Базель-Бадішер

У березні 1838 року Großherzoglich Badische Staatseisenbahnen (залізниці великого герцогства Баден) розпочали будівництво залізниці що прямує з Маннгейма через Гайдельберг, Карлсруе і Фрайбург. Ця залізниця отримала назву Hauptbahn або Rheintalbahn. Швейцарська залізнична комісія висловила бажання про продовження лінії до Базеля і підписала відповідний контракт з державою Баден в 1842 році.

У січні 1851 року дорога Rheintalbahn була доведена до селища Гальтінген (частина міста Вайль-на-Рейні) поруч зі швейцарським кордоном. Поки між урядами двох країн не було досягнуто згоди про будівництво станції в Базелі, пасажири перевозилися через кордон на омнібусах .

Нарешті 27 липня 1852 року в дію вступила угода між урядами Бадена і Швейцарської Конфедерації, яка продовжує діяти до цих пір. Проте початок будівництва затримався ще на декілька років через те, що швейцарська сторона хотіла, щоб новий вокзал був тупиковим, в той час як німці планували продовжити залізницю з Базеля далі у Вальдсгут-Тінген.

Лінія з Гальтінгена до Базелю відкрилася 19 лютого 1855 року. Спочатку як вокзал використовувалося тимчасова дерев'яна будівля. У 1856 році до цієї станції була підведена лінія в Констанц. 10 квітня 1859 року Баден і Швейцарія досягли угоди про будівництво постійного вокзалу. Будівництво нового вокзалу розпочалося у травні того ж року.

Станція була перенесена на своє нинішнє місце в 1906-1913 роках. Архітектор сьогоденної вокзальної будівлі — Карл Мозер.

Станція розташована на швейцарській території, але відповідно до договору 1852 року велика частина станції (перони та частина тунелю, що веде до них) мають статус відповідний статусу території Німеччини. Станція належить і обслуговується німецькими залізницями. Проте крамниці в холі вокзалу (до контрольно-пропускного пункту) розташовані в Швейцарії і використовують швейцарський франк, а не Євро.

У тунелі, що веде від холу до перону, розташований контрольно-пропускний пункт, який після скасування прикордонного контролю більше не діє.