Битва при Абриті
| Битва при Абриті | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Скіфська війна III століття | |||||||
_-_Arte_Romana_-_Photo_Paolo_Villa_FO232047_ombre_gimp_bis.jpg) Зображення битви римлян з готами на Саркофазі Людовізі, прибл. 250—260 рр. | |||||||
| 26°32′24″ сх. д. / 43.51000000002777313° пн. ш. 26.54000000002777782° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Готи Скіфи | Римська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Книва | Децій Геренній Етруск Требоніан Галл | ||||||
| Військові сили | |||||||
| невідомо | три легіони | ||||||
| Втрати | |||||||
| невідомі | суттєві | ||||||
Битва при Абриті[1] або Битва при Форумі Теребронії[2] — битва, що сталася влітку 251 року між Римською імперію на чолі з імператором Децієм та обєднанням готських і скіфських племен під командуванням готського короля Книви. Місце битви — містечко Абрит (Абритус) у римській провінції Нижня Мезія (сучасний Разград, Болгарія). Римська армія, що складалася з трьох легіонів, зазнала нищівної поразки, а римські імператори Децій та його син, Геренній Етруск, загинули в бою. Це був перший випадок смерті чинних римськими імператорів від рук зовнішнього ворога. Сучасними істориками ця битва розглядається як одна з найстрашніших поразок у римській історії.
Ця поразка мала катострофічні наслідки для Риму. Смерть обох імператорів призвела до ще більшої політичної нестабільності, виклаканої розпалом Кризи ІІІ століття, а втрата чималої частки римського війська спричинила багаторазові вторгнення та розграбування території імперії варварами впродовж наступних двох десятиліть. Одразу після битви легіонерами було проголшено нового імператора — ним став римський командувач Требоніан Галл. Він був змушений укласти дещо принизливу для Риму угоду, за якою готам і скіфам було дозволено повернутися додому зі своєю здобиччю та римськими полоненими. Варвари залишалися на римській території аж до 271 року, допоки не були розбиті на чолі з Книвою імператором Авреліаном[3].
Битва
Хоча достеменний час битви невідомий, вона мала статится в червні[4], липні[5] або серпні[6] 251 р. Ця битва була однією з багатьох у серії конфліктів, що мала назву Скіфської війни ІІІ століття. Сили воюючих сторін невідомі, але різні джерела стверджують, що Книва розділив свої сили на три частини, причому одна з цих частин була прихована за болотом[7], що дозволяє зробити припущення щодо досвідченості Книви в тактичному плані та його добрих знань навколишньої місцевості[8]. За Йорданом та Аврелієм Віктором[9], Геренній Етруск був убитий стрілою під час сутички перед битвою, але його батько, Децій, нібито промовив: «Нехай ніхто не сумує. Смерть одного солдата не є великою втратою для Республіки». За іншими даними, Гереннія було вбито разом із батьком.[10]
Спочатку битва складалася на користь Деція, що здобув перевагу на передовій. Втім імператор припустився фатальної помилки, переслідуючи свого ворога до болота, в якому римське військо потрапило в облогу та було вщент розбито готськими лучниками[7]. Децій помер посеред хаосу та паніки в римському війську, а їхні з сином тіла так і не були знайдені. Готами була захоплена скарбниця Деція, яка містила тонни золота та зброю, що згодом розповсюдилась багатьма готськими територіями[11]
Наслідки
Требоніан Галл, що був приголошений імператором після смерті Деція, під примусом домовився з готами про договір, який дозволив їм зберегти здобич і повернутися до своїх домів на іншому березі Дунаю. Цілком ймовірно, що він також погодився сплачувати в бік готів щорічну данину в обмін на їхню обіцянку утримуватися від вторгнень до римської території[12]. Цей принизливий договір разом із епідемією чуми Кипріяна та загрозливою ситуацією на сході під час воєн з Сасанідами сприяли вкрай поганій репутації Требоніана з-поміж античних істориків.
