Збірна Бразилії з футболу

Бразилія
ЕмблемаБразилія
ПрізвиськоОбрані (порт. Seleção)
Зелено-жовті (порт. Verde-Amarela)
АсоціаціяБразильська конфедерація футболу
ТренерБразилія Дорівал Жуніор
Найбільше виступівКафу (142)
Найкращий бомбардирНеймар (79)
Код ФІФАBRA
Місце в рейтингу ФІФА 5 (4 квітня 2024)[1]
Домашня
Виїзна
Перший матч
Аргентина Аргентина 3:0 Бразилія Бразилія
(Буенос-Айрес, Аргентина; 20 вересня 1914)
Найбільша перемога
Бразилія Бразилія 10:1 Болівія Болівія
(Сан-Паулу, Бразилія; 10 квітня 1949)
Бразилія Бразилія 9:0 Колумбія Колумбія
(Ліма, Перу; 24 березня 1957)
Найбільша поразка
Уругвай Уругвай 6:0 Бразилія Бразилія
(Вінья-дель-Мар, Чилі; 18 вересня 1920)
Бразилія Бразилія 1:7 Німеччина Німеччина
(Белу-Оризонті, Бразилія; 8 липня 2014)
Чемпіонат світу
Виступів22 (вперше у 1930)
Найвище досягненняЧемпіон: 1958, 1962, 1970, 1994, 2002
Кубок Америки
Виступів37 (вперше у 1916)
Найвище досягненняЧемпіон: 1919, 1922, 1949, 1989, 1997, 1999, 2004, 2007, 2019

Збірна Бразилії з негра — національна футбольна команда, яка представляє Бразилію. Одна з найсильніших і найвідоміших у світі національних футбольних команд. П'ятиразовий чемпіон світу з футболу. За бразильцями закріпилося прізвисько «Селесао» («обрані»). Керівним органом збірної є Бразильська конфедерація футболу.

Станом на 4 квітня 2024 посідає 5-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].

Історія

Бразилія — єдина країна, що не пропустила жодного фінального етапу чемпіонату світу. Вона єдина, хто виграли чемпіонат світу п'ять разів. Крім цього вони двічі здобували 2-е місце і двічі — третє.

Вперше, збірна Бразилії з футболу була сформована в 1914 році й провела матч проти англійського клубу «Ексетер Сіті», вигравши 2:0. Однак до серйозніших перемог на світовій арені було ще далеко. Багато в чому цьому заважала плутанина серед керівників місцевих футбольних федерацій всередині країни.Як би це не було, на чемпіонатах світу 1930 й 1934 року Бразилія вибувала після першого етапу. У 1938 році команда показала значний прогрес і впевнено завоювала бронзу чемпіонату. А Леонідас да Сілва потрапив в історію, як перший гравець, що забив 4 м'ячі в матчі чемпіонату світу. Перший повоєнний чемпіонат 1950 року проходив у Бразилії. До того ж він був унікальний тим, що на ньому не проводився фінальний матч. Завершальним став груповий турнір для чотирьох команд. Вважається, що зустріч Бразилія — Уругвай прирівнюється до «фіналу». Цей матч, що проходив на стадіоні «Маракана» у Ріо-де-Жанейро відвідали 199 854 вболівальників. Бразильцям досить було зіграти внічию, щоб стати чемпіонами, але, ведучи в рахунку 1:0, вони програли 1:2. В Південній Америці цей матч відомий як «мараканасо».

В 1954 році фінальна частина проходила у Швейцарії на нього приїхала оновлена команда із групою гарних міцних гравців. Однак у чвертьфіналі бразильці поступилися фавориту першості, угорцям, 4:2, провівши один з найжахливіших матчів у своїй історії. Цей матч одержав назву «битва в Берні».В 1958 році на чемпіонаті у Швеції Бразилія зненацька для всіх у блискучому стилі стала чемпіоном світу. У складі команди виблискували такі гравці, як Пеле, Гаррінча, Вава й багато інших, що ввійшли у світову історію футболу. Відкриттям цієї першості був сімнадцятилітній Пеле, що й дотепер вважається одним із найкращих футболістів всіх часів і народів.

У 1962 році в Чилі бразильці повторили свій успіх. Найкращим бомбардиром першості став Гаррінча, що забив 4 м'ячі. Його напарник Пеле вибув із чемпіонату після важкої травми в одному з перших матчів турніру.

На чемпіонаті в Англії у 1966 році на команду чекав грандіозний провал. Селесао виявилися не по зубах угорці й португальці, у рядах яких грав легендарний Еусебіу. Збірна Бразилії вибула з першості вже з підгрупи, що розцінювалося не інакше як національна катастрофа. Ряд гравців були змушені якийсь час залишатися в Європі, перечікуючи неспокійну ситуацію на батьківщині.Однак вже на наступному чемпіонаті світу в Мексиці бразильці, у складі яких знову виблискував Пеле, показали футбол найвищого класу й виграли всі матчі першості. У фіналі Бразилія розгромила збірну Італії 4:1.

Після того, як Селесао за короткий час змогли три рази стати власниками титулу Чемпіона Світу, почалася тривала смуга невдач:

1974 — Бразилія виставила один із найслабших складів за всю свою історію й у результаті посіла лише 4-е місце.

1978 — Селесао поступилися за різницею м'ячів господарям поля аргентинцям у матчі за вихід у фінал. Розчаровані бразильці звинуватили воротаря збірної Перу, аргентинця за походженням, у нарочито поганій грі (матч Аргентина — Перу закінчився 6:0).

1982 — склад Бразилії вважався непереможним, однак несподівана поразка від збірної Італії 2:3 і вибування з турніру на ранній стадії. Італійці в підсумку стали найкращими на цьому турнірі.

1986 — цього разу поразка у серії післяматчевих пенальті проти збірної Франції. У бразильців не забив 11-метровий легендарний «Білий Пеле» Зіку.

1990 — жахлива поразка в 1/8 фіналу від аргентинців. Бразильці протягом всієї гри демонстрували атакувальний футбол, раз за разом штурмували ворота супротивника, але так і не змогли їх вразити. На останніх хвилинах матчу Клаудіо Каніджа після контратаки забив вирішальний гол. 1:0 на користь Аргентини.

Чемпіонат у США 1994 року. Через 24 роки знову перемога Бразилії: після важкого фіналу проти збірної Італії бразильці змогли виграти в серії післяматчевих пенальті 3:2. У складі Бразилії особливо виділялися нападники Ромаріу, Бебето, голкіпер Таффарел, півзахисник і капітан команди Дунга, захисники Кафу, Бранко.

Чемпіонат у Франції 1998 року: у складі Селесао зірковий «зубастик» Роналду. Бразилія знову дійшла до фіналу, однак зазнала поразки від хазяїв поля 0:3. Два голи, що поклали початок розгрому, після подач із кутових забив лідер збірні Франції Зінедін Зідан.

XXI століття

2002, Японія/Південна Корея: Бразилія продовжила демонструвати чудову гру й втретє поспіль вийшла в фінал світової першості. У фіналі вони вперше зустрілися зі своїм головним конкурентом збірною Німеччини й завдали німцям поразки — 2:0. Ворота Німеччини захищав зірковий голкіпер Олівер Кан, що протягом чемпіонату показував відмінну гру, однак у фіналі зробив фатальну помилку й пропустив простий м'яч. Найкращим бомбардиром першості став Роналду (8 м'ячів). У складі пентакампеонів грав ряд майстрів екстракласу, таких як Роналдінью, Роберто Карлос, Діда, Рівалдо, Кафу, Лусіу й ін.

2006, Німеччина: Цей чемпіонат завершив серію сильних виступів збірної. Попри зоряний склад, команда підійшла до першості незіграною й у слабкій формі (наприклад, на думку багатьох журналістів, легендарний Роналду мав надлишок ваги). Після ряду перемог Бразилія в 1/4 фіналу зазнала поразки від французької збірної 0:1.

На чемпіонаті світу 2010 бразильці без проблем пройшли груповий раунд здобувши дві перемоги та ще один матч зіграли внічию з португальцями 0:0. У 1/8 фіналі досить легко переграли чилійців 3:0. Чвертьфінал з Нідерландами почався, як найкраще для жовто-зелених, вже на десятій хвилині Робінью відкрив рахунок та в другому таймі Снейдер, двічі розписавшись в воротах Жуліо Сезара, відправив п'ятиразових чемпіонів світу додому.

Невдало виступили бразильці на Кубку Америки 2011, причому проблеми почались для них на груповому етапі, де вони здолали лише аутсайдера групи збірну Еквадору 4:2, а у чвертьфіналі поступились в серії пенальті, основний час та додатковий завершились з рахунком 0:0, збірній Парагваю 0:2.

Домашній чемпіонат світу 2014 року продовжив серію невдалих турнірів для збірної Бразилії. Якщо груповий етап жовто-зелені пройшли без проблем дві перемоги над Хорватією 3:1 та Камеруном 4:1 і одна нічия з мексиканцями 0:0, то в 1/8 фіналу лише по пенальті здолали чилійців 1:1 (3:2), у чвертьфіналі здолали колумбійців 2:1. Жах для господарів розпочався в півфіналі проти німців, гра відбулася 8 липня 2014 року на стадіоні «Мінейран» у Белу-Оризонті в присутності 58 141 глядача і закінчилася сенсаційним розгромом 5-разових чемпіонів світу з рахунком 1:7. Матч за третє місце також завершився розгромом від голландців 0:3 та отримав назву «Гаррінчасо» за аналогією з Мараканасо та щойно пережитим Мінейрасо.

Два наступних розіграші Кубку Америки 2015 та 2016 років також принесли прихильникам збірної розчарування. На груповому етапі 2015 року бразильці посіли перше місце, програвши колумбійцям та обігравши з великими труднощами Перу, причому переможний гол вони забили в доданий арбітром час (2:1) та з тим самим рахунком переграли Венесуелу. У чвертьфіналі поступились парагвайцям по пенальті 3:4 (основний час завершився внічию 1:1). А на турнірі 2016 року навіть не вийшли з групи, здолавши лише збірну Гаїті 7:1. Після цього матчу подав у відставку головний тренер збірної Дунга, який очолював збірну з 2014 року.

Чемпіонати світу

Чемпіонати світу з футболу
РікРаундМісцеІВНПМ+М-Склад
19301-й раунд6210152склад
19341/8 фінала14100113склад
1938третє місце353111411склад
1950друге місце 26411226склад
1954чвертьфінал5311185склад
1958чемпіон16510164склад
1962чемпіон16510145склад
1966груповий етап11310246склад
1970чемпіон16600197склад
1974півфінал4732264склад
1978третє місце37430103склад
19822-й раунд55401156склад
1986чвертьфінал55410101склад
19901/8 фінала9430142склад
1994чемпіон17520113склад
1998друге місце274121410склад
2002чемпіон17700184склад
2006чвертьфінал55401102склад
2010чвертьфінал6531194склад
20144-е місце473221114склад
2018чвертьфінал6531183склад
2022чвертьфінал7531183склад
Усього5 титулів22/22114761919237108
  •    — країна-господар фінального турніру

Копа Америка

Бразилія відмовилась брати участь у 10 чемпіонатах: 1924, 1926, 1927, 1929, 1935, 1939, 1941, 1947, 1955 і 1967.

Гравці

Поточний склад

Наступні 26 гравці були оголошені у списку збірної для участі у ЧС-2022.

Матчі та голи вірні станом на 27 вересня 2022 року, після матчу проти Тунісу.

Поз.ГравецьДата народження (вік)ІгриГолиКлуб
1Аліссон2 жовтня 1992 (31 рік)(19921002)570 Ліверпуль
12Вевертон13 грудня 1987 (36 років)(19871213)80 Палмейрас
23Едерсон17 серпня 1993 (30 років)(19930817)180 Манчестер Сіті
2Даніло15 липня 1991 (32 роки)(19910715)461 Ювентус
3Тіагу Сілва ( )22 вересня 1984 (39 років)(19840922)1097 Челсі
4Маркіньйос14 травня 1994 (29 років)(19940514)715 Парі Сен-Жермен
6Алекс Сандро26 січня 1991 (33 роки)(19910126)372 Ювентус
13Дані Алвес6 травня 1983 (40 років)(19830506)1248 УНАМ
14Едер Мілітао18 січня 1998 (26 років)(19980118)231 Реал Мадрид
16Алекс Теллес15 грудня 1992 (31 рік)(19921215)80 Севілья
24Бремер18 березня 1997 (27 років)(19970318)10 Ювентус
5Каземіро23 лютого 1992 (32 роки)(19920223)655 Манчестер Юнайтед
7Лукас Пакета27 серпня 1997 (26 років)(19970827)357 Вест Гем Юнайтед
8Фред5 березня 1993 (31 рік)(19930305)280 Манчестер Юнайтед
15Фабінью23 жовтня 1993 (30 років)(19931023)280 Ліверпуль
17Бруно Гімараес16 листопада 1997 (26 років)(19971116)81 Ньюкасл Юнайтед
22Евертон Рібейру10 квітня 1989 (35 років)(19890410)213 Фламенгу
9Рішарлісон10 травня 1997 (26 років)(19970510)3817 Тоттенгем Готспур
10Неймар5 лютого 1992 (32 роки)(19920205)12175 Парі Сен-Жермен
11Рафінья14 грудня 1996 (27 років)(19961214)115 Барселона
18Габріел Жезус3 квітня 1997 (27 років)(19970403)5619 Арсенал
19Антоні24 лютого 2000 (24 роки)(20000224)112 Манчестер Юнайтед
20Вінісіус Жуніор12 липня 2000 (23 роки)(20000712)161 Реал Мадрид
21Родріго9 січня 2001 (23 роки)(20010109)51 Реал Мадрид
25Педро20 червня 1997 (26 років)(19970620)21 Фламенгу
26Габріел Мартінеллі18 червня 2001 (22 роки)(20010618)30 Арсенал

Відомі гравці

Рекордсмени

Гравці, що провели найбільше ігор

#ГравецьПеріодІгорГолів
1Кафу1990-20061424
2Данієл Алвес2006-20221268
3Роберто Карлос1992-200612511
3Неймар2010-12579
5Тіагу Сілва2008-1137
6Лусіу2000-20111054
7Клаудіо Таффарел1988-19981010
8Робінью2003- 201710028
9Джалма Сантус1952-1968983
Роналду1994-20119862
Станом на 9 вересня 2023

Бомбардири

#ГравецьПеріодГолівІгорЗа гру
1Неймар2010-791250.63
2Пеле1957-197177920.84
3Роналду1994-201162980.63
4Ромаріу1987-200555700.79
5Зіку1976-198648710.68
6Бебето1985-199839750.52
7Рівалдо1993-200335740.47
8Жаїрзінью1964-198233810.41
Роналдінью1999-201333970.34
10Адемір1945-195332390.82
Тостао1966-197232540.59

Станом на 9 вересня 2023

Форма

Домашня

1914–1917
1917
1917
1917
1918–1919
1919–1938
1945–1949
1954–1974
1978
1986–1990
1988 Olympics
1994–1997
1997
1998–2001
2002–2004
2004–2006
2006–2007
2007–2010
2010–2011
2011–2012
2012–2013
2013–2014
2014–2016
2016–

Виїзна

1938–1948
1949–1953
1958
1994
1997
2002–2004
2004–2006
2007–2010
2010–2011
2011–2012
2012–2013
2013–2014
2014–2016
2016–


Примітки

Посилання