Амфіболи

Загальна формула AB₂C₅(T₈O₂₂₎W₂, де A = *, Na, K, Ca, Pb, Li (* означає вакансію); B = Na, Ca, Mn²⁺, Fe²⁺, Mg, Li; C = Mg, Fe²⁺, Mn²⁺, Al, Fe³⁺, Mn³⁺, Ti⁴⁺, Li; T = Si, Al, Ti⁴⁺, Be; W = (OH), F, Cl, O^2–.

За хімічним складом це кремнекисневі сполуки магнію, заліза, кальцію, іноді алюмінію і лугів.

Мінерали родини амфіболів кристалізуються в моноклінній і ромбічній сингоніях; кристали здебільшого витягнуті, мають призматичний, веретеноподібний або голчастий вигляд; чорні, зелені, бурі або безбарвні; твердість 5—6; питома вага 2.9—3.6 Н/м³.

Виділяються підгрупи:

• 1) ромбічна — антофіліт,
• 2) моноклінна — тремоліт, актиноліт, рогова обманка.

Амфіболи входять до складу порід: сієнітів, діоритів, габро-амфіболітів, амфіболових сланців та ін.

За генезисом амфіболи переважно метаморфічні гірські мінерали.

На території України амфіболовий азбест відомий в залізорудному Криворізькому басейні. Амфіболові породи поширені на території Українського кристалічного щита.

Розрізняють:

• амфіболи кальцієво-магнезіально-залізисті (зайва назва актиноліту);
• амфіболи літіїсті (загальна назва амфіболів, які містять літій);
• амфіболи лужні (амфіболи, до складу яких входять катіони лужних металів);
• амфіболи моноклінні (амфіболи, які кристалізуються у призматичному вигляді моноклінальної сингонії; серед них виділяється кілька ізоморфних рядів мінералів);
• амфіболи орторомбічні (те саме, що амфіболи ромбічні);
• амфіболи променисті (амфіболи, які утворюють променисті та голчасті агрегати — тремоліт, актиноліт);
• амфіболи ромбічні (амфіболи, які кристалізуються в ромбо-дипірамідальному виді ромбічної сингонії; серед них виділяють ряд антофіліт-жедриту та холмквіститу);
• амфіболи хромисті (лужні амфіболи з родовищ Туреччини, які містять 4,68 % Cr₂O₃);
• Амфібол-азбест — тонковолокнисті мінерали групи амфіболів.

• Список мінералів
• Амфіболіт
• Амфіболізація