хімістул» (Римніку-Вилча)22:18, 29:21 «Ольденбург»
1984/85 «Форвертс» (Франкфурт-на-Одері)17:19, 19:13 «Вашаш» (Будапешт)
1985/86 «Лейпциг»16:22, 25:15 «Дебрецен»
1986/87 «Будучност» (Подгориця)21:23, 34:27 «Старт» (Братислава)
1987/88 «Егле-Свеса» (Вільнюс)34:20, 22:32 «Будучност» (Подгориця)
1988/89 «Хімістул» (Римніку-Вилча)26:18, 21:26 «Егле» (Вільнюс)
1989/90 «Хімістул» (Римніку-Вилча)19:22, 21:16 «Спартак» (Київ)
1990/91 «Локомотив» (Загреб)19:11, 19:20 «Баєр» (Леверкузен)
1991/92 «Лейпциг»24:19, 28:18 «Іскра» (Партизанське)
1992/93 «Рапід» (Бухарест)28:16, 22:24 «Діжон»
1993/94 «Віборг»23:20, 21:24 «Дебрецен»
1994/95 «Дебрецен»22:14, 22:30 «Бакелагетс» (Осло)
1995/96 «Дебрецен»20:23, 18:15 «Ларвік»
1996/97 «Олімпія» (Любляна)26:18, 26:30 «Борусія» (Дортмунд)
1997/98 «Дунаферр» (Дунауйварош)26:22, 34:27 «Банська Бистриця»
1998/99 «Віборг»21:24, 28:21 «Дьйор»
1999/00 «Амадео Тортаяда» (Валенсія)24:22, 18:19 «Тертнес Ідреттслаг» (Берген)
2000/01 «Монтекс» (Люблін)28:21, 24:24 «Подравка» (Копривниця)
2001/02 «Ікаст»25:30, 36:23 «Дьйор»
2002/03 «Слагельсе»22:27, 27:20 «Дунаферр» (Дунауйварош)
2003/04 «Віборг»27:27, 37:21 «Дьйор»
2004/05 «Корнексі-Алькоа» (Секешфегервар)21:27, 28:19 «Дьйор»
2005/06 «Ференцварош» (Будапешт)37:36, 33:32 «Подравка» (Копривниця)
2006/07 «Звєзда» (Звенигород)-(Московська область)30:35, 32:22 «Ікаст»
2007/08 «Динамо» (Волгоград)27:25, 23:20 «Ітчако» (Естелья)
2008/09 «Ітчако» (Естелья)27:19, 25:26 «Лейпциг»
2009/10 «Рандерс» (Раннерс)20:22, 30:24 «Ельда Престижіо» (Ельда)
2010/11 «Мідтьюлланн»28:21, 24:26 «Твіс» (Гольстебро)
2011/12 «Лада» (Тольятті)30:24, 21:20 «Залеу»
2012/13 «Твіс» (Гольстебро)31:35, 33:28 «Мец»
2013/14 «Лада» (Тольятті)36:25, 32:32 «Тім Есб'єрг»
2014/15 «Твіс» (Гольстебро)33:20, 22:33 «Ростов-Дон» (Ростов-на-Дону)
2015/16 «Дунауйварош»26:28, 29:21 «Метцинген»
2016/17 «Ростов-Дон» (Ростов-на-Дону)28:25, 25:21 «Бітігайм»
2017/18 «Віперс Крістіансанн»26:22, 25:30 МСК «Крайова»
2018/19 «Тім Есб'єрг» (Есб'єрг)21:21, 21:26 «Шіофок»
2019/20Скасовано через пандемію COVID-19
2020/21
2021/22

Найуспішніші клуби

КлубПереможецьФіналістСезони перемогиСезони фіналу
«Віборг»301994, 1999, 2004
«Дебрецен»221995, 19961986, 1994
«Дунауйварош»211998, 20162003
«Лейпциг»211986, 19922009
«Мідтьюлланн» («Ікаст»)212002, 20112007
«Твіс» (Гольстебро)212013, 20152011
«Хімістул» (Римніку-Вилча)201984, 1989
«Форвертс» (Франкфурт-на-Одері)201985, 1990
«Лада» (Тольятті)202012, 2014
«Егле-Свеса» (Вільнюс)1219881982, 1989
«Будучност» (Подгориця)1119871988
«Ітчако» (Естелья)1120092008
«Ростов-Дон»1120172015
«Трешневка» (Загреб)101982
«Автомобіліст» (Баку)101983
«Локомотив» (Загреб)101991
«Рапід» (Бухарест)101993
«Олімпія» (Любляна)101997
«Амадео Тортаяда» (Валенсія)102000
«Монтекс» (Люблін)102001
«Слагельсе»102003
«Корнексі-Алькоа» (Секешфегервар)102005
«Ференцварош» (Будапешт)102006
«Звєзда Звенигород» (Московська область)102007
«Динамо» (Волгоград)102008
«Рандерс» (Раннерс)102010
«Віперс Крістіансанн»102018
«Шіофок»102019
«Дьйор»041999, 2002, 2004, 2005
«Подравка» (Копривниця)022001, 2006
«Емпор» (Росток)011983
«Ольденбург»011984
«Вашаш» (Будапешт)011985
«Старт» (Братислава)011987
«Спартак» (Київ)011990
«Баєр» (Леверкузен)011991
«Іскра» (Партизанське)011992
«Діжон»011993
«Бакелагетс» (Осло)011995
«Ларвік»011996
«Борусія» (Дортмунд)011997
«Банська Бистриця»011998
«Тертнес Ідреттслаг» (Берген)012000
«Ельда Престижіо» (Ельда)012010
«Залеу»012012
«Метцинген»012016
«Бітігайм»012017
МСК «Крайова»012018
«Тім Есб'єрг» (Есб'єрг)012019

Досягнення українських клубів

В таблиці вказано етап Кубку ЄГФ на якому команда вибула з боротьби за Кубок[5]

КлубКваліфікаційні раунди1/6 фіналу1/8 фіналу1/4 фіналу1/2 фіналуФінал
1-й2-й3-й4-й
«Спартак» (Київ)2005/061993/941990
«Мотор» (Запоріжжя)2008/092007/082006/072002/03,
2005/06
«Галичанка» (Львів)2016/17,
2017/18,
2018/19
2003/04,
2004/05,
2006/07,
2008/09,
2019/20
2015/162007/081998/99
«Транспортник» (Бровари)2000/011995/961994/95,
1999/00
1996/97
«Карпати» (Ужгород)2011/12,
2012/13,
2013/14,
2014/15
1997/98
«Спарта» (Кривий Ріг)2010/112009/10
«Запоріжжя ЗДІА» (Запоріжжя)2010/11

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв