Базальна мембрана

Базальна мембрана (лат. membrana basalis) утворюється при зливанні двошарової базальної пластинки (lamina basalis) і ретикулярної пластинки (lamina reticularis). Під світловим мікроскопом має вигляд однорідного шару. Базальна пластинка прикріплюється до ретикулярної пластинки за допомогою фіксуючих волокон колаген IV і мікрофібрил (фібрилін).^[1]

Базальну пластинку своєю чергою можна поділити на два шари:

• світла пластинка (lamina lucida) межує з епітеліальними клітинами;
• темна пластинка межує (lamina densa) зі сполучною тканиною.

Під електронним мікроскопом темна пластинка має товщину 30-70 нм і складається з сітки колагенових волокон типу IV. Колагенові волокна оповиті перлеканом, який являє собою глікозаміноглікан гепарансульфат.^[2] Світла пластинка утворена з ламініну, інтегринів, енактину, дистрогліканів)

Для кращого розуміння будови базальної мембрани шари впорядковано таким чином:

• Епітеліальна тканина (ззовні)

• Базальна мембрана
  • Базальна пластинка
    • Світла пластинка
      • ламінін
      • інтегрин
      • енактин
      • дистроглікани
    • Темна пластинка
      • колаген IV (сполучені з перлеканом, багаті на гепарансульфат)
  • Скріплюючі білки (між базальною і ретикулярною пластинкою)
    • колаген VII тип (скріплюючі волокна)
    • фібрилін
  • Ретикулярна пластинка
    • колаген III

• Сполучна тканина (всередині)

• Основною функцією базальної мембрани є фіксація епітелію до нижче розміщеної сполучної тканини. Це досягається через клітинно-матриксну адгезію за допомогою адгезивних (скріплюючих) білків, присутніх в базальній мембрані.
• Базальна мембрана діє як механічний бар'єр, попереджуючи на ранніх стадіях розповсюдження пухлин в глибші тканини (карцинома in situ).^[3]
• Базальна мембрана має велике значення в ангіогенезі (утворення нових кровоносних судин).
• Білки базальної мембрани можуть пришвидшувати диференціацію епітеліальних клітин.^[4]
• Через базальну мембрану проходить постачання поживних речовин епітеліальним клітинам, оскільки ті не мають власних кровоносних судин.
• Епітеліальні клітини є поляризовані відносно базальної мембрани. Вони мають базальний (повернений в сторону базальної мембрани) і апікальний (повернений назовні) полюси.

Найбільш визначними прикладами базальної мембрани є:

• Гломерулярна базальна мембрана нирок, яка утворюється при зливанні базальної пластинки ендотелію гломерулярних капілярів і базальної пластинки епітеліальних клітин капсули Шумлянського-Боумена; через неї проходить фільтрація сечі.

• В легеневій тканині розташована базальна мембрана, утворена при зливанні базальної пластинки легеневих альвеол і легеневих капілярів, через які проходить дифузія кисню і вуглекислого газу.

При поганому функціонуванні базальної мембрани можуть виникати певні захворювання. Причиною цього можуть бути генетичні дефекти, пошкодження власною імунною системою та інші механізми.^[5]

Генетичний дефект колагенових волокон базальної мембрани призводить до розвитку синдрому Альпорта.

Аутоімунна реакція до базальної мембрани виникає при синдромі Гудпасчера.^[6]

Захворювань, що розвиваються при порушенні функцій базальної мембрани об'єднані під назвою бульозного епідермолізу.

• О. Д. Луцик, А. Й. Іванова, К. С. Кабак, Ю. Б. Чайковський Гістологія людини. — К.: Книга плюс, 2003 — ISBN 966-7619-39-7
• Гистология: Учебник / Под ред Ю. И. Афанасьев, Н. А. Юриной — М.:Медицина, 2002 — ISBN 5-225-04523-5
• Kefalides, Nicholas A. & Borel, Jacques P., ed. (2005). Basement membranes: cell and molecular biology. Gulf Professional Publishing. ISBN 978-0-12-153356-4.