Завгороднє (Ізюмський район)

село в Харківській області, Україна

Завгоро́днє — село в Україні, у Балаклійському районі Харківської області. Населення становить 652 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Петрівська сільська рада.

село Завгороднє
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьХарківська область
РайонІзюмський район
ГромадаБалаклійська міська громада
Облікова карткаЗавгороднє 
Основні дані
Засноване1675
Населення652
Площа1,851 км²
Густота населення352,24 осіб/км²
Поштовий індекс64282
Телефонний код+380 5749
Географічні дані
Географічні координати49°12′02″ пн. ш. 36°54′42″ сх. д. / 49.20056° пн. ш. 36.91167° сх. д. / 49.20056; 36.91167 36°54′42″ сх. д. / 49.20056° пн. ш. 36.91167° сх. д. / 49.20056; 36.91167
Середня висота
над рівнем моря
69 м
ВодоймиДінець
Місцева влада
Адреса ради64282, Харківська обл., Балаклійський р-н, с.Петрівське, вул.Ханіна,6
Карта
Завгороднє. Карта розташування: Україна
Завгороднє
Завгороднє
Завгороднє. Карта розташування: Харківська область
Завгороднє
Завгороднє
Мапа
Мапа

Археологія

У села численні пам'ятки археології:

  • поселення-І, доби неоліту та зрубної культури. V–IV тисячоліття до н.е., 2-га половина ІІ тис. до н.е., 1,5  км від східної околиці села біля озера Попове, площа 80х40 м;
  • поселення-ІІ, доби неоліту, зрубної та салтівської культур. V–IV тис. до н.е., 2-га половина ІІ тис. до н.е., 2-га половина І тис.н.е. - 200 м на схід від поселення-I біля озера Попове, площа 200х100 м;
  • поселення-ІІІ, зрубної культури. 2-а половина ІІ тис. до н.е. - 1,7  км від східної околиці села, біля озера Солдатське-ІІ, площа 90х40 м;
  • поселення доби енеоліту середньостогової культури IV–III тис. до н.е. - 1,6  км від південно-східної околиці села, біля озера Солдатське-ІІ, площа 80х35 м;
  • селище давньоруського часу. ІХ-ХІ ст. - гирло річки Берестянки, площа 50х40 м;
  • поселення доби неоліту, зрубної та салтівської культур. V-IV тис. до н.е., 2-га половина ІІ тис. до н.е., 2-га половина І тис.н.е. - біля озера Лиман, площа 200х40 м;
  • поселення салтівської культури. VIII-Х ст. - 1,5  км північний схід від піонерського табору, на лівому березі річки Сіверський Донець;
  • поселення зрубної культури. 2-га половина ІІ тис. до н.е. - за 700 м від піонерського табору в урочищі «Садиби», площа 120х90 м;
  • курганна могила «Весела» висотою 7 м, діаметром 50 м - 169 квадрат Завгородненського лісництва;
  • 14 могил висотою 0,3-2.0 м, розташовані на захід від села.[1]

Історія

Засноване 1675 року як слобода Верьовкіна. За радянської влади перейменова на сучасну назву.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом срср в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Завгородньому, Петровському, Бересті, Протопопівці — 586 людей[2].

Географія

Села Петрівське і Завгороднє межують. Поруч протікає річка Сіверський Донець.

Також

Примітки

Посилання


🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв