Портал:Хімія/Події жовтня

1 жовтня 1896 року швейцарським промисловцем Фріцом Гоффманом^[en] була створена фармацевтична компанія «Hoffmann-La Roche» — нині один з провідних розробників медикаментів.

2 жовтня 1962 року Аргоннська лабораторія (США) повідомила про синтез першої сполуки благородного газу Ксенону — його флуориду^[en] XeF₄.

3 жовтня 1952 року Великою Британією були проведені перші випробування власної ядерної зброї — операція «Ураган». Підірвавши бомбу на основі ізотопу Плутоній-240, яка спричинила вибух потужністю 25 кілотонн, Британія стала третьою після США та СРСР країною із ядерною зброєю.

4 жовтня 1971 року на Генеральній конференції мір і ваг одиницю вимірювання кількості речовини моль було затверджено як нову одиницю системи СІ.

6 жовтня 1807 року англійський хімік Гемфрі Деві вперше отримав металічний калій шляхом електролізу розплаву гідроксиду калію.

8 жовтня 1881 року на засіданні Російського фізико-хімічного товариства Дмитро Менделєєв, спираючись на відкритий ним періодичний закон, продемонстрував наявність спільних рис в елементів III групи періодичної системи, зокрема, звернувши увагу на справдження властивостей нововідкритого елементу Скандію до передбаченого нам «ека-бору».

9 жовтня 2006 року у виданні журналу Physical Review C науковці Інституту ядерних досліджень (Дубна) та Ліверморської лабораторії повідомили про непряме спостереження ядер елемента 118 — ізотопу Унуноктій-294.

10 жовтня 1933 року американський винахідник Волдо Семон^[en] отримав патент на виробництво пластифікованого полівінілхлориду (ПВХ).

11 жовтня 2013 року Організація із заборони хімічної зброї отримала Нобелівську премію миру за «значні зусилля щодо ліквідації хімічної зброї».

12 жовтня 1999 року Ахмеду Зевейлу було присуджено Нобелівську премію з хімії за дослідження хімічних реакцій у надкоротких проміжках часу — порядку фемтосекунд. Цей напрям отримав назву фемтохімія.

13 жовтня 1853 року у Пенсильванії з мінералу каламіну розпочалося перше в історії промислове виробництво оксиду цинку.

14 жовтня 1863 року шведський хімік Альфред Нобель отримав патент на синтез нітрогліцерину, який став основою для вибухівки динаміту.

14 жовтня 1886 року на засіданні Шведської академії наук Якоб Вант-Гофф продемонстрував свій закон для осмотичного тиску розведеного розчину π=cRT, який задовольняв закони Бойля—Маріотта, Шарля та Авогадро.

15 жовтня 1951 року наукова група на чолі з Карлом Джерассі^[ru] синтезувала норетистерон^[en] — стероїдний гормон, який став першим в історії оральним контрацептивом.

16 жовтня 1846 року американський лікар Вільям Мортон вперше, після відкриття двома тижнями раніше, публічно продемонстрував анестетичні властивості діетилового ефіру, здійснивши операцію із видалення зуба. Цей день поклав початок відзначанню Всесвітнього дня анестезіолога.

16 жовтня 1964 року Китай провів випробування власної ядерної зброї. Підірвавши в рамках операції «596» бомбу на основі Урану-235 потужністю 22 кілотонни, Китай став п'ятою ядерною державою.

17 жовтня 1855 року британський винахідник Генрі Бессемер отримав патент США на метод виплавки сталі, що полягав у продуванні повітря крізь розплавлене залізо для виокремлення домішок і зниження вмісту вуглецю, — так званий «бессемерівський процес».

18 жовтня 1962 року молекулярні біологи Джеймс Вотсон, Френсіс Крік і Моріс Вілкінс отримали Нобелівську премію з фізіології або медицини за дослідження, що привело до встановлення подвійноспіральної будови ДНК.

19 жовтня 1943 року молодий біохімік Альберт Шатц^[en] виділив із ґрунтових мікроорганізмів сполуку стрептоміцин, яка стала основним антибіотиком при лікуванні туберкульозу. Однак нагороду за це відкриття, Нобелівську премію з фізіології або медицини, пізніше отримав не він, а його керівник — Зельман Ваксман.

20 жовтня 1868 року астроном Норман Лок'єр припустив існування невідомого елемента у спектрі сонячного світла. Спільно з Е. Франклендом він підтвердив це і дав новому елементу назву Гелій. Про своє відкриття Лок'єр повідомив одночасно із П'єром Жансеном, хоча той виявив Гелій двома місяцями раніше.

21 жовтня 1803 року Джон Дальтон, виступаючи із лекцією, представив свою атомістичну теорію та вперше навів кількісні дані про атоми (відносні атомні маси)

22 жовтня 1878 року швейцарський хімік Жан Маріньяк повідомив про виділення з Ербію нового елементу, який він назвав Ітербієм. Пізніше від Ітербію буде відокремлено також Скандій і Лютецій.

24 жовтня 1929 року датський біохімік Генрік Дам, виявивши у курчат на низькохолестериновій дієті відсутність зсідання крові (коагуляції), відкрив вітамін K. Запропоноване ним позначення «K» пішло від німецького Koagulation.

25 жовтня 1932 року Фредерік Бантінг і Джон Маклеод були відзначені Нобелівською премією з фізіології або медицини за відкриття гормону інсуліну. Власні половини нагороди вони розділили зі своїми колегами — Чарлзом Бестом● і Джеймсом Колліпом^[en] відповідно.

26 жовтня 1868 року було засновано Російське хімічне товариство. Його першим президентом став М. Зінін, а секретарем — М. Меншуткін^[ru]. У 1878 році товариство реорганізувалося в хімічне відділення Російського фізико-хімічного товариства.

27 жовтня 1859 року німецькі науковці Густав Кірхгоф і Роберт Бунзен повідомили про створення ними спектроскопа. За його допомогою вони невдовзі відкрили хімічні елементи Цезій і Рубідій.

28 жовтня 2015 року науковці NASA повідомили про виявлення космічним апаратом «Розетта» значних кількостей молекулярного кисню на кометі Чурюмова—Герасименко.

30 жовтня 1911 року розпочалася перша конференція з фізики, організована Ернестом Сольве, — Сольвеївський конгрес «Випромінювання і кванти».

30 жовтня 1961 року на острові Нова Земля було здійснено підрив найпотужнішої в історії ядерної бомби, так званої «Цар-бомби».

31 жовтня 1982 року на хімічному заводі «DuPont» в американському місті Ніагара-Фоллс стався витік хлору. Внаслідок інциденту 1 працівник загинув і 76 зазнали отруєнь.