Бреїла (місто)

Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, у тому місці, де сходяться два рукави річки.

У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є переадачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».

Згадки про місто сягають VI століття^[5]. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова»^[6]. З 1538–1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.

З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).

Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості^[5]. Поблизу Браїли, у Кискані, великий комбінат для перероблення очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо^[5].

У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС^[5].

Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів^[5].

У місті курсує трамвай.

• Ана-Василик Аслан — румунський медик-геронтолог, біолог, дійсний член Румунської академії.
• Анішоара Кушмір-Станцу — олімпійська чемпіонка 1984 р. зі стрибків у довжину.
• Андреас Ембірікос — грецький поет-сюрреаліст.
• Марія Філотті — румунська акторка.
• Ніколае Іонеску (1820–1905) — румунський філософ, логік, математик, журналіст.
• Нае Іонеску (1890–1940) — румунський філософ, логік, журналіст, редактор.
• Джозеф Джуран — академік Міжнародної академії якості, засновник теорії управління якістю.
• Маніа Менеску — прем'єр-міністр під час режиму Ніколае Чаушеску.
• Панаїт Істраті — румунський письменник.
• Діана Мокану — олімпійська чемпіонка 2000 р. з плавання на 100 та 200 м.
• Жан Москополь — румунський співак міжвоєнного періоду.
• Серж Московічі — автор робіт із соціальної психології.
• Георге Мунтяну-Мургочі — румунський геолог, засновник Південно-східного інституту Європейської освіти у Бухаресті.
• Георге Петраску — румунський художник.
• Камеліа Потек — олімпійська чемпіонка 2004 р. з плавання вільним стилем.
• Джонні Редукану — джазовий музикант.
• Міхаіл Себастьян — румунський письменник.
• Іларіє Воронка — румунський поет.
• Ксенакіс Яніс — грецький композитор і архітектор.
• Георгіос Склавос — грецький композитор.
• Петр Нейков — болгарський дипломат. Консул Болгарії у Києві 1918 р.^[7]

• 
  Будинки
• 
• 
• 
• 
  Шаурма і магазини
• 
  Церква
• 
• 
• 
  Торгові центри

• Бреїльський міст