Битва на Чудському озері

Дата:	5 квітня 1242
Місце:	Чудське озеро, кордон Новгородського князівства та Лівонського ордену
Результат:	перемога Новгородського князівства

Льодове побоїще
	Новгородська республіка
	27°30′ сх. д. / 58.233° пн. ш. 27.500° сх. д.
Дата:	5 квітня 1242
Місце:	Чудське озеро, кордон Новгородського князівства та Лівонського ордену
Результат:	перемога Новгородського князівства
Сторони
Новгород,; Володимир	Тевтонський орден,; данські лицарі,; дерптське ополчення
Командувачі
Олександр Невський,; Андрій Ярославич	Андреас фон Фельфен
Військові сили
4-5 тисяч осіб	1,2 - 1,8 тисяч осіб
Втрати
невідомо	400 естонців,; «брати» Тевтонського ордена: 20 загинуло, 6 полонених.

Льодове побоїще (нім. Schlacht auf dem Eise, лат. Prœlium glaciale — «Льодова битва»), також відоме як битва на Чудському озері (нім. Schlacht auf dem Peipussee) — бій дружини новгородців і володимирців під проводом Олександра Невського проти збірного лівонсько-естонського загону, у складі якого було кілька лицарів^[1] Лівонського ордена, який тоді був васалом Тевтонського ордена, в районі Чудського озера, що сталася 5 квітня 1242 року . Деякі неофіційні джерела зауважують що Олександр не міг брати участі у цій битві , оскільки йому на той момент було всього 11 років ^[2].

Передумови

З кінця 1230-х між Новгородом і Швецією почастішали прикордонні конфлікти за Карелію. 1240 року дружина Олександра Ярославовича із новогородцями розбила загін шведів у гирлі Неви.

Зимою 1240–1241 у Новгородській землі з'явилися тевтонські лицарі. У цей період їм вдалось захопити територію племені водь, на схід від Нарова, «повоеваша все и дань на них возложиша». Захопивши Водську пятину, лицарі оволоділи Тесівом (на р. Оредеж) і їх роз'їзди з'являлися за 35 км від Новгорода. Таким чином, у руках тевтонців була велика територія в районі Ізборськ — Псков — Тесів — Копор'є.

Папа Римський «передав» узбережжя Неви й Карелію під юрисдикцію Єзельскому єпископу, який уклав із лицарями договір і збирав десяту частину всього, що дає земля, а все інше — рибні лови, сіножаті, ріллі — надав лицарям.

Олександр організував військо з новгородців, ладожан, карелів й іжорців. Князь вирішив завдати першого удару на Копор'є, а потім звільнити від загарбників Псков.

У 1241 військо під командуванням Олександра виступило в похід, досягло Копор'є, опанувало фортецею «и изверже град из основание, а самих немец изби, а иных с собою приводе в Новгород, а иных пожалова отпусти, бе бо милостив паче меры, а вожан и чюдцев переветников (тобто зрадників) извеша (повісив)»

Хід битви

У березні 1242 новгородці напали на німецький гарнізон Пскова і знищили його.

Олександр Ярославич подумав, що розгромив головні сили Ордену і вдерся у його землі.

Новгородське військо зіткнулося із загоном лицарів і зазнало поразки. Олександр Ярославич почав відступ до Чудського озера, на березі й на льоду якого він зміг перемогти авангард противника. Важкоозброєна лицарська кіннота не могла маневрувати на полі бою і новгородцям удалося її швидко здолати.

Наслідки

Загін Ордену, який було вислано вигнати новгородців, складався здебільшого з підкорених естів і лише кіннота була лицарською. У бою загинуло кілька лицарів. Новгородські втрати невідомі.

Влітку 1242 між Орденом і Новгородом було укладено мирний договір, але пізніше між ними знову спалахували конфлікти.

Археологічні дані

У 1958—1959 роках на місці, де, як вважається, відбувалася битва, проводилися археологічні розскопки експедицією Інституту археології Академії наук СРСР під керівництвом Г.Н.Караєва. Матеріальних свідоцтв, які могли б пов'язати це місце із битвою 1242 року, не було знайдено^[3].

У мистецтві та пропаганді

Докладніше: Олександр Невський (фільм)

Радянський режисер Сергій Ейзенштейн написав сценарій та як режисер поставив художній фільм «Олександр Невський» на персональне замовлення Й. Сталіна^[4]^[5].