Бородулін Ригор Іванович
| Ригор Бородулін | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Рыгор Іванавіч Барадулін Ryhor Ivanavič Baradulin | ||||
 Поет на дачі в Ушачах за читанням. | ||||
| Ім'я при народженні | Ригор Іванович Бородулін | |||
| Псевдонім | Алесь Чабор, Авось Савось, Алесь Каліна | |||
| Народився | 24 лютого 1935 Вересівка, Ушацький район, Вітебська область | |||
| Помер | 2 березня 2014 (79 років) Мінськ, Білорусь ·серцева недостатність | |||
| Поховання | Ушачі | |||
| Громадянство | СРСР, Білорусь | |||
| Діяльність | поет, есеїст, перекладач | |||
| Alma mater | філологічний факультет БДУ | |||
| Заклад | Радянська Білорусія, Q13028880?, Полымя (часопис), Видавництво «Білорусь» і Мастацкая літаратура | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Жанр | вірш, поема, есе, духовна лірика | |||
| Членство | Спілка білоруських письменників, Білоруський ПЕН-центр і Білоруський народний фронт «Відродження» | |||
| Партія | Білоруський народний фронт | |||
| Батько | Ivan Baradulind | |||
| Мати | Kulina Baradulinad | |||
| У шлюбі з | Q15905006? | |||
| Діти | Ilona Baradulinad | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |
| |||
| Премії | Державна премія БРСР (1976), премія Ленінського комсомолу БРСР (1976) | |||
| Сайт: Офіційний сайт Ригора Бородуліна | ||||
 Бородулін Ригор Іванович у Вікісховищі | ||||
Ригор Іванович Бородулін (біл. Рыгор Іванавіч Барадулін, Ryhor Ivanavič Baradulin, 24 лютого 1935, хутір Верасовка, Ушацького району, Вітебська область — 2 березня 2014[1]), відомий також як Дядько Ригор[2][3][4] — білоруський поет, есеїст і перекладач.[5] Останній Народний поет Білорусі.[джерело?]
Біографія
Народився в сім'ї Івана Ригоровича і Акуліни Андреївни Бородуліної на хуторі Верасовка (офіційна назва натоді була «Городок ІІ Острів-Сорочинської сільради»), а в 1937 році хутір був зліквідований і сім'ю поета переселили в Ушачі. Дід поета по маминій лінії Андрей Гальвіньш був етнічним латишем. Батько загинув у 1944 році під час німецько-радянської війни у партизанському загоні. Після війни Ригор Бородулін навчався в Ушацькій середній школі (закінчив в 1954), відтак на філологічному факультеті БДУ (закінчив 1959 р.).
Працював редактором у різних періодичних виданнях: газеті «Советская Белоруссия», часописах «Бярозка», «Полымя», а також у видавництвах «Беларусь» (з 1969 р.), «Мастацкая літаратура» (з 1972 р.)[5]. Видавництву «Художня література» Ригор Бородулін віддав понад двадцять років, працював редактором, потім завідувачем редакції. У складі державної делегації БРСР брав участь у 39-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (1984 р.).
Ригор Бородулін чинний член СБП, один із творців і активних учасників Білоруського ПЕН-центру (1989—1999 рр., президент з 1990 р., віце-президент з 1999 р.). Член Партії БНФ, член Сейму БНФ (з 1989 р.). У 1995—1997 рр.. був у керівництві Білоруського Фонду Сороса.
Одружений з Валянціною Михайлівною Бородуліною. Донька Ілона — художниця. Має онуку Дамініку. Колекціонує слонів і черепах. Ригор Бородулін визнає себе за уніата[2].
Погляди
Політичні
У школі Ригор Бородулін ухилився від участі в піонерському русі: під час запису в організацію Бородулін утік зі школи. Потім про той факт, що він не приєднався до піонерської організації, вчителі забули, тому Ригор Бородулін так і не став піонером. У юності приєднався до комсомолу. Під час трудової діяльності неодноразово відхиляв пропозиції приєднання до лав КПРС.
Наприкінці 1980-х років, під час Перебудови й розвитку пов'язаних із нею національно-відроджувальних рухів у республіках СРСР, був активним учасником громадського руху «Беларускі народны фронт „Адраджэньне“», потім приєднався до Партії БНФ, яка утворилася на фундаменті цього руху. На перших Президентських виборах в історії Білорусі (1994 р.) разом із Василем Биковим активно підтримував Зенона Позняка. Із другої половини 1990-х і дотепер активної участі в політиці не бере. Називає політику «брудною справою». В інтерв'ю висловлює різкі антикомуністичні (переважно антибільшовистські) погляди.
Релігійні
У дитинстві Григорій Бородулін був похрещений римсько-католицьким священиком. З кінця 1980-х років Бородулін відносить себе до вірян Білоруського Греко-Католицької Церкви (уніатів). При цьому стверджує, що питання конфесійної приналежності не є суттєвим, позаяк «Бог для всіх один». 28 червня 2004 разом з архімандритом Сергієм Гаєком мав особисту авдієнцію з Папою Римським Іоанном Павлом II. Активно працює в жанрі духової лірики.
