Великий гетьман коронний
Вели́кий ге́тьман коро́нний (пол. Hetman wielki koronny) — один із центральних урядів (посад) у Польському королівстві (до 1569) й Короні Польській Речі Посполитої. Голова найманих (затяжних) військ, командир усієї польської коронної армії.
| Великий гетьман коронний Корони Королівства Польського пол. Hetman wielki koronny | |
|---|---|
 Герб великого гетьмана коронного | |
| Тип | гетьман і Урядники Речі Посполитої[d] |
| Член | Сенату Речі Посполитої |
| Призначає | Король Польщі |
| Створення | 1503 |
| Засновник | Олександр Ягеллончик |
| Перший на посаді | Миколай Каменецький |
| Останній на посаді | Петро Ожаровський |
| Скасовано | 1794 |
| Заступник | Польний гетьман коронний |
Історія
Польща перейняла цей найвищий військовий уряд у Чехії в другій половині XV ст. разом із системою найманого війська.
До середини XV ст. гетьман великий коронний призначався королем лише на час війни, від 1503 р. — постійно, з титулом «великий коронний». Від 1581 р. цей пост був пожиттєвим, від 1717 р. — платним. З часом гетьман великий коронний почав призначатися на сеймах. Від 1768 р. — засідав у сенаті.
До 30-х років XVI ст. гетьман командував найманими військами, пізніше — усіма видами військ. Гетьман також відав військовими справами і військовим судочинством, командував армією під час війни, керував зовнішніми відносинами. Клейнодом влади гетьмана був гетьманський знак.
Мав величезну владу, обмежену на сеймі 1717 р. Тоді йому, зокрема, було заборонено змінювати штат війська, використовувати військо для тиску на сеймики, трибунали й обрання короля, контактувати з іншими країнами, відібрано обов'язок провадити фінансові справи війська і введено обов'язкову присягу на вірність королю й Речі Посполитій.
З часом був підпорядкований Військовій коронній і Військовій литовській комісіям, створеним у 1764 і 1765 pp. Коли 1775 р. виникла Постійна рада, Гетьман очолював у ній Військовий департамент, але втратив усю військову владу і став лише виконавцем її розпоряджень.
У Великому князівстві Литовському головнокомандувач іменувався гетьманом великим литовським.
З 1539 р. у феодальній Польщі існували посади гетьманів польних (керували прикордонними військами, заступали Гетьмана великого коронного).
Гетьмани
Див. також
Джерела
- Spiekalski, Z. Geneza i początki hetmanstwa w Polsce. Studia i materialy do historii wojska i wojskowosci. — Warszawa, 1960. — t. 5. (пол.)
- Гетьман [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Довідник з історії України [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] / під ред. Підкови І. та Шуста Р. — Київ: Генеза, 1993.
- Сагановіч, Г. М. Войска Вялікага княства Літоўскага ў XVI—XXVII ст. — Мінск, 1994. (біл.)
- Мицик, Ю. А. Гетьман великий коронний [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України. — Київ: Наукова думка, 2004. — Т. 2. — С. 100.
