Андромеда (сузір'я)

Астеризм сузір'я Андромеди складається з 16 зір, видимих неозброєним оком^[8]. Астеризм цього сузір'я має форму літери «А», у верхівці якої розташована зоря Альфераз. Також на деяких старих картах зоряного неба позначається у жінки, що розкинула руки до неба або руки якої прикуті до скелі^[9]. Щоб знайти сузір'я Андромеди на нічному небі, спочатку слід знайти W-подібне сузір'я Кассіопеї в північній частині неба. Андромеда розташована біля Кассіопеї, у безпосередньому сусідстві з квадратним астеризмом, більша частина якого є частиною сузір'я Пегаса^[10]. Сама ж галактика Андромеди розташована приблизно в центрі сузір'я^[11].

В списку наведені деякі зорі до приблизно п'ятої зоряної величини^[12].

1. α Андромеди (Альфераз, Сіррах)^[13] — найяскравіша зоря цього сузір'я. Це подвійна зоря спектрального типу A0p^[14] (також класифікується як змінна зоря типу α² Гончих псів) із загальною зоряною величиною 2.1^m і світністю 96 L_☉^[15]. Знаходиться на відстані 97 св.р. від Землі^[16]. Через порівняно невелику відстань має значний власний рух^[16]. В західній міфології зоря символізує голову Андромеди, однак традиційні арабські назви зорі — Альфераз та Сіррах^[17], іноді перекладаються як «пуп коня»^[18][19][20]. Арабські назви вказують на те, що α Андромеди утворює астеризм, відомий як «Великий квадрат Пегаса» з трьома зорями у Пегасі: α, β і γ Пегаса. Таким чином, раніше вважалося, що зоря належить як до Андромеди, так і до Пегаса, і її позначали як «δ Пегаса (δ Peg)», хоча офіційно ця назва більше не використовується^[14][18][15].
2. β Андромеди (Мірак) — зоря спектрального типу M0, червоний гігант^[14][21]. Належить до астеризму, відомого як «Пояс». Вона розташована на відстані 198 св. р. від нас^[21], має зоряну величину 2.06^m[22] і світність 115 L_☉. Також навколо неї виявлено планету^[15]. Назва зорі походить від арабської фрази al-Maraqq, що означає «стегна» або «набедрена пов'язка»^[20].
3. γ Андромеди (Аламак) — подвійна зоря, що складається із помаранчевого гіганта та блакитної зорі розділених відстанню 9.7 кутових секунд. Їхні зоряні величини становлять відповідно 2.3^m та 5^m , а загальна зоряна величина системи — 2.14^{m[23][18][19]}. Блакитна зоря сама по собі є подвійною системою із періодом у 61 рік, вторинна зоря якої має зоряну величиною 6.3^m[23]. Система знаходиться на відстані 358 св.р.^[24].
4. δ Андромеди — помаранчевий гігант спектрального класу K3^[14], що має зоряну величину 3.3^m[22]. Знаходиться на відстані 105 св.р. від Землі^[25].
5. ι , κ, λ, ο та ψ Андромеди утворюють астеризм, відомий як «Слава Фредеріка». Назва, що походить від колишнього сузір'я (Frederici Honores)^[26]. ι Андромеди — біло-блакитна зоря головної послідовності типу B8, розташована на відстані 502 св.р. від Землі^[27]; κ Андромеди — біла зоря головної послідовності типу B9 IVn на відстані 168 св. р. від Землі^[28]; λ Андромеди — субгігант жовтого відтінку типу G8 та одночасно змінна зоря типу RS Гончих Псів на відстані 86 св. р.^[29]; ο Андромеди — гігант синьо-білого відтінку типу B6 на відстані 679 св. р.^[27]; і ψ Андромеди — біло-блакитна зоря головної послідовності типу B7 на відстані 988 св. р.^[30].
6. μ Андромеди — біла зоря головної послідовності типу A5 із зоряною величиною 3.9^m[22]. Знаходиться на відстані 130 св. р.^[31] від Землі.
7. υ Андромеди (Тітавін^[32]) — це подвійна система з зоряною величиною 4.1^m[22], яка складається з червоного карлика типу F та червоного карлика типу M. Основна зоря має планетну систему з чотирма підтвердженими планетами^[33], із масами 0,96, 14,57, 10,19 і 1,06 мас Юпітера^[34]. На момент відкриття першої з них — υ Андромеди b — у 1996 році це була одна з перших зір головної послідовності, біля якої було відкрито планету^[35]. У 1999 році було відкрито ще дві планети: υ Андромеди c і υ Андромеди d^[36][37]. υ Андромеди стала першою зорею головної послідовності, навколо якої відкрито багатопланетну систему^[38][39]. Вона знаходиться на відстані 44 св. р. від Землі^[40].
8. ξ Андромеди (Адхіл) — подвійна зоря на відстані 217 св. р. Основний компонент системи — гігант помаранчевого відтінку типу K0^[41].
9. π Андромеди — подвійна зоря біло-блакитного відтінку із величиною 4.3^m[22], яка знаходиться на відстані 598 св. р. від нас. Основною є зоря головної послідовності типу B5^[42]. ЇЇ зоря-компаньйон має величину 8.9^m[22].
10. 51 Андромеди (Нембус^[32]) — помаранчевий гігант спектрального типу К3 на відстані 177 св. р. від Землі^[43].
11. 56 І — візуально подвійна зоря. Один з компонентів — жовтий гігант типу K0 з видимою зоряною величиною 5.7^m[22] на відстані 316 св. р.^[44]. Другий — помаранчевий гігант типу K0 із зоряною величиною 5.9^m, який знаходиться на відстані 990 св. р. від Землі^[22].
12. R Андромеди — змінна типу Міри з періодом 409 днів. Її максимальна зоряна величина становить 5.8^m, а мінімальна — 14.8^m[14], і вона знаходиться на відстані 1250 св. р.^[45]. В Андромеді є ще 6 інших змінних типу Міри^[46].
13. Z Андромеди є прототипом відповідного класу змінних зір. Її величина коливається від 12.4^m у мінімумі до 8^m у максимумі^[15]. Вона знаходиться на відстані 2720 св. р.^[47].
14. Ross 248 є дев'ятою найближчою до Землі зорею — відстань до неї становить 10.3 св. р.^[48]. Це червона зоря головної послідовності, що є змінною типу BY Draconis^[49].
15. 14 Андромеди (Верітате^[32]) — гігант жовтого відтінку типу G8, який знаходиться на відстані 251 св. р.^[50]. Він має масу 2.2 M_☉ і радіус 11 R_☉, а також планету, 14 Андромеди b, відкриту в 2008 році. Вона обертається на відстані 0,83 а.о. одиниць від своєї зорі із періодом 186 днів і має масу 4,3 мас Юпітера^[51].
16. ζ Андромеди — помаранчевий гігант, зоря типу RS Гончих Псів, амплітуда — 0,22 зоряної величини, період — 17,7695 діб^[52].

• vdB 158 — маленька, ледь помітна туманність, що підсвічена блакитною гарячою зорею HD 222142 (спектральний клас B8V).^[53]
• vdB 156 — ледь помітна відбивна туманність поряд із o And.^[54]
• NGC 7662 (англ. Blue snowball — «Блакитний сніжок») — доволі яскрава планетарна туманність^[55].

Яскраві розсіяні скупчення:

• NGC 752 — скупчення, розташоване за 1300 світлових років від Землі. Вік — близько 1,34 мільярда років. Понад 60 його зір мають зоряну величину не більше від дев'ятої, тому видимі в будь-який аматорський телескоп^[56][57][58].
• NGC 7686 — яскраве скупчення, що складається приблизно з 80 зір. Має інтегральну зоряну величину 5,6^m, але неозброєним оком його не видно, бо воно розсіяне. А втім, його можна легко побачити навіть у звичайний бінокль^[57][59][60].
• NGC 206, також відоме як Great Star Cloud in Andromeda Galaxy — яскраве зоряне скупчення, яке містить понад 300 зір спектральних класів О та В^[61]. Відрізняється своєю специфічною структурою: скупчення складається з двох частин, одна з яких має вік 10 мільйонів років, друга — 40—50 мільйонів. Частини розділені між собою хмарами міжзоряного газу^[62][63].

Тьмяніші розсіяні зоряні скупчення: NGC 725^[64] та NGC 272^[65].

NGC 956 — об'єкт, який Джон Гершель класифікував як розсіяне зоряне скупчення^[66]. Однак дослідження 2008 року виявило, що насправді це зорі, які розташовані на небосхилі поряд, але не пов'язані гравітаційно, оскільки перебувають на різній відстані від Землі^[67].

Кулястих зоряних скупчень, яскравіших від 12 зоряної величини, в сузір'ї немає^[68].

Галактики (m<12)

• Галактика Андромеди (М31, NGC 224) — спіральна галактика, один з найбільших видимих об'єктів на небі. Має видимі розміри, втричі більші від Місяця, і може спостерігатися неозброєним оком. Суттєво більша за Чумацький Шлях, що робить її найбільшою галактикою в Місцевій групі. Галактика Андромеди має щонайменше два великі супутники^[69]— карликові галактики M32 і M110. Її власний рух спрямований у бік нашої Галактики, через що приблизно через 5 мільярдів років, імовірно, відбудеться їх зіткнення.^[70] Також відомо про принаймні 21 карликову галактику-супутник Андромеди^[71]. Оскільки галактика Андромеди є найбільшою галактикою Місцевої групи, кількість її супутників може бути значно більшою, ніж в Чумацького шляху^[71].

• NGC 891 (англ. The Silver Silver Galaxy — «срібна-срібна галактика», C 23, PGC 9031, UGC 1831) — досить яскрава спіральна галактика, видима навіть в аматорський телескоп. Розташована неподалік α And^[72].
• M32 — досить рідкісна компактна еліптична галактика, супутник галактики Андромеди. Має ефективний радіус усього 330 світлових років, складається переважно з жовтих, помаранчевих та червоних зір, нове зореутворення практично відсутнє^[73].
• M110 (NGC 205) — карликова еліптична галактика, супутник галактики Андромеди. Фактично її відкрив Шарль Мессьє в 1773 році, хоча й не включив до свого знаменитого каталогу. Формально її відкрила Кароліна Гершель, сестра Вільяма Гершеля, 1783 року. 1967 року цю галактику включено в каталог Мессьє під номером 110. Таким чином вона стала останнім об'єктом каталогу. Як і M32, її можна спостерігати в аматорський телескоп. Усі три галактики (Андромеди, М32, М100) перебувають приблизно за 2,5 мільйони світлових років від Землі^[74].
• NGC 7640 — спіральна галактика з перемичкою за 38,8 мільйонів світлових років від Землі. Можна побачити в телескоп середнього розміру^[75].
• Карликова галактика Касіопеї, вона ж Andromeda VII^[76] — тьмяна сфероїдальна галактика на межі сузір'їв Андромеди та Кассіопеї, розташована на відстані 2,45 мільйонів світлових років, супутник галактики Андромеди^[77]. Складається майже винятково з червоних, помаранчевих і жовтих зір. Переважна більшість зір галактики (понад 90 %) має вік понад 5 мільярдів років, деяким із них — близько 10 мільярдів. Активне зореутворення припинилося близько 6,5 мільярдів років тому.^[78]

  

Галактики з активними ядрами

NGC 404 (англ. Mirach's Ghost — «привид Мірака») — маленька тьмяна лінзоподібна галактика типу LINER на відстані 10 мільйонів світлових років. Відрізняється значною віддаленістю від інших галактик. Імовірно, має галактику-супутник під назвою Donatiello I (також відома під назвою Mirach's Goblin), однак через значу похибку визначення відстані ця інформація залишається на рівні гіпотези^[79].

Окрім указаних вище, сузір'я містить 149 галактик різних типів, описаних у списку галактик сузір'я Андромеди.

Андромедиди — метеорний потік, радіант якого лежить у сузір'ї Андромеди, поблизу зорі Аламак. Його пов'язують із материнською кометою Біли. Сама комета розпалася на дві частини 1846 року, й доля її уламків невідома (їх не спостерігали з 1852 року). Потік почали спостерігати майже на три десятиліття пізніше — 1872 року. Потужні метеорні зливи спостерігали 1882 та 1885 року. Підвищення інтенсивності відбувається протягом 9 — 28 листопада. Однак без надходження додаткових фрагментів комети з часом, протягом століть, цей потік вичерпується. Уже зараз його інтенсивність значно менша за початкову: він став майже непомітним^[80].

Давньогрецька міфологія

Одне зі стародавніх сузір'їв. Включене в каталог зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Уранографія Андромеди має найміцніше коріння в грецькій традиції, хоча жіноча фігура в місці розташування Андромеди з'явилася раніше у вавилонській астрономії. Зорі, що складають Риби і середню частину сучасної Андромеди, утворювали сузір'я, яке уособлювало богиню родючості, яку іноді називали Анунітум або Володарка Небес^[81].

Андромеда відома як "Прикута леді" або "Прикута жінка" англійською мовою. Латиною її називали Mulier Catenata ("прикута жінка")^[82]. Її також називали Персея ("дружина Персея") або Цефея ("дочка Цефея") - всі ці імена посилаються на роль Андромеди в греко-римському міфі про Персея, в якому Кассіопея, цариця Ефіопії, вихвалялася, що її дочка вродливіша за нереїд, морських німф, обдарованих неймовірною красою. Ображені її зауваженням, німфи попросили Посейдона покарати Кассіопею за зухвалість, що той і зробив, наказавши морському чудовиську Киту напасти на Ефіопію^[14][83]. Батько Андромеди, Цефей, у паніці почув від оракула Аммона, що єдиний спосіб врятувати своє царство — це принести дочку в жертву Цету. Вона була прикута до скелі на березі моря, але була врятована героєм Персеєм, який, за однією версією, використав голову Медузи, щоб перетворити чудовисько на камінь; за іншою версією, викладеною римським поетом Овідієм у його "Метаморфозах", Персей убив чудовисько своїм діамантовим мечем^[84][85]. Персей і Андромеда одружилися; міф розповідає, що у подружжя народилося дев'ятеро дітей — сім синів і дві доньки — і вони заснували місто Мікени та династію Персідей. Після смерті Андромеди Афіна помістила її на небо як сузір'я, щоб вшанувати її пам'ять. Три сусідні сузір'я (Персей, Кассіопея і Цефей) представляють персонажів міфу про Персея, тоді як Кит відступає за межі Риб^[85].

Андромеда - одне з 48 сузір'їв, сформульованих Птолемеєм у його "Альмагесті" 2-го століття, в якому воно визначалося як особливий візерунок зір. Зазвичай її зображують з α Андромеди як головою, ο і λ Андромеди як ланцюгами, а δ, π, μ, β і γ - тілом і ногами. Однак не існує універсального зображення Андромеди та зір, що зображують її тіло, голову та ланцюги^[86]. Арабські астрономи знали сузір'я Птолемея, але вони включали друге сузір'я, що зображало рибу, яка перекриває тіло Андромеди; ніс цієї риби був позначений туманною плямою, яку ми тепер знаємо як галактику Андромеди, М31^[87]. Кілька зір з Андромеди та більшість зір Ящірки були об'єднані в 1787 році німецьким астрономом Йоганном Боде в сузір'я Honores Friderici (також відоме як Friedrichs Ehre). Вона була створена на честь короля Пруссії Фрідріха II, але швидко вийшла з ужитку. З часів Птолемея Андромеда залишається сузір'ям і офіційно визнана Міжнародним астрономічним союзом (МАС). Як і всі сузір'я, що виникли за зразком, відомим Птолемею, воно належить до ширшої зони, а отже, до багатьох навколишніх зір^[88]. У 1922 році МАС визначив свою рекомендовану абревіатуру з трьох літер - "And"^[89]. Офіційні межі Андромеди були визначені в 1930 році бельгійським астрономом Еженом Дельпортом як багатокутник з 36 сегментів. Її пряме піднесення знаходиться між 22 год 57,5 м і 2 год 39,3 м, а схилення — між 53,19° і 21,68° в екваторіальній системі координат^[90].

У східній міфології

У традиційній китайській астрономії дев'ять зір Андромеди (включаючи Бета Андромеди, Му Андромеди та Ну Андромеди) разом із сімома зорями Риб утворили еліптичне сузір'я під назвою «Ноги» (奎宿)^[91]. Це сузір'я або представляло ногу людини, що йде, або дикого кабана. Гамма Андромеди та її сусіди називалися "Тен Та Цеанг Кеун" (天大将军, небесний полководець), символізуючи честь в астрології та великого полководця в міфології^[92]. Альфа Андромеди та Гамма Пегаса разом створили «Стіну» (壁宿), що представляє східну стіну імператорського палацу та/або особистої бібліотеки імператора. Для китайців північна частина Андромеди утворювала стайню для зміни коней (tianjiu, 天厩, стайня на небі), а крайня західна частина, разом із більшою частиною Ящірки, стала Тенгше, літаючою змією^[91].

Арабське сузір'я під назвою «аль-Хут» (риба) складалося з кількох зір Андромеди, M31, і кількох зір у Рибах. ν And, μ And, β And, η And, ζ And, ε And, δ And, π And, та 32 And усі були включені з Андромеди; ν Psc, φ Psc, χ Psc і ψ Psc були включені з Риб^[93][94].

Згідно з індуїстською астрономією, Андромеда відома як сузір'я Дев'яні, а Кассіопея — сузір'я Шармішта. Дев'яні та Шармішта — дружини короля Яяті (сузір'я Персея), який є першим патріархом кланів Куру та Яду, які часто згадуються в епосі Махабхарата^[95].

Андромеда також пов'язана з месопотамською історією створення Тіамат, богині Хаосу. Вона народила багато демонів для свого чоловіка Апсу, але зрештою вирішила знищити їх у війні, яка закінчилася, коли Мардук убив її. Він використав її тіло, щоб створити сузір'я як позначки часу для людей^[92].

• WIKISKY.ORG:Андромеда [Архівовано 6 листопада 2012 у WebCite]
• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 с.
• Астрономічний сайт ІФМІ [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]