Алая-віджняна
Ала́я-віджня́на (санскр. ālaya — дім, житло (сховище); vijñāna — пізнання)[1] — «закумульована свідомість»[2], «корінна свідомість» (мула-віджняна)[3]; поняття буддійської філософської школи йогачара, або віджнянавада, що означає універсальну першооснову розуму, свідомості (віджняни), отже, відповідно до суб'єктивно-ідеалістичної[4] доктрин даної школи (читта-матра, «тільки розум»), — і всій реальності в цілому, в тому числі так званих«зовнішніх» об'єктів[5]. Алая-віджняна як єдиний першовиток свідомості та ілюзорного «зовнішнього» світу може бути порівняна з Атманом, однак, на відміну від нього, вона не є незміненим абсолютом, але, скоріш за все, подібна до вічно мінливого потоку станів[4].
Алая-віджняна представляє собою сховище («скарбницю») частинок, або «насінин» (біджа), що виникають як «відбитки» попереднього досвіду і перетворюються під дією карми в інші сім видів віджняни, тобто в п'ять чуттєвих сприймань, розумова свідомість (мановіджняну) і помилкова свідомість «его» (кліштамановіджняну). Ці види свідомості конструюють «реальність» феноменального індивіда, його безпочаткове і нескінченне переродження, в якому неможливо визначити, чи є первинним сприйняття алая-віджняни «відбитків» (Васан) або первинно їх проектування «зовні». При цьому, з одного боку, алая-віджняна «своя» для кожної істоти, з іншого боку, її природа загальна для всіх індивідів. Після досягнення стану бодгі (пробудження) «насіння» не зникають, але припиняється їх трансформація в кармічні наслідки.[6]
Концепція алая-віджняна, часто ідентифікована з розумом-читтою, має досить широкий і невизначений характер, коливаючись від ототожнення алая-віджняни з вищої істинної реальності, званоїтатгата, до розуміння її як сукупності всіх психічних проявів, «потоку свідомості».
Див. також
Примітки
Література
- Андросов В. П. Индо-тибетский буддизм. Энциклопедический словарь: монографія. — М. : Ориенталия, 2011. — 448 с. — ISBN 978-5-91994-007-4.
- Бейнорюс А. Понятие «сознание-хранилище» у Васубандху // Историко-философский ежегодник 2004 / Отв. ред. М. А. Солопова. — М. : Наука, 2005. — С. 149—167. — ISBN 5-02-032882-0.
- Донец А. М. Проблемы базового сознания и реальности внешнего в дацанской философии. — Улан-Удэ : БНЦ СО РАН, 2008. — 168 с. — ISBN 978-5-7925-0290-1.
- Ленков П. Д. Концепт «Я» в философском дискурсе буддийской школы Виджнянавада // Пятые востоковедные чтения памяти О. О. Розенберга. Труды участников научной конференции / Сост. Т. В. Ермакова, Е. П. Островская, науч. ред. М. И. Воробйова-Десятовська. — СПб. : Издательство А. Голода, 2012. — С. 122—129.
- Ленков П. Д. Термины, обозначающие «восьмой вид сознания» // Философия сознания в Китае: буддийская школа фасян (вэйши). — СПб. : Видавництво С.-Петерб. ун-та, 2006. — С. 174—184. — ISBN 5-288-03869-4.
- Мурашкин В. П. Концепция алая-виджняны в учении виджнянавадинов // Мир Центральной Азии. Т. III. Философия. Источниковедение. Культурология: Материалы международной научной конференции / Отв. ред. Б. В. Базаров. — Улан-Удэ : Издательство БНЦ СО РАН, 2002. — С. 204—209. — ISBN 5-7925-0109-2.
- Радхакришнан С. Индийская философия. — М. : Академічний проект; Альма Матер, 2008. — 1007 с. — (Концепции) — ISBN 978-5-8291-0992-9, ISBN 978-5-902766-34-6.
- Утехін І. В. Учение виджнянавадинов о восьмом сознании // Мысль. Ежегодник Петербургской ассоциации философов. Вып. 1 (Философия в преддверии XXI столетия). — СПб., 1997. — С. 148—163.
- Чаттерджі С., Датта Д. Индийская философия / Пер. с англ. А. В. Радугин (главы I—III), Е. А. Тучинская (глава IV), А. Р. Романенко (главы V—X); Под ред. В. І. Кальянов. — М. : Академічний проект; Альма Матер, 2009. — С. 365. — (Концепции) — ISBN 978-5-902766-55-1, ISBN 978-5-8291-1137-3.
Посилання
- (рос.)Валпола Рахула. Алая-виджняна — сознание-хранилище [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.] (пер. з англ. Юй Кан)
