Вікторія Спартц

Ранні роки

До 5 років жила з батьками й зі своїми дідусем Михайлом Микитовичем та бабусею Любов'ю Олександрівною Сороколітами в Носівці. Потім батьки — Анатолій та Світлана (до шлюбу Сороколіт) Кульгейки переїхали в Чернігів, де Вікторія закінчила з золотою медаллю Ліцей № 15^[6].

Вищу освіту здобула в Київському національному економічному університеті та має диплом із відзнакою^[2].

2000 року переїхала до США, у 2006 році стала громадянкою США, здобула диплом магістра з професійної бухгалтерії університету Індіани в Індіанаполісі, залишилася там викладати. Працювала в бізнесі та державних установах — аж до посади головного посадовця з фінансів Служби прокурора Індіани.

Політика

Після обрання до Сенату штату Індіана^[en] (у вересні 2017 року) пішла з посади — щоб уникнути конфлікту інтересів. Також є головою Республіканської партії округу Гамільтон.

У Сенаті Індіани вона змінила 72-річного Люка Кенлі^[en], який пішов на пенсію. Спартц перемогла шістьох інших кандидатів, включаючи Дена Шмідта, який раніше працював із колишнім губернатором Майком Пенсом, а також Меґан Уайлз, президентку Ради міста Ноблсвіль, чию кандидатуру підтримав сенатор Люк Кенлі^[7].

У листопаді 2020 року Спартц обрали до Палати представників Сполучених Штатів від 5 округу штату Індіана. Вона почала виконувати обов'язки члена Палати представників у січні 2021 року й стала першою етнічною українкою в Конгресі Сполучених Штатів^[8].

На проміжних виборах до Палати представників США 8 листопада 2022 Вікторія Спартц зберегла своє місце в Конгресі США від 5 округу штату Індіана^[9]. Вона перемогла свою суперницю-демократку Джанін Лі Лейкз з великим відривом, набравши понад 60 % голосів^[10].

Вторгнення Росії в Україну (2022)

Спартц стала однією із перших офіційних осіб США, що назвали дії Росії в Україні «воєнними злочинами»^[11][12], а російське вторгнення «божевільним геноцидом українського народу»^[13][14]. На момент вторгнення її родина, Кульгейки, досі перебувала на Чернігівщині, яка на той час перебувала у блокаді Росії^[15]. На початку березня 2022 року будинок, де мешкала її 95-річна бабуся, постраждав від російських бомбардувань^[16].

Разом із сенатором США Стівом Дейнсом стала першою з офіційних представників США, хто відвідав Україну після початку повномасштабного вторгнення Росії^[17]. Також є єдиною серед законодавців США, хто відвідав прифронтові зони^[18]. Загалом, упродовж квітня-травня 2022 року шість разів відвідала Україну, разом із неоголошеним візитом до Бучі із сенатором США Стівом Дейнсом і візитом до Львова, Києва та Одеси з конгресменом Тімом Волбергом^[19][20][21].

9 травня 2022 року взяла участь в урочистій церемонії підписання в Овальному кабінеті Білого дому Закону про ленд-ліз для захисту демократії Україною^[22]. Закон підписано в символічну дату для Росії, яка понині святкує перемогу сталінського СРСР над гітлерівською Німеччиною (в Європі вшановують пам'ять загиблих у Другій світовій війні 8 травня)^[23].

У липні 2022 року Вікторія надіслала листа президенту Джо Байдену з проханням надати інформацію щодо наглядових процедур, які здійснюються щодо керівника Офісу президента Зеленського Андрія Єрмака^[24][25]: «На підставі різноманітних розвідувальних даних, дій Єрмака в Україні та його ймовірних угод із Росією, Конгресу необхідно терміново отримати цю інформацію, щоб підтвердити або спростувати різні серйозні звинувачення»^[26]. Проте 9 липня конгресвумен від демократів з 9 округу Огайо Марсі Каптур підтримала Зеленського в його вмінні обирати лояльних посадових осіб та назвала підозру у зв'язках Єрмака з Росією «необачною допомогою» Володимиру Путіну^[27]. В ОПУ, керівником якого був фігурант скандалу Андрій Єрмак, заявили, що розбиратися з ймовірною проросійською діяльністю пана Єрмака — справа американців^[28].

18 січня 2023 Спартц звернулася до адміністрації Президента США Джо Байдена з закликом надати Україні ракетні системи GMLRS і ATACMS оскільки «найближчі шість місяців стануть вирішальними для України»^[29].

13 лютого 2024 року в ефірі CNN заявила, що виступає проти законопроєкту з виділення Україні військової допомоги на суму $60 мільярдів, натомість закликала надати Україні зброї, хоча, за її власними словами, вона не читала законопроєкт.^{[30][31][32][33]}

17 квітня 2024 року подала п'ять поправок, які мали на меті зменшити пакет допомоги Україні^[34][35].

20 квітня 2024 року голосувала проти виділення допомоги Україні.

Під час навчання на бакалавраті зустріла Джейсона Спартца в потязі до Москви, коли після практики в Польщі їхала в гості до тітки. Одружилася у 2000 році у США. Мають двох дочок Анну-Ліліану та Вікторію-Інгрід, проживають у Ноблсвіллі в штаті Індіана^[2], де народився Джейсон. Мати Джейсона — громадянка Німеччини, його батьки познайомилися після Другої світової війни^[36].

Після переїзду батьків та молодшої (на 9 років) сестри Інни із власним чоловіком до Америки, в Україні залишились дві бабусі Вікторії віком 90 та 97 років і дідусь^[37].

Правнучка Олександра Івановича Гейка (1910—1943), командира партизанського взводу з'єднання «За Батьківщину», а напередодні Другої світової війни — голови Носівської сільради, який героїчно загинув, рятуючи пораненого побратима^[38][39].

• Українка стала сенатором штату Індіана у США [Архівовано 13 вересня 2017 у Wayback Machine.]
• Victoria Spartz [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.]
• Українка стала сенатором штату Індіана, США [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]
• Вікторія Спартц. Енциклопедія Носівщини. Процитовано 17 листопада 2022.