Імпульсний детонаційний двигун

Імпульсний детонаційний двигун, або "ІДД", тип рушійної системи яка використовує детонаційні хвилі з метою запалювання суміши палива та окислювача.^[1][2] Двигун пульсуючий тому що суміш має бути оновлена у камері згоряння поміж кожною хвилею детонації утвореною джерелом загоряння. Теоретично, ІДД може працювати від дозвукових до гіперзвукових швидкостей польоту близько 5 М. Ідеальна конструкція ІДД може мати термодинамічну ефективність більшу ніж інші конструкції як турбореактивний двигун та турбовентиляторний двигун тому що хвиля детонації швидко стискає суміш та додає тепло у незмінному об’ємі. Тому, рухомі частини як компресори не обов’язково потрібні у двигуні, що робить можливим значно зменшити загальні вагу та кошти. ІДД розглядалися як рушійна установка більше ніж 70 років.^[3] Ключові питання для майбутніх розробок включають швидке та ефективне змішування палива та окислювача, попередження самозаймання, та стикування з соплами.

На сьогодні немає жодного з ІДД у серійному виробництві, однак деякі стендові двигуни були побудовані та успішно встановлені у низькошвидкісні демонстраційні літальні апарати які стійко літали за допомогою ІДД у 2008 році.