Нілтон де Сорді

(Перенаправлено з Ньютон де Сорді)

Нілтон де Сорді (порт. Nílton de Sordi, нар. 14 лютого 1931, Пірасікаба — пом. 24 серпня 2013, Бандейрантіс), також відомий під псевдонімом Ньютон де Сорді (порт. Newton de Sordi) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Ф
Ньютон де Сорді
Ньютон де Сорді
Ньютон де Сорді
Особисті дані
Повне ім'яНілтон де Сорді
Народження14 лютого 1931(1931-02-14)
 Пірасікаба, Бразилія
Смерть24 серпня 2013(2013-08-24) (82 роки)
 Бандейрантіс, Бразилія
Зріст171 см
Вага72 кг
Громадянство Бразилія
Позиціязахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1949–1952 Бразилія «XV листопада» П? (?)
1952–1965 Бразилія «Сан-Паулу» 536 (0)
1966 Бразилія «Бандейранте»? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІ (г)
1955–1961 Бразилія Бразилія 22 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1966–1977 Бразилія «Бандейранте»(асист.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Майже усю кар'єру провів у складі «Сан-Паулу», ставши кумиром і легендою клубу[1] , а також виступав за національну збірну Бразилії, у складі якої став чемпіоном світу.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1949 року виступами за «XV листопада» (Пірасікаба), в якій провів три сезони.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Сан-Паулу», до складу якого приєднався в січні 1952 року. Відіграв за команду із Сан-Паулу наступні чотирнадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Сан-Паулу», був основним гравцем захисту команди. За цей час двічі виборював титул переможця Ліги Пауліста, який, за відсутності єдиного чемпіонату Бразилії, був найпрестижнішим турніром для клубів штату.

Завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому клубі «Бандейранте», за який виступав протягом сезону 1966 року.

Виступи за збірну

1955 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1956 року в Уругваї та чемпіонату світу 1958 року у Швеції, здобувши того року титул чемпіона світу, причому відігравши в усіх матчах, крім фіналу.

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни 22 матчі[2].

Кар'єра тренера

Після завершення кар'єри гравця залишився в клубі «Бандейранте», де працював тренером на різних рівнях до 1977 року[3].

24 серпня 2013 року помер на 83-му році життя від поліорганної недостатності[4].

Титули і досягнення

«Сан-Паулу»: 1953, 1957
Бразилія: 1958

Примітки

Посилання