Белград

На початку XX століття назву міста передавали українською як Беоґра́д^[5][6]. Ще раніше «Руска граматика» радила писати «Білград»^[7], що відповідає українській традиції передачі слов'янських топонімів^[8][9].

Белград веде свою історію з III століття до н. е., коли кельти заснували на місці злиття річок Сава та Дунай своє останнє поселення Сінгідунум. У I столітті до н. е. Белград захопили римляни.

Слов'яни вперше оселилися у фортеці в VII ст. й назвали її Београд. У IX ст. місто захопили болгари, у XII ст. — мадяри, які зруйнували його й побудували нове, що отримало назву Земун. Через деякий час Земун був знищений візантійцями, а на камінні споруджена белградська фортеця.

Сербським місто стає за часів правління короля Драгутина з династії Неманичів у XIII ст., столицею  — за часів деспота Стефана Лазаревича у XV ст.

У 1521 році Белград завоювали турки, і він став одним із важливих центрів Османської імперії на Балканському півострові.

Унаслідок повстання сербів (1806 та 1815) під керівництвом Карагеоргія місто було визволене і знову стало столицею Сербського князівства.

У бурхливому минулому Белград завойовувало 40 армій і 38 разів він був наново відбудований із попелу.^{[джерело?]}

З 1918 року — столиця Королівства сербів, хорватів і словенців (з 1929 р. Югославії).

У роки Другої світової війни Белград був розбомблений та окупований німцями. 20 жовтня 1944 року звільнений частинами Червоної армії та Народно-визвольної армії Югославії.

Белград стоїть на місці, де річка Сава впадає в Дунай. Більша частина міста лежить на правому березі річки Сави, на лівому — новий район.

Клімат — помірно континентальний. Середні температури січня — від −3 до +9 °C, липня — від +18 до +25 °C.

У Белграді та його передмістях (Земун, Железник, Раковиця тощо) зосереджені важливі економічні й сільськогосподарські потужності, знаходяться підприємства різних галузей машинобудівної, текстильної, шкіряно-взуттєвої, хімічної, деревообробної, поліграфічної та харчової промисловості. Переважають середні та невеликі підприємства. Значно поширене кустарне виробництво.

Белград має першорядне транспортне значення як важливий залізничний вузол і місце перетину основних автомагістралей. Тут міститься міжнародний річковий порт, аеропорт і телекомунікаційний центр. Планують будівництво метро.

Основні наукові й освітні заклади столиці: Сербська академія наук, Белградський університет (1808), Вища технічна школа, ряд інститутів, Народна бібліотека (300 тис. томів).

Давні стіни міста бачили кельтів і римлян, готів і франків, слов'ян і турків. Так тут виникла химерна суміш східної та західної культур.

Наразі Белград — столиця сербської культури, освіти й науки. У місті сконцентрована найбільша кількість установ національного значення з галузі науки та мистецтва. Тут розташовані Сербська академія наук і мистецтв, заснована в 1886 році як Сербська королівська академія, Національна бібліотека Сербії, що з'явилася в 1832  році, Національний музей, заснований в 1841 р., Національний театр, заснований у 1869  році, Музей Ніколи Тесли.

У Белграді знаходяться найважливіші пам'ятки сербської архітектури (Храм Святого Сави, Калемегдан із Белградською фортецею тощо), пам'ятки культури та інші нерухомі культурні цінності, а також численні археологічні розкопки зі зразками матеріальної культури, що свідчать про високорозвинену цивілізацію та культуру на території Белграда від праісторії дотепер.

У місті багато парків, найвідоміший із них  — Топчидер^[sr], у якому розміщена Резиденція князя Милоша. У центрі Белграда зосереджені визначні споруди XIX—XX ст. — будинок Народної Скупщини, Національний театр, ратуша, готель «Метрополь» та інші.

Одним із найвідоміших сербських реп-гуртів є «Београдски синдикат».

• Мілан Ракич  (1876—1938) — сербський поет та дипломат
• Олівера Маркович (1925—2011) — югославська та сербська акторка.
• Милорад Павич  (1929—2009) — сербський поет, прозаїк, літературознавець, перекладач.
• Мілета Проданович  (* 1959) — сербський прозаїк, поет і художник, професор Академії мистецтв у Белграді.
• Зоран Чалич  (1931—2014) — сербський режисер.
• Мілена Дравич (1940—2018) — сербська актриса
• Індіра Арадинович (* 1986) — сербська співачка.
• Лейла Хот  (* 1986) — сербська співачка
• Новак Джокович  (* 1987) — сербський тенісист.
• Горан Маркович  (* 1946) — сербський кінорежисер.

українці

• Гернгросс Борис Володимирович — генеральний хорунжий армії Української Держави. Похований у місті.
• Єщенко Микола Дмитрович — генерал-хорунжий Армії УНР.

• 
  Площа республіки та Національний театр Сербії
• 
  Храм святого Сави
• 
  Белградська фортеця
• 
  Стадіон «Црвена Звезда»

• 1517 Беоґрад — астероїд, названий на честь міста^[10].

• Град Београд [Архівовано 22 лютого 2011 у Wayback Machine.] (серб.) (англ.) (нім.)

• Плахотнюк С. О. Бе́лґрад [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.