Морозов Геннадій Володимирович (футболіст)

російський футболіст

Геннадій Володимирович Морозов (рос. Геннадий Владимирович Морозов; нар. 30 грудня 1962, Москва, СРСР) — радянський футболіст та російський футзаліст, захисник, по завершенні кар'єри гравця — футбольний тренер.

Ф
Геннадій Морозов
Особисті дані
Повне ім'яГеннадій Володимирович Морозов
Народження30 грудня 1962(1962-12-30) (61 рік)
 Москва, СРСР
Зріст177 см
Вага73 кг
ГромадянствоСРСР СРСР
Росія Росія
Позиціязахисник
Інформація про клуб
Поточний клубзавершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР «Спартак» (М)
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1980—1986 СРСР «Спартак» (М) 155(2)
1987—1988 СРСР «Динамо» (М) 40(1)
1989—1990 СРСР «Спартак» (М) 41(1)
Професіональні клуби (футзал)
РокиКлубІ (г)
1992—1993
1996—1997
Росія «Саргон»
Росія «Ліга-Спартак»
Національна збірна
РокиЗбірнаІ (г)
1985—1986СРСР СРСР10 (0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
2005—2006
2007
2008
2008
2009
Росія «Спартак» (НН)
Росія «Металург» (Кр)
Латвія «Рига»
Росія «Динамо» (Б)
Україна «Кримтеплиця»
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Народився в Москві, футболом розпочав займатися в московському «Спартаку». У сезоні 1980 року дебютував у Вищій лізі СРСР. Спочатку грав за дубль спартаківської команди, а починаючи з сезону 1982 року став основним захисником першої команди. У 1981 році разом зі «Спартаком» виграв стрібні нагороди чемпіонату СРСР, а в 1983-1985 повторював це досягнення.

У 1987 року перейшов до іншого московського клубу, «Динамо». У складі динамівської команди виступав протягом двох сезонів, але протягом цього часу не виграв жодного трофею.

У 1989 році повернувся до «Спартака», в якому грав ще протягом двох років. У сезоні 1989 року разом зі спартаківцями виграв свій перший та єдиний титул чемпіона СРСР. У другій половині 1990 року у гравця загострився біль у коліні, через яку він зміг грати лише на уколах. У січні 1991 року він прооперований в Бремені, після чого йому рекомендовали припинити виступи у великому футболі — на коліні стерлися хрящі й хрестоподібні зв'язки. Морозов змушений був залишити «Спартак» і деякий час був «поза грою».

Однак про футболіста згадав його добре знайомий тренер Іван Олексійович Варламов, який почав створювати футзальну команду під назвою «Саргон». Морозов не відразу погодився, але коли побачив на тренуванні колишніх партнерів по «Спартаку» Сидорова, Сочнова, Колядко, Новикова, а також екс-динамівця Андрія Якубика, всі сумніви відпали. Окрім цього, режим гри у футзалі дозволяв переносити навантаження на хворобливе коліно[1].

Також виступав у московській футзальній команді «Ліга-Спартак».

Кар'єра в збірній

У футболці збірної СРСР дебютував 7 серпня 1985 року в переможному (2:0) товариському матчі проти збірної Румунії. У 1986 році головний тренер Валерій Лобановський викликав Геннадія до збірної СРСР для участі в Чемпіонаті світу 1986 року. На цьому турнірі зіграв один матч, проти збірної Канади (2:0), який став останнім для захисника у складі національної команди. Загалом за збірну СРСР зіграв 10 поєдинків.

Кар'єра тренера

По завершенні кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. На посаді головного тренера працював з командами «Спартак» (2005-2006, спочатку команда базувалася в Челябінську, але напередодні початку сезону 2006 року переїхала в Нижній Новгород). На початку 2007 року прийшов у красноярський «Металург», але напередодні старту сезону залишив команду за сімейними обставинами й почав працювати в ФК «Рига». Влітку 2008 року очолив барнаульское «Динамо», однак не зміг врятувати команду від вильоту в другий дивізіон. За декілька турів до закінчення чемпіонату залишив клуб. У 2009 році очолював «Кримтеплицю».

У квітні — вересні 2010 року займав посаду директора спартаківської академії імені Федора Черенкова.

Особисте життя

Брат-близнюк Юрій в 1971-1980 роках грав у дублі «Спартака», виступав у другій лізі за «Червону Пресню» та «Динамо» (Кашира), помер у 1980-х роках.

Статистика виступів

Клубна

СезонКлубКраїнаТурнірМатчіГоли
1980«Спартак» (Москва) СРСРВища ліга91
1981«Спартак» (Москва) СРСРВища ліга140
1982«Спартак» (Москва) СРСРВища ліга270
1983«Спартак» (Москва) СРСРВища ліга300
1984«Спартак» (Москва) СРСРВища ліга310
1985«Спартак» (Москва) СРСРВища ліга311
1986«Спартак» (Москва) СРСРВища ліга130
1987«Динамо» (Москва) СРСРВища ліга151
1988«Динамо» (Москва) СРСРВища ліга250
1989«Спартак» (Москва) СРСРВища ліга251
1990«Спартак» (Москва) СРСРВища ліга160

Досягнення

«Спартак» (Москва)

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв