Біоцентризм

Витоки біоцентризму можна простежити в релігійних вченнях буддизму, ісламу та індуїзму, в яких вказувалося про неприпустимість жорстокого поводження з індивідуальними тваринами. Християнський Святий Франциск Ассізький називав диких звірів своїми братами. Не мучити, а гуманно ставитися до тварин закликали Плутарх, Цицерон, Овідій, Вольтер, Шекспір^[5][6]. Значно розвинув біоцентричні погляди в XVIII–XIX століттях англійський філософ Дж. Бентам, який писав у своїх трактатах про необхідність співчуття до тварин. Саме він одним з перших став розглядати їх як суб'єкт моралі^[6]. Ідеї Святого Франциска Ассізького і І. Бентама надихнули А. Швейцера. Ним була розроблена біоцентрична етика благоговіння перед життям. А. Швейцер говорив про необхідність спасіння, захисту, по можливості, окремої комашки, але не видів або екосистем^[7], що було серйозним недоліком його етичного вчення. Остаточно біоцентризм як напрям екологічної етики був сформульований в роботах сучасних екофілософів — американського Т. Рігана^[8], австралійського П. Сінгера^[9], та англійської Е. Лінзі^[10]. На їх думку, моральною цінністю, а також правами наділяються окремі особини ссавців і птахів^[10][9][8]. Як підставу для наявності прав П. Сінгер говорить про інтереси птахів і ссавців, які вимагають свого захисту^[9].

У 2012 році група неврологів підписала Кембриджську декларацію про свідомість, яка «однозначно» стверджувала, що «люди не є унікальними у володінні неврологічними субстратами, які генерують свідомість. Нелюдські тварини, включаючи всіх ссавців і птахів, і багато інших істот, включаючи восьминогів, також володіють цими нейронними субстратами».^[11]

Активними практичними прихильниками біоцентризму є члени руху визволення тварин, різні товариства захисту тварин від жорстокості і товариства благополуччя тварин, наприклад, така відома міжнародна оранізація як «ПЕТА», московський Центр захисту прав тварин «Віта», Асоціація зоозахисних організацій України. Предметом їхніх турбот є захист прав окремих тварин (передусім птахів і звірів) від страждань і жорстокості, а не охорона видів або екосистем. Представники цих організацій виступають проти вівісекції, спортивного полювання, носіння хутра, кориди, використання тварин в зоопарках і дельфінаріях.

Основна стаття — Біоцентричний Всесвіт.

Біоцентризм — також відомий як біоцентричний Всесвіт — це теорія, запропонована в 2007 році американським вченим Робертом Ланца, яка розглядає біологію як центральну рушійну науку у Всесвіті та розуміння інших наук як залежних від глибшого розуміння біології. Ланца вважає, що життя та біологія є центральними для буття, реальності та космосу — свідомість (свідомий спостерігач, див. Ефект спостерігача) створює Всесвіт, а не навпаки. Хоча фізика вважається фундаментальною для вивчення Всесвіту, а хімія — фундаментальною для вивчення життя, Ланца стверджує, що вченим потрібно буде поставити біологію перед іншими науками, щоб створити «теорію всього».

• Антропоцентризм
• Екоцентризм
• Права природи
• Зоопсихологія
• Ефект спостерігача

• Агафонов В., Зарубежная юридическая практика признания прав природы // Гуманитар. экол. журн, спецвып. — 2003. — Т. 5. — С. 33-35.
• Ворона В.А. Етико-філософські засади обґрунтування гуманного ставлення до тварин в європейській культурі // Мультиверсум. Філософський альманах. / Випуск 5(123). - Київ, 2013.- С.207.
• Ворона В.А. Подолання антропоцентризму як передумова зміни ставлення до тварин в Західній культурі  // Гілея: науковий вісник: збірник наукових праць  2016. – Вип. 114 (11). – С.215.
• Ворона В.А. Права тварин: моральна теорія та законодавча практика // «Дні науки філософського факультету – 2016» (20-21 квітня 2016р.) матеріали доповідей та виступів, Частина 5.- С.11-14.
• Горбунов-Посадов И. Сострадание к животным и воспитание наших детей // Друг животных. Книга о воспитании, сострадании и любви к животным. — 1910.
• Нэш Р. Права природы. История экологической этики. — Київ: КЭКЦ, 2001. — 180 с.

• Біоцентризм // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 28.