Бреїла (місто)

місто в Румунії

Бреїла[4], Браїла[5], Бреїлов (рум. Brăila, тур. Ibrail) — місто на південному сході Румунії. Адміністративний центр повіту Бреїла. Південне місто-супутник Галаца. Населення міста 2011 року становило 180,3 тис., 1973 року — 161,1 тис. жителів[5].

Бреїла
рум. Brăila
Герб
герб
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Фонтан на майдані Незалежності Браїли
Розташування міста Бреїла
Основні дані
45°16′09″ пн. ш. 27°57′30″ сх. д. / 45.26917° пн. ш. 27.95833° сх. д. / 45.26917; 27.95833
Країна Румунія
Регіон Бреїла
Адмінцентр Brăilad
Столиця для Бреїла (жудець)
Площа 175 км²
Населення 180 302 (2011)
Висота НРМ 25 ± 1 м
Водойма Дунай[1]
Міста-побратими Нілюфер (2001)[2][3]
Часовий пояс UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів BR
GeoNames 8334707
OSM 2355512 ·R (Бреїла)
Поштові індекси 810001–810542
Міська влада
mayor of Brăilad Aurel Gabriel Simionescu
Вебсайт pmb.braila.astral.ro/main_site/index.htm
Мапа
Мапа


CMNS: Бреїла у Вікісховищі

Географія

Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, у тому місці, де сходяться два рукави річки.

Назва

У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є переадачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».

Історія

Згадки про місто сягають VI століття[5]. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова»[6]. З 1538–1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.

З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).

Економіка

Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості[5]. Поблизу Браїли, у Кискані, великий комбінат для перероблення очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо[5].

У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС[5].

Транспорт

Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів[5].

У місті курсує трамвай.

Відомі люди

Панаїт Істраті
  • Ана-Василик Аслан — румунський медик-геронтолог, біолог, дійсний член Румунської академії.
  • Анішоара Кушмір-Станцу — олімпійська чемпіонка 1984 р. зі стрибків у довжину.
  • Андреас Ембірікос — грецький поет-сюрреаліст.
  • Марія Філотті — румунська акторка.
  • Ніколае Іонеску (1820–1905) — румунський філософ, логік, математик, журналіст.
  • Нае Іонеску (1890–1940) — румунський філософ, логік, журналіст, редактор.
  • Джозеф Джуран — академік Міжнародної академії якості, засновник теорії управління якістю.
  • Маніа Менеску — прем'єр-міністр під час режиму Ніколае Чаушеску.
  • Панаїт Істраті — румунський письменник.
  • Діана Мокану — олімпійська чемпіонка 2000 р. з плавання на 100 та 200 м.
  • Жан Москополь — румунський співак міжвоєнного періоду.
  • Серж Московічі — автор робіт із соціальної психології.
  • Георге Мунтяну-Мургочі — румунський геолог, засновник Південно-східного інституту Європейської освіти у Бухаресті.
  • Георге Петраску — румунський художник.
  • Камеліа Потек — олімпійська чемпіонка 2004 р. з плавання вільним стилем.
  • Джонні Редукану — джазовий музикант.
  • Міхаіл Себастьян — румунський письменник.
  • Іларіє Воронка — румунський поет.
  • Ксенакіс Яніс — грецький композитор і архітектор.
  • Георгіос Склавос — грецький композитор.
  • Петр Нейков — болгарський дипломат. Консул Болгарії у Києві 1918 р.[7]

Галерея

Див. також

Примітки

  • https://www.primariabraila.ro/orase-infratite
  • https://www.nilufer.bel.tr/icerik/kardes-kentler
  • Атлас світу, 2005.
  • а б в г д е ж Бреїла // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • ГРАМОТИ XIV ст. — ВИДАВНИЦТВО «НАУКОВА ДУМКА», КИЇВ — 1974 — № 52. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 10 січня 2016.
  • Вовчук Л., Тригуб О. (2018). Петро Нейков - болгарський генеральний консул у Києві.
  • Література

    • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

    Посилання



    🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор