Соціалістична Федеративна Республіка Югославія

Соціалістична Федеративна Республіка Югославія

Соціалісти́чна Федерати́вна Респу́бліка Югосла́вія — колишня югославська держава, яка існувала у 19451992 роках. Офіційно країна називалася Федеративна Народна Республіка Югославія у 1945–1963, і Соціалістична Федеративна Республіка Югославія у 1963–1992.

Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
Социјалистичка Федеративна Република Југославија
Socijalistička Federativna Republika Jugoslavija
Socialistična Federativna Republika Jugoslavija

1945 – 1992
ПрапорГерб
ПрапорГерб
Девіз
Bratstvo i jedinstvo
"Братерство та Єдність"
Гімн
Гей, слов'яни
'Соціалістична Федеративна Республіка Югославія Socijalistička Federativna Republika Jugoslavija: історичні кордони на карті
'Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
Socijalistička Federativna Republika Jugoslavija: історичні кордони на карті
СтолицяБелград
Мовисербсько-хорватська, словенська, македонська
словенська
(Словенія) [1]

хорватська
(1974-1990 під іменем
"хорватська або сербська")
(СР Хорватія) [2]
сербська або хорватська
(СР Боснія і Герцеговина) [3]
сербохорватська
(СР Сербія, СР Чорногорія, ЮНА ) [4]
македонська
(СР Македонія) [5]
сербохорватська і албанська
(САК Косово) [6]
сербохорватська і угорська
(САК Воєводина) [7]

Форма правлінняфедеративна соціалістична республіка,
однопартійна соціалістична держава
Президент
 - 1945 - 1953 (перший)Іван Рибар
 - 1953 - 1980Йосип Броз Тіто
 - 1991 - 1992 (останній)Степан Месич
Прем'єр-міністр
 - 1945 - 1953 (перший)Йосип Броз Тіто
 - 1989 - 1991 (останній)Анте Маркович
Історичний періодХолодна війна
 - Проголошення29 листопада 1945
 - Вступ до ООН24 жовтня 1945
 - Конституційна реформа21 лютого 1974
 - Розпад Югославії25 червня 199127 квітня 1992
Площа
 - Липень 1989255 804 км2
Населення
 - Липень 198923 724 919 осіб
     Густота92,7 осіб/км² 
ВалютаЮгославський динар
Попередник
Наступник
Демократична Федеративна Югославія
Вільна територія Трієст
Хорватія
Словенія
Північна Македонія
Боснія і Герцеговина
Союзна Республіка Югославія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Соціалістична Федеративна Республіка Югославія

Історія

На зборах комуністичних югославських партизанів у Яйці (29 листопада — 4 грудня 1943) була проголошена Демократична Федеративна Югославія.

В жовтні 1944 через масові напади красноармійців на громадян Югославії (зокрема зафіксували 121 зґвалтування, 111 — з убивствами жертви, 1204 пограбування із завданням тілесних ушкоджень) керівники Югославії попросили голову радянської місії генерала Ніколая Корнєєва[ru] вгамувати насильників, розбійників , але той заявив про наклеп. Між Йосипом Брозом Тіто та Сталіним виник конфлікт.[8]

Після визволення країни 9 травня 1945 територія повністю контролювалася Народно-визвольним військом Югославії (НВВЮ) під проводом Йосипа Броза Тіто і комуністичної партії.

Установчі збори, скликані Народним фронтом під проводом КПЮ, проголосили 29 листопада 1945 року Югославію Федеративною Народною Республікою (ФНРЮ), а 30 січня 1946 р. схвалено конституцію ФНРЮ.

Продуктові картки на видачу молока. 1950-й рік.

Через післявоєнний стан і посуху 1950 року в Югославії деякий час були у вжитку продуктові картки, за якими населенню видавали хліб, молоко, м'ясо тощо.

1948 року Йосип Броз Тіто у радянській пресі зазнав критики через його відмову безоглядно виконувати вказівки офіційної Москви. Сталін намагався утвердити контроль за країною за допомогою спільних підприємств, які мав контролювати СРСР, на що не погодився Й. Тіто. Також Тіто запропонував Народній Республіці Албанія вступити до ФНРЮ, натомість передати їй Косово. Сталін, через «Інформаційне бюро комуністичних і робітничих партій» (наступник Комінтерну), закликав членів КПЮ «змінити ревізіоністське керівництво партії».

За спогадами Микити Хрущова, Сталін казав: «…ворухну мізинцем — і не буде Тіто. Але хоч скільки рухав… усім, чим міг, Тіто не злетів… бо за ним стояла держава… народ».

Протягом наступних 5 років, між країнами були дуже тяжкі відносини. Югославія була піддана економічній блокаді. На кордонах із сателітами СРСР — Угорською Народною Республікою, Народною Республікою Румунія, Народною Республікою Болгарія — трапились 219 збройних інцидентів.

Нормалізація стосунків з СРСР почалася після смерті Сталіна. 1955 року країну відвідав М. Хрущов.[9]

КПЮ (від листопада 1952 р. — Союз комуністів Югославії) стала єдиною політичною партією і, після проголошення Конституційного закону про основи суспільного й політичного устрою ФНРЮ та про союзні органи влади, змінила низку статей конституції (з 1946 р.) та формально перебрала повну владу.

За часів правління Йосипа Броз Тіто (Президент, Верховний головнокомандувач ЗС з 14 січня 1953 року до 1980 року), країна була активним членом Руху неприєднання. Після його смерті, у країні було запроваджене колективне президентство.

За спогадами сербського історика, автора 3-х книг про Югославію, Сербію Михайла Рамача (1951 р. н.), його покоління не бачило Тіто диктатором. Диктаторами були Брєжнєв, Чаушеску, лідери країн за «залізною завісою». Батьки, вчителі з дитинства говорили, що за «залізною завісою» — комуністичне лихо, Югославія — інша. Працював журналістом в другій половині 1970-х, його редакція могла вільно передплатити «Тайм», «Ньюзвік», «Шпіґель», «Панораму[en]». Безкоштовно отримували «Правду», «Литературную газету», «Огонёк» та інші публікації з Москви. Покоління М. Рамача відверто глузувало з московської пропаганди.

У 19911992 роках, унаслідок етнічних конфліктів, що переросли у війну, Югославія почала розпадатися. 25 червня 1991 року проголосила незалежність Хорватія і Словенія, 8 вересня 1991 — Північна Македонія, 5 квітня 1992 — Боснія і Герцеговина. Сербія і Чорногорія проголосили Союзну Республіку Югославія. ЮНА вчинила напад на Словенію, Сербія і Чорногорія вчинили напад на Хорватію, Сербія на Боснію і Герцеговину.

Адміністративний устрій

Згідно з конституцією, прийнятою 31 січня 1941 року, у країні було створено шість соціалістичних республік та дві автономні області у складі Соціалістичної республіки Сербії:

Назва
Столиця
Прапор
Герб
Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина
босн. Socijalistička Republika Bosna i Hercegovina
Сараєво
Соціалістична Республіка Хорватія
хорв. Socijalistička Republika Hrvatska
Загреб
Соціалістична Республіка Македонія
мак. Социјалистичка Република Македонија
Скоп'є
Соціалістична Республіка Чорногорія
серб. Socijalistička Republika Crna Gora
Тітоград*
Соціалістична Республіка Сербія
серб. Социјалистичка Република Србија
Белград
Соціалістичний автономний край Косово
серб. Социјалистичка Аутономна Покрајина Косово
Приштина
Соціалістичний автономний край Воєводина
серб. Социјалистичка Аутономна Покрајина Војводина
Нові-Сад
Соціалістична Республіка Словенія
словен. Socialistična Republika Slovenija
Любляна

* нині Подгориця.

Політична система

Монопартійна. Заснування інших партій заборонялось. Монополія комуністичної ідеології.[8]

Економіка

Країна не входила до Варшавського договору. Економічний лад країни — відносний економічний лібералізм. Діяли приватні магазини, ремісники, селяни мали право мати 10 га землі, необмежену кількість худоби.

Права, обов'язки громадян

Громадяни мали право вільно відвідувати церкву.

За спогадами Михайла Рамача, він отримав закордонний паспорт та поїхав до Італії у віці 14 років. Працював журналістом в другій половині 1970-х, його редакція могла вільно передплатити «Тайм», «Ньюзвік», «Шпіґель», «Панораму». Безкоштовно отримували «Правду», «Литературную газету», «Огонёк» та купу безглуздих публікацій з Москви, яка тратила шалені гроші на «глупу пропаганду». Покоління М. Рамача відверто глузувало з московської пропаганди. Можна було читати заборонених в СССР авторів, зокрема, Йонеску, Сартра, Бекета, Буковскі, друкували твори Пастернака, Солженіцина, Бродського та ін. Тіто дозволив авнгардний театр, джаз, слухати «Бітлз», «Роллінґ Стоунз», читати західну наукову літературу.

Дозволяли писати про окремі негативні явища, піддавати критиці окремі рішення державних органів. Забороняли писати проти політичної системи країни, пожиттєвого президента. Не дозволяли засновувати інші партії.[8]

Спорт в Югославії

Югославія на Олімпійських іграх

Баскетбол

Футбол

Легка атлетика

30-31 серпня 1990 року в Спліті на стадіоні «Полюд» відбувся Чемпіонат Європи. Біляна Петровіч стала срібною призеркою зі стрибків у висоту.

Адміністративно-територіальний поділ Югославії та її складових (1943–2010)

1943194619631197411991 1992199920032006 2008
ДФЮФНРЮСФРЮрозпущена
ФД БіГНР БіГСР Боснія і ГерцеговинаБоснія і Герцеговина
ФД ХорватіяНР ХорватіяСР ХорватіяРеспубліка Хорватія
ФД МакедоніяНР МакедоніяСР МакедоніяПівнічна Македонія
СРЮСербія і Чорногорія2розпущена
ФД ЧорногоріяНР ЧорногоріяСР ЧорногоріяР Чорногорія (федеративна)Чорногорія
ФД СербіяНР СербіяСР СербіяР Сербія (федеративна)Сербія
  • АК Воєводина  • САК Воєводина  • АР Воєводина
  • АК Косово 3   • САК Косово  • АК Косово і МетохіяПротекторат ООНРеспубліка Косово
ФД СловеніяНР СловеніяСР СловеніяРеспубліка Словенія
ФНР«Федеративна Народна Республіка»НР«Народна Республіка»
АК«Автономний Край»ФР«Федеративна Республіка»САК«Соціалістичний Автономний Край»
БіГБоснія і ГерцеговинаР«Республіка»СФР«Соціалістична Федеративна Республіка»
ДФ«Демократична Федерація»ФД«Федеральна Держава»СР«Соціалістична Республіка»

1  Роки, коли вступила в дію Конституція СФРЮ та були внесені зміни.
2  Союзна Республіка Югославія.

Нові держави

Докладніше: Південна Європа
ГербПрапорНазва
офіційна назва
Форма правлінняСтолиця
Боснія і Герцеговина
босн. Bosna i Hercegovina
РеспублікаСараєво
Північна Македонія
мак. Северна Македонија
РеспублікаСкоп'є
Сербія
серб. Србија
РеспублікаБелград
Словенія
словен. Slovenija
РеспублікаЛюбляна
Хорватія
хорв. Hrvatska
РеспублікаЗагреб
Чорногорія
чорн. Crna Gora
РеспублікаПодгориця
Косово
алб. Kosova
Республіка (частково визнана)Приштина

Див. також

Примітки

Література

Посилання