Тесів

Село розташоване на річці Гнилушка.

Наприкінці XIX століття було там 80 домів і 664 жителів, дерев'яна церква 1876 року, церковно-приходська школа 1884 року.Село відоме з 1478 року, коли Васько Джусик з Квасилова зі своїм братом Олексою Джусом поділилися дідизною, в тому числі і Тесовом.

За поборовим реєстром Луцького повіту в 1570 року Тесів належав Михайлові Павловичу, який з частини своїх маєтків в Тесові, Хрінакові, Боготковицях, Новогороді і Вельгорі платив від 28 дим., 12 город. Пізніше село належало до Сіянецького ключа Фірлеїв, а від них переходило до Бертрамів і Кушелевських.

Наприкінці села на горбку був колись замок при великому джерелі. Ще до кінця XIX століття збереглися грубі фундаменти, рови і вали. Ґрунти вважалися врожайними. Селяни, крім рільництва займалися годівлею коней і худоби. В селі використовували оригінальний малий плужок.

У 1906 році село Сіянецької волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 23 верст, від волості 3. Дворів 91, мешканців 736^[1].

За переписом 1911 року до великої земельної власності належало в Тесові належало 103 десятини.

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 419 осіб^[2].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Народились

• Руденко Василь Миколайович — кандидат юридичних наук; заслужений юрист України; Національна служба посередництва і примирення, голова; народний депутат України І-го скликання.

• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.

• Облікова картка с. Тесів. Верховна Рада України.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)