Сердюк Лесь Олександрович

український актор

Лесь (Олекса́ндр) Олекса́ндрович Сердю́к (* 14 жовтня 1940, Харків, Українська РСР — † 26 травня 2010, Київ, Україна) — український актор. Заслужений артист УРСР (1982). Народний артист України (1996). У російській фільмографії знаний як Олександр, адже ім'я Лесь (названий на честь Курбаса) було надто «націоналістичним».

Сердюк Лесь Олександрович
Лесь Сердюк
Лесь Сердюк
Лесь Сердюк
Інші імена Олександр Сердюк
Народився 14 жовтня 1940(1940-10-14)
Харків
Помер 26 травня 2010(2010-05-26) (69 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Національність українець
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність актор
Alma mater Харківський державний театральний інститут
IMDb ID 0784928
Нагороди та премії
Народний артист України
Приз за найкращу чоловічу роль в фільмі «Солом'яні дзвони» на МКФ в Карлових Варах (1988, Чехословаччина)

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Син українського актора Олександра Сердюка і оперної співачки Анастасії Левицької.

1961 року закінчив Харківський театральний інститут.

У 1961—1964 — актор Харківського театру драми ім. Т. Г. Шевченка, у 1964-1965 — Ризького ТЮГу, в 1966—1970 — Київського академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, з 1970 — Київської державної кіностудії ім. О. Довженка.

Із 2008 року — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Дебютував у кіно 1965 року. Перший фільм — «Загибель ескадри» (1965). Актор знявся в понад 90 фільмах. Серед останніх «Пригоди на хуторі біля Диканьки» (2008), «Від любові до кохання» (2008), «Мамай» (2003). Остання робота, в якому глядачі могли бачити Леся Сердюка — фільм «Тарас Бульба» російського режисера В. Бортка, у стрічці Сердюк зіграв козака Товкача.

Викладач акторської майстерності в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого.

Помер 26 травня 2010 року у віці 69 років у Києві через рак легень, який в актора було виявлено навесні 2009 року[1]. Він проходив курс хімієтерапії в Києві, але безуспішно. Був похований 28 травня на Байковому кладовищі[2][3].

Фільмографія

Фільми, у яких знімався
фільмрікроль
Загибель ескадри1965Кобаха полковник
Їх знали тільки в обличчя1966Беллавіста
Дві смерті (короткометражний фільм)1967Петро
На Київському напрямку1967Бурмістенко
Експеримент доктора Абста1968Бруно Горріта
Мир хатам — війна палацам1970Шерстюк
Сеспель1970
В'язні Бомона1970Михайло
Хліб і сіль1970Мар'ян Поляруш
Жива вода1971Антон Дем'янович (роль озвучив актор Павло Морозенко)
Зоряний цвіт1971Трохим Ковальчук
Інспектор карного розшуку1971«Циган» Шарун Олексій Михайлович
Море нашої надії1971Єгор Гай
Адреса вашого дому1972Іван Безсмертний
Лаври1972Токовий
Нічний мотоцикліст1972Савченко
Абітурієнтка1973батько Галі Гриценко
Як гартувалась сталь1973Саломига
Вогонь1973Свирид
Чорний капітан1973Осип Забурунний
Сполох1973
Рейс перший, рейс останній1974Іван
Важкі поверхи1974Дев'ятов
Буран1975
Я — Водолаз-21975Слава Савченко
Карпати, Карпати ...1976
Дума про Ковпака1976Гулявий
Свято печеної картоплі1976
В ніч на 20-е1976
Народжена революцією1974-77старшина Громов (роль озвучив актор Павло Морозенко)
Любов і лють1978
Наталка Полтавка1978Микола
Вавилон XX1979Данько
Поїзд надзвичайного призначення1979Степан
Чекаю і сподіваюсь1980
Від Бугу до Вісли1980Москаленко
Біля чортового лігва1980Балабан
Два дні у грудні1981
Така пізня, така тепла осінь1981Мелентій і Іван Мелентієвич
Під свист куль1981
Бій на перехресті1981Муксун
Зустріч у високих снігів1981Костянтин Зубов
Зоряне відрядження1982Василь
Подолання1982
Раптовий викид1983Олександр Тригорін
Легенда про княгиню Ольгу1983Святослав
Провал операції «Велика ведмедиця»1983Рен
Добрі наміри1984
І чудова мить перемоги1984
Батальйони просять вогню1985
Вечірниці1985
Вина лейтенанта Некрасова1985
Поклонись до землі1985
Жменяки1985
Джура — мисливець з Мін-Архара1987Максимов
Піддані революції1987Опанасенко
Поки є час1987Йован
Солом'яні дзвони1987Василь Вільгота
Гори димлять1988Мартин
Марія (документальний фільм)1988
На прив'язі біля злітної смуги1989
Годинникар і курка1989
Далі польоту стріли1990
Мої люди1990
Небилиці про Івана1990
Невідстріляна музика1990Валерій
Яруги1990козак Єршов
Дике поле1991Кінь-Голова
Люк1991запорожець
Подарунок на іменини1991
Амерікен бой1992Офіціант «Зодіаку»
Догори ногами1992Жебрак
По-модному1992
Гетьманські клейноди1993
Місяцева зозулька1993Коля-рибалка
Партитура на могильному камені1995
Страчені світанки1996
Операція «Контракт»1997полковник Герасименко
Роксолана 1. Настуня1997Касим-паша
Роксолана 2. Кохана дружина Халіфа1997Касим-паша
Козача бувальщина1999Кость Верболіз
Молитва за гетьмана Мазепу2001гетьман Самойлович
Слід перевертня2001Опанас
Лялька2002Дворцов
Мамай2003
Таємниця «Святого Патрика»2006Федір Соломатін
Міни у фарватері2008доглядач маяка
Від любові до кохання2008дід Тарас
Пригоди на хуторі біля Диканьки2008Бурлюк
Тарас Бульба2009Дмитро Товкач

Вшанування

У Харкові у 2016 році в рамках декомунізації з'явилась вулиця Леся Сердюка.

У Києві в грудні 2022 році безіменному скверу на вулиці Кубанської України, 27-31 у Деснянському районі надано ім'я Леся Сердюка[4].

Звання та нагороди

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв