Підводні човни типу «Сарго»

ПЧ типу «Сарго»
Sargo-class submarine
  Sargo
Під прапоромСША США
Спуск на воду1937—1939 рр (10 човнів)
Виведений зі складу флоту1941—1946 рр
Сучасний статусутилізовані
Проєкт
Розробник проєктуElectric Boat, Portsmouth Naval ShipyardMare Island Naval Shipyard
Основні характеристики
Швидкість (надводна)21 вузлів (39 км/год)
Швидкість (підводна)8,75 вузлів (16 км/год)
Гранична глибина занурення76 м
Екіпаж59 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)94,64 м
Ширина корпусу найб.8,18 м
Середня осадка (по КВЛ)5,08 м
Озброєння
Артилерія1 х (3") 76-мм / 50 калібрів

2 х 12,7-мм (0,5")

4 х 7,62-мм (0,3")

Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і 4 кормових ТА калібру 21 дюймів — 533 мм, 24 торпед
Зображення на Вікісховищі

Підводні човни типу «Сарго» — 10 підводних човнів ВМС США, конструкція яких була продовженням та вдосконаленням човнів типу «Салмон». Несли службу у 1939—1946 рр. Брали активну участь у Другій світовій війні.[1]

Конструкція

Човни «Сарго» були багато в чому схожі на човни типу «Салмон», але мали дві основні відмінності: енергетичну установку та вдосконалену конструкцію батареї.

Спроба отримати більшу потужність з меншої енергетичної установки, як в інших сучасних конструкціях, за рахунок одночасної подвійної дії (електричної і дизельної), виявилася ненадійною в експлуатації.

Під час Друга світова війна у всіх човнів були замінені двигуни з General Motors на Electro-Motive Diesel.

На початку 1943 року Bureau of Steam Engineering розробило нову свинцево-кислотна батарея, щоб протистояти бойовим ушкодженням, відомоу як батареї Sargo. Вони були спочатку встановлені на човні USS Sargo (SS-188). Замість корпусу з твердої гуми у них був подвійний корпус, один з твердої, а другий з м'якої гуми. Це мало запобігти витоку сірчаної кислоти в разі появи тріщини[2] Це стало стандартом на підводних човнах. Ємність кожної секції була трохи збільшена шляхом установки 126 батарей замість 120; це також підняло номінальну напругу від 250 вольт до 270 вольт, що теж стало стандартом у США донині, в тому числі і для резервних батарей атомних підводних човнів.

Історія

До кінця 1941 року перші шість човнів даного типу базувались спочатку в Сан-Дієго, потім в Перл-Гарборі. Решту чотири були відправлені на Філіппіни незабаром після введення в експлуатацію. У жовтні 1941 року і більшість інших нових підводних човнів були передані на Філіппіни, як частина запізнілої спроби зміцнити сили США та їх союзників у Південно-Східній Азії. Японська окупація південного Індокитаю і американо-англо-голландська відповідь нафтовим ембарго у серпні 1941 року підсилили міжнародну напруженість[3].

Після японського нападу на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 підводні човни США були основною ударною силою[4][5]

Представники

НазваЗаводЗакладенийСпущений на водуПереданий флотуЗавершення служби
«Сарго»Electric Boat, Гротон (Коннектикут)12.05.19376.06.19387.02.1939Утилізований 19 травня 1947 на Learner Company в Окленді
«Саурі»Electric Boat, Гротон (Коннектикут)28.06.193920.08.19383.04.1939Утилізований 19 травня 1947 на Learner Company в Окленді
«Сперфіш»Electric Boat, Гротон (Коннектикут)9.09.193729.10.193812.07.1939Утилізований 19 травня 1947 на Learner Company в Окленді
«Скулпін»Portsmouth Navy Yard, Кіттері (Мен)7.09.193727.07.193816.01.1939Був пошкоджений глибинними бомбами і потоплений гарматним вогнем з японського корабля IJNS Yamagumo 19 листопада 1943
«Скволус»Portsmouth Navy Yard, Кіттері (Мен)18.10.193714.09.19381.03.1939Затонув 23 травня 1939 року під час ходових випробувань. Був піднятий й відновлений до 15 травня 1940

Утилізований 18 червня 1948 на Luria Brothers and Company, Філадельфія

«Сордфіш»Mare Island Naval Shipyard, Вальєхо (Каліфорнія)27.10.19374.01.193922.07.1939Потоплений глибинними бомбами скинутими з японських протичовнових суден 12 січня 1945
«Сідрагон»Electric Boat, Гротон (Коннектикут)18.04.193821.04.193923 October 1939Утилізований 2 липня 1948 на Luria Brothers and Company, Філадельфія
«Сілайон»Electric Boat, Гротон (Коннектикут)20.06.193825.05.193927.11.1939Потоплений внаслідок атаки глибинними бомбами з японського літака 10 грудня 1941; виключений зі списків флоту 25 грудня 1941
«Сірейвен»Portsmouth Navy Yard, Кіттері (Мен)9.08.193821.06.19392.10.1939Затонув при випробуванні атомної бомби біля атола Бікіні у 1946, був піднятий і використовувався як мішень до 11 вересня 1948 року.
«Сівулф»Portsmouth Navy Yard, Кіттері (Мен)27.09.193815.08.19391.12.1939Потоплений «дружнім вогнем» з човна «Річард Ровелл» 3 жовтня 1944

Див. також

Примітки

Література


🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв