Ата (мумія)

У жовтні 2003 року збирач артефактів індіанської історії на ім'я Оскар Муньос (ісп. Oscar Muñoz) досліджував покинуте чилійське містечко Ла-Норія (La Noria), яке розташоване приблизно в 56 км від містечка Ікіке в пустелі Атакама (desierto de Atacama)^[1]. Він і виявив згорток з маленькою людиноподібною мумією. Її довжина становила близько 15 сантиметрів і зовні мала непогане збереження. Були присутні навіть тверді зуби.

В очі кидалися дві незвичайні особливості. По-перше, це всього дев'ять пар ребер на відміну від дванадцяти звичайних для людини. По-друге, що більш примітно, сильно подовжений череп мумії^[2]. Яйцеголовість надавала схожість з класичним кіно-інопланетянином. З цієї причини знахідка була названа «Гуманоїдом Атакама».^{[джерело не вказане 2376 днів]}

Пізніше Оскар Муньос продав свою знахідку власнику місцевого пабу приблизно за 60 доларів США. Той, в свою чергу, перепродав її нинішньому власнику, іспанському бізнесменові Рамону Навіа-Осоріо (ісп. Ramón Navia-Osorio), за ціною, можливо, що досягала 160 тисяч доларів. Так Гуманоїд Атакама виявився в приватній колекції Барселони, де його ім'я скоротили до «Ата»^[1][2].

Атакамська мумія отримала світову популярність завдяки американцеві, доктору Стівену М. Гріру, професійного популяризатора НЛО і подібних явищ. У 2012 році він заявив про те, що ведуться дослідженнях тіла можливої інопланетної істоти. Нібито фахівці за відхиленнями у розвитку скелета вже прийшли до висновку про малоймовірність того, що Гуманоїд Атаками є людиною. Повний звіт про ці дослідження доктор Стівен Грір обіцяв представити в своєму фільмі під назвою «Сіріус», що вийшов в 2013 році.

У фільмі йдеться про те, що вивчення мумії проводилося під керівництвом імунолога доктора Гаррі Нолана (англ. Harry Nolan), директора Центру протеоміки імунних систем школи медицини при Стенфордському університеті Каліфорнії^[en]. Його група, крім рентгенографії й томографії, провела детальний аналіз ДНК. Однак повного наукового звіту в фільмі не представлено^[2][3].

На детальне вивчення Атакамського гуманоїда в каліфорнійському Стенфордському університеті пішло близько півроку. Результати були оприлюднені на спеціальній прес-конференції керівника групи дослідників Гаррі Нолана.

Аналіз ДНК, узятий з кісткового мозку ребер, показав, що мумія являє собою рідкісну мутацію людини жіночої статі^[4]. Причому її мати зовсім виразно була родом із західного узбережжя Південної Америки, тобто, по всій видимості, Чилійка^[2][5].

Дослідження виявили невідому раніше аномалію розвитку скелета. Вивчення рентгенівських знімків і результатів томографії показало, що щільність епіфізарних пластинок колін (хрящові пластинки росту у дітей на кінцях довгих кісток) відповідає показникам у дитини приблизно семирічного віку^[6].

Також був об'єктивно оцінений вік знахідки. Виявилося, що мумія порівняно недавня. Її останкам лише більше чотирьох десятків років, хоча інші вважають що їй понад 400 років^[7], хоча спочатку не виключають вік, який можна порівняти з тисячоліттям. Причина в тому, що Атакамська пустеля — одне з найбільш сухих місць на землі, що сприяє нетлінню органіки^[2].

У 2018 група дослідників Гаррі Нолана опублікувала в журналі Genome Research наукову статтю^[8] про результати дослідження ДНК мумії. Вчені визначили, що це «дівчинка-дитина, яка була чи не доношена, або народилася помітно пізніше терміну і померла майже відразу після появи на світ — до 8 років після народження»^[4]. Незвичайний зовнішній вигляд обумовлений негативними мутаціями в близько 60 генах (COL1A1, COL2A1, KMT2D, FLNB, ATR, TRIP11 и PCNT^[9]), призвели до сколіозу, передчасного старіння, порушеннями в синтезі колагену і кісткової тканини, аномальному числу ребер тощо.^[10] Сіан Халькроу з Університету Отаго (Нова Зеландія) і її колеги з університетів США, Швеції та Чилі поставили під сумнів висновки дослідників зі Стенфордського університету, оскільки вони не виявили в Атакамської мумії ніяких ознак скелетних аномалій плода^[11].

На думку доктора Гаррі Нолана, може бути два пояснення виявлених фактів.

Перше, малоймовірне, — те, що Атакамська дівчинка страждала невідомим і важким різновидом карликовості. Тобто вона народилася дуже маленькою і реально прожила близько десяти років. Перевірка гіпотези планується в подальшому. Її можна провести, порівнявши склад гемоглобіна з кісткового мозку зразка з гемоглобіном нормальної дорослої людини.

Друга версія, протилежна, полягає в тому, що Атакамська дівчинка була хвора прогерією, тобто аномально швидким старінням. Вона померла в утробі матері або відразу після передчасних родів^[2].

Не виключаються також токсикологічні чинники. Відомо, що деякі токсиканти викликають вроджені дефекти. Для розгляду цієї гіпотези надалі планується проведення мас-спектрометрії тканин з метою знайти або ці токсиканти, або їх метаболіти.

Точка зору доктора Нолана має своїх опонентів. Наприклад, відомий палеоантрополог доктор Вільям Джангерс (англ. William Jungers) з університету Стоуні-Брук в штаті Нью-Йорк, США, вважає, що гуманоїд Атакама — це всього лише недбало висушена мертвонароджена, недоношена дитина. На підтвердження своєї версії він звертає увагу на лише трохи окостенілі і незрілі частини кінцівок, а також на широкий, відкритий лобовий шов черепа. Однак, на думку доктора Нолана, це не пояснює брак ребер і недостатню щільність епіфізарних пластинок^[2].

Загальною думкою всіх учасників досліджень є переконаність, що Атакамский карлик — не інопланетянка і не спеціально виготовлена містифікація але прихильники палеоконтакту та уфологи дотримуються іншої думки^[12].

• Киштимський карлик
• «Сіріус» — фільм про Атакамського гуманоїда (США, 2013).

• У «гуманоїда з Атакама» виявили мутації в генах [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.] // 22 березня 2018
• Інопланетянин з пустелі Атакама виявився не підробкою — науковці [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.] // 18 січня 2021