Торстен Гютшов

Торстен Гютшов грав за юнацьку команду «Трактор» (Цодель) з 1968 року, потім — за «Динамо» з Ґерліца^[2]. У віці 14 років Гютшов перейшов у дрезденське «Динамо», у молодіжній команді якого провів 4 роки. На сезон 1980/81 Торстен Гютшов також був включений у заявку молодіжної команди, але в ході сезону став з'являтися на полі та в основному складі, в результаті взяв участь у 14 матчах та забив 3 голи.^[3] Поступово Гютшов закріпився в команді, почали виявлятися і його бомбардирські здібності: у сезоні 1984/85 Торстен став найкращим снайпером дрезденського клубу з 17 м'ячами.^[3] На той момент Торстен Гютшов вже тричі вигравав з «Динамо» Кубок НДР.

Наступні два роки були затьмарені для Гютшова серйозною травмою — так, за два сезони (1985/86 та 1986/87) він відіграв лише 11 матчів. Однак, він зумів знову набрати форму і повернутися у великий футбол, склавши потужний атакувальний дует з Ульфом Кірстеном. Дуже успішним для Торстена Гютшова та його команди видався сезон 1988/89: динамівці Дрездена через 11 років після попередньої перемоги виграли чемпіонат НДР, а Гютшов вперше став найкращим бомбардиром першості.^[4] У розіграші Кубка УЄФА «Динамо» в 1/8 фіналу пройшло італійську «Рому», забивши в кожному матчі по два м'ячі, невідповідних, причому в обох випадках рахунок відкривав Гютшов.^[5] На стадії чвертьфіналу дрезденський клуб обіграв румунську «Вікторію»: перший матч завершився внічию, а у матчі-відповіді «Динамо» перемогло 4:0, Торстен Гютшов відзначився дублем.^[6] Попри поразку в півфіналі від західнонімецького «Штутгарта»^[7], Гютшов став найкращим бомбардиром турніру з 7 м'ячами.

Наступний сезон ознаменувався перемогами й в чемпіонаті, і в Кубку, а Гютшов знову став найкращим бомбардиром. Лише єврокубкова кампанія динамівців виявилася невдалою, завершившись уже в першому раунді КЕЧ 1989/90 програшем за сумою двох матчів грецькому чемпіону АЕКу.^[8] В останньому розіграші чемпіонату НДР «Динамо» посіло друге місце і здобуло путівку до Бундесліги. Торстен Гютшов знову став найкращим бомбардиром сезону,^[4] а також був визнаний найкращим футболістом року в НДР, ставши останнім володарем цього титулу. У Кубку європейських чемпіонів 1990/91 обидва матчі зі шведським «Мальме» завершилися з рахунком 1:1, обидва динамівські м'ячі забив Гютшов. Післяматчеві пенальті все ж таки принесли перемогу «Динамо» — 7:6.^[9] Суперником дрезденців на чвертьфінальній стадії стала «Црвена Зірка». На той момент КЕЧ став для «Динамо» тягарем, оскільки клуб боровся за потрапляння до Бундесліги — про це, зокрема, прямо заявив напередодні першого матчу головний тренер «Динамо» Райнхард Хефнер.^[10] Югославська команда підтвердила статус фаворита, вигравши 3:0 у Белграді та 2:1 у Дрездені, хоча Гютшов і відкрив рахунок з пенальті.^[11] Зустріч у відповідь через заворушення на трибунах була перервана на 78-й хвилині^[11], «Динамо» зарахували технічну поразку 0:3^[12] і на два роки відлучили від єврокубків.^[13] Усього в тому розіграші Торстен Гютшов забив у ворота суперників 5 м'ячів у 6 матчах.^[12]

Перший сезон у Бундеслізі «Динамо» завершило на 14-му місці^[14], а Торстен з 10 м'ячами став найкращим снайпером команди.^[15] У сезоні 1992/93 Гютшов відіграв всього 8 матчів^[3] і в грудні перейшов у турецький «Галатасарай»,^[1] який тоді очолював німецький тренер Карл-Гайнц Фельдкамп, крім Гютшова за цей клуб тоді грали німці Фалько Гьотц і Райнхард Штумпф. Торстен взяв участь у 15 матчах ліги, в яких забив 10 м'ячів^[3], став чемпіоном та володарем Кубка Туреччини^[16], але, всупереч цьому, розірвав контракт, розрахований ще на один сезон^[1] і повернувся до Німеччини. Його повернення не можна назвати успішним — зігравши за «Карл Цейсс» 9 матчів у другій Бундеслізі він жодного разу не забив.^[3] Залишивши Єну, Торстен Гютшов відіграв ще два сезони в клубах другої Бундесліги — «Ганновері 96» та «Хемніцері>». Цей період став для Гютшова вдалим — він забив 16 і 15 м'ячів у кожному сезоні^[3], але останній закінчився вильотом «Хемніцера».^[17]

Влітку 1996 Торстен Гютшов повернувся в дрезденське «Динамо», яке на той момент грало в північно-східній зоні Регіональної ліги. Рідній команді він віддав ще три роки, перш ніж завершити виступи в 1999. Усього за «Динамо» (Дрезден) Торстен Гютшов провів 329 матчів у чемпіонатах НДР та Німеччини, забив 149 м'ячів.^[3] Лише два футболісти зіграли більше — Ханс-Юрген Дернер та Райнгард Гефнер.

Торстен Гютшов почав залучатися до юнацької збірної НДР у 1979 році, зіграв за неї 4 матчі, забив 3 голи. З 1981 по 1983 він виступав за молодіжну збірну, у складі якої провів 16 матчів і відзначився 4 рази.

У першій збірній НДР Гютшов дебютував 16 лютого 1984, в товариській грі зі збірною командою Греції в Афінах. Гості перемогли з рахунком 3:1, третій гол — на рахунку Гютшова. 12 вересня того ж року східні німці знову зустрічалися з Грецією, цього разу у Цвікау. Матч завершився мінімальною перемогою збірної НДР, єдиний м'яч провів Торстен Гютшов. Третього матчу за збірну Гютшову довелося чекати 4 з половиною роки,^[18] 22 березня 1989 він вийшов на заміну після першого тайму в товариському матчі проти збірної Фінляндії. Ця гра стала для Гютшова останньою за збірну.

Таким чином, всього у складі збірної НДР Торстен Гютшов провів 3 товариські матчі, в яких забив 2 м'ячі.

Як тренер Торстен Гютшов працював з резервістами «Бохума», а з липня 2003 по кінець січня 2004 був головним тренером клубу «Обернойланд».^[19] У 2006 році він був призначений головним тренером «Хеслінгена», у першому ж сезоні вивів клуб в Оберлігу і працював з ним до розформування. У 2014 році чотири місяці очолював «Нойштрелиц». Робота з «Будіссою» закінчилася невдачею — клуб вилетів із Регіональної ліги.

Гютшов одружений і є батьком двійні.^[20] Його сім'я живе в Цефені^[21] і активно займається роликовим катанням та фігурним катанням. У нього також є донька від першого шлюбу. Він все ще грає у футбол за традиційну команду «Динамо» (Дрезден), за збірну Сходу та іноді за команду Уве-Зеелера.^[22]

Гютшов був неофіційним співробітником (IM) Дрезденського районного управління державної безпеки НДР під кодовим ім'ям «Шретер». У процесі роботи він шпигував за близько 60 гравцями дрезденського «Динамо» у 1981—1989 роках,^[23] зокрема за Маттіасом Заммером,^[24] а також Ульфом Кірстеном, офіційними особами та тренерами.^[23] Причиною своєї співпраці Гютшов назвав шантаж.^[25] У віці 17 років він був поставлений перед вибором: кинути футбол і розлучитися зі своєю дівчиною, батьки якої подали заяву на виїзд з країни, або ж бути мобілізованим у Національну народну армію, або ж стати неофіційним працівником.^[23]

Командні

«Динамо» (Дрезден)

• Чемпіон НДР (2): 1988/89, 1989/90
• Володар Кубка НДР (4): 1981/82, 1983/84, 1984/85, 1989/90

«Галатасарай»

• Чемпіон Туреччини: 1992/93
• Володар Кубка Туреччини: 1992/93

Особисті

• Футболіст року у НДР : 1991
• Найкращий бомбардир чемпіонату НДР (3): 1988/89, 1989/90, 1990/91
• Найкращий бомбардир Кубка УЄФА: 1988/89
• Найкращий бомбардир в історії дрезденського «Динамо»: 189 голів

• 5028 на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Торстен Гютшов на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Торстен Гютшов на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Інформація про ігри за збірну НДР на сайті Німецької футбольної спілки(нім.)