Усть-Кам'янка

село в Дніпропетровській області, Україна

У́сть-Кам'янка — село в Україні, у Грушівській сільській територіальній громаді Апостолівського району Дніпропетровської області.

село Усть-Кам'янка
КраїнаУкраїна Україна
ОбластьДніпропетровська область
РайонАпостолівський
ГромадаГрушівська сільська громада
Код КАТОТТГUA12060090020032486
Облікова карткаОблікова картка 
Основні дані
Населення444
Поштовий індекс53854
Телефонний код+380 5656
Географічні дані
Географічні координати47°38′49″ пн. ш. 34°01′09″ сх. д. / 47.64694° пн. ш. 34.01917° сх. д. / 47.64694; 34.01917 34°01′09″ сх. д. / 47.64694° пн. ш. 34.01917° сх. д. / 47.64694; 34.01917
Середня висота
над рівнем моря
19 м
ВодоймиРічка Кам'янка
Відстань до
обласного центру
116,9 км
Відстань до
районного центру
25 км
Місцева влада
Адреса ради53850, Дніпропетровська область, Апостолівський район, село Грушівка, вул. Довженка, 22
Сільський головаПопельнюк Валерій Олексійович
Карта
Усть-Кам'янка. Карта розташування: Україна
Усть-Кам'янка
Усть-Кам'янка
Усть-Кам'янка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Усть-Кам'янка
Усть-Кам'янка
Мапа
Мапа

Населення — 444 мешканці.

В селі є чудовий храм Святителя Іова (Борецького) митрополита Київського і Галицького за адресою вул. Набережна,24 перебудований з звичайної сільської хати яку ієрей Артемій Логвинов викупив за свої власні кошти щоб жителям села було де помолитися і прославляти Бога. Храмове свято 15 березня. Ієрей Артемій старається духовно підняти село і думає про його благоустрій з допомогою місцевої громади.

Географія

Село Усть-Кам'янка розміщене на правому березі річки Кам'янка в місці впадання її в річку Базавлук. На півдні межує з селищем Гранітне, на сході з містом Покров, на півночі з селом Шолохове Нікопольського району, та на заході з селищем Токівське. На протилежному березі річки Базавлук розташований шламовий ставок «Криві луки» (≈3,5 км ²).

Визначні пам'ятки

Біля села було знайдено один з найбільших в Україні сарматський могильник з близько сотні поховань в яких збереглися кістки вівці, мечаси з серпоподібним або кільцеподібним навершям, бронзові фібулі та дзеркала, ліпний і гончарний посуд.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 445 осіб, з яких 206 чоловіків та 239 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 437 осіб.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

МоваВідсоток
українська94,82 %
російська4,05 %
білоруська0,23 %
угорська0,23 %
інші0,67 %

Примітки

Джерела