Арістіцца Романеску

Народилася в сім'ї артистів. Була двоюрідною сестрою співачки Єлени Теодоріні. У 1872 році дебютувала на сцені Національного театру в м. Крайова. З 1877 року виступала в колективі «Товариства драматичних акторів», де виконувала ролі: Весталка («Переможений Рим» Ал. Паролі), Олена («Бояри і Чокон» В. Александрі), Спиридон («Бурхлива ніч» Й. Л. Караджале).

Загальне визнання отримала після виконання ролі Джети («Джерело Бландузії» В. Александрі). У 1891 році Арістіцца виступала у Відні, де з успіхом виконала ролі Офелії, Джульєтти в п'єсах Шекспіра; леді Мільфорд («Підступність і любов» Ф. Шиллера).

Володіла бурхливим сценічним темпераментом, досконалою пластикою, виразною мімікою, красивим голосом. Виконувала ролі від комедій до мелодрам і трагедій. Співала у водевілях.

Зіграла понад 300 ролей. Серед інших:

• Марія Стюарт («Марія Стюарт» Ф. Шиллера),
• Юлія («Овідій» Александрі),
• Відра («Резван і Відра» Б. Гашдеу),
• Зое («Втрачений лист» Й. Л. Караджале),
• Донья Соль, Маріон Делорм («Ернані» В. Гюго),
• Луїза («Луїза Міллер» Ф. Шиллера),
• Амалія («Розбійники») Ф. Шиллера) та ін..

У 1903 році А. Романеску залишила сцену. У 1893—1914 роках викладала в Бухарестській консерваторії. Серед її учениць: Л. Стурдза-Буландра, Ельвіра Попеску, Марія Філотті, С. Клучеру й інші.

У 1911 і 1912 роках брала участь у зйомках першого румунського фільму «Independenpena României» («Незалежність Румунії»), де зіграла роль медсестри Червоного Хреста.

Померла в злиднях.

• Театральна енциклопедія. Том 4 / Гол. ред. П. А. Марков — М.: Радянська енциклопедія, 1965.
• Dicţionar Enciclopedic, Ed. Enciclopedică, Bucureşti, 2006, vol VI, pag. 168 (рум.)
• George Marcu (coord.), Dicţionarul personalităţilor feminine din România, Editura Meronia, Bucureşti 2009. (рум.)
• Ion Valjan, Cu glasul timpului. Amintiri, Ed. Humanitas, 2013, p. 156—158, ISBN 978-973-50-4138-0 (рум.)

• Aristizza_Romanescu [Архівовано 14 січня 2020 у Wayback Machine.] (рум.)