Кличко Володимир Володимирович

Володимир Кличко народився 25 березня 1976 року в місті Семипалатинську Казахської РСР (СРСР) у родині військовослужбовця Володимира Кличка. У 1985 році родина переїхала до Української РСР.^[14]

Освіта:

• Училище олімпійського резерву в місті Бровари (1992 рік)^[14];
• Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут (1996 рік)^[14].

Займатися боксом почав в 13 років. 1994 року завоював титул чемпіона Європи з боксу серед юніорів. 1995 р. здобув золоту медаль на I Всесвітніх іграх військовослужбовців в Італії, а 1996 р. — срібну медаль чемпіонату Європи. Цього ж року досягає найвищого результату у своїй любительській кар'єрі, здобуваючи золоту медаль на XXVI Літніх Олімпійських іграх в Атланті. Володимир п'ять разів завойовував титул чемпіона України з боксу^[14].

Професійну кар'єру почав після перемоги на Олімпіаді-96, приєднавшись разом з старшим братом до німецького клубу «Universum Box-Promotion»^[15]. Тренувався під керівництвом Фріца Здунека^[14].

З 2004 до 2012 тренувався у відомого американського фахівця Емануеля Стюарда. Після смерті останнього тренувався під керівництвом вихованця Стюарда, діючого боксера, що на 6 років молодший за самого Володимира, Джонатона Бенкса.^[16]

Перший титул чемпіона світу здобув 14 жовтня 2000 року в бою проти переможця Віталія Кличка — Кріса Берда.

1 грудня 2005 р. Володимир і Віталій Клички одержали найпрестижнішу медіа-премію Німеччини — Бамбі (Bambi)^[17].

10 березня 2007 в Мангаймі Володимир Кличко провів захист титулу чемпіона світу у важкій вазі за версією IBF. У другому раунді він технічним нокаутом переміг американського боксера Рея Остіна. Нокаут Остіну став 43-м в статистиці Кличка і 48 перемогою в його професійній кар'єрі. Цей бій, так само як і попередній поєдинок Кличка в Мангаймі проти Кріса Берда, подивилося 100 мільйонів телеглядачів^[18].

8 липня 2007 року Володимир Кличко захистив титул чемпіона світу з боксу у важкій ваговій категорії за версією IBF, здобувши перемогу над Леймоном Брюстером. Бій пройшов в Кельні.

23 лютого 2008 року у Нью-Йорку на відомій арені Медісон Сквер Гарден у першому з 1999 року об'єднавчому бою чемпіонів світу у суперважкій вазі Володимир Кличко переміг у дванадцяти раундах росіянина Султана Ібрагімова за рішенням суддів. Кличко, таким чином, об'єднав чемпіонські титули за версіями організацій IBF, WBO та другорядної IBO^[19].

13 грудня 2008 року в Мангаймі, Німеччина, захистив свої титули у бою з Хасимом Рахманом, отримавши перемогу технічним нокаутом у сьомому раунді^[20].

20 червня 2009 року на арені футбольного стадіону «Veltins-Arena», що розташований у німецькому місті Гельзенкірхен, відбувся поєдинок між Володимиром Кличком та непереможним Русланом Чагаєвим з Узбекистану за титули за версіями IBF (7-й захист титулу Кличком), WBO (3-й захист титулу Кличком), IBO (7-й захист титулу Кличком) та вакантного титулу американського журналу The Ring. Поєдинок закінчився перемогою українця через відмову продовження поєдинку кутом суперника після закінчення 9 раунду.

2 липня 2011 року Кличко переміг чемпіона світу за версією WBA Девіда Хея та забрав його чемпіонський титул. Таким чином, всі чемпіонські титули головних боксерських організацій належали Володимиру та Віталію. Бій подивилося приблизно 500 мільйонів глядачів у всьому світі^[6][21][5]. І Кличко, і Гей за поєдинок заробили 32 мільйонів доларів^[22].

Захист титулів чемпіона світу за версіями WBA, IBF і WBO у надважкій вазі провів 3 березня 2012 року 35-річний Володимир Кличко. Його суперником був колишній чемпіон світу в першій важкій вазі француз 39-річний Жан-Марк Мормек. Для Кличка-молодшого — ювілейний 20-й чемпіонський бій у професіональній кар'єрі. Для Мормека — дев'ятий. Усі попередні чемпіонські поєдинки він провів у першій важкій вазі. Кличко й Мормек мали зустрітися 10 грудня 2011 р. Однак бій не відбувся через раптову хворобу українця. Володимира госпіталізували 3 грудня з болями в животі й зробили операцію з видалення каменів у нирках.^[23]

Пізніше, 3 березня 2012 року Кличко все-таки зустрівся з колишнім чемпіоном світу Жан-Марком Мормеком. З самого початку бою українець впевнено вів. Француз тримався 4 раунди, але наприкінці четвертого раунду Володимир пробив вдалу «двійку» і після того, як Мормек почав «плинути», Кличко пробив ще два удари французькому боксеру, який вже почав падати. На десятій секунді відліку Мормек встав, але не міг впевнено стояти на ногах. Рефері зупинив бій. Кличко впевнено переміг.^[24] Кількість глядачів, які подивились поєдинок, оцінювалась в 500 мільйонів телеглядачів^[25].

у липні 2012 року відбувся другий бій Володимира Кличка з обов'язковим претендентом за версією IBF, Тоні Томпсоном. Кличко відправив Томпсона в нокаут в 6 раунді.^[26][27]

У листопаді 2012 року Володимир зустрівся з непереможеним польським боксером, Маріушем Вахом. За винятком кінцівки 5-го раунду, Кличко впевнено контролював поєдинок, здобувши перемогу рішенням суддів. Рахунок суддівських записок: 120—108, 120—108, 119—109; двоє суддів віддали Кличку усі 12 раундів, третій суддя віддав Ваху лише 5-й раунд.^[28]

15 листопада 2014 року переміг Кубрата Пулєва нокаутом у 5-му раунді. Бій подивилося 300 мільйонів телеглядачів у всьому світі^[29][30].

У квітні 2015 року Володимир Кличко, чемпіон світу за версіями IBF, WBA, WBO, IBO і журналу The Ring, у бою з американцем Брайантом Дженнінгсом (64-й бій В. Кличка на професійному рингу) одержав перемогу і відстояв свої пояси^[31]. Дженнінгс став 23-м суперником, якого Кличко переміг в бою за титул чемпіона у важкій вазі, побивши рекорд, який належав Джо Луїсу близько 67 років.

28 листопада 2015 року у Дюссельдорфі в результаті бою з британцем Тайсоном Ф'юрі одноголосним рішенням суддів програв поєдинок та втратив усі свої пояси^[1]. Рахунок суддівських записок: 115—112, 115—112, 116—111.

29 квітня 2017 року програв чемпіонський бій з 27-річним чемпіоном IBF британцем Ентоні Джошуа, втративши вакантні титули WBA і IBO^[32].

3 серпня 2017 року Володимир Кличко оголосив про завершення спортивної кар'єри^[33]. В заяві спортсмена на його офіційній вебсторінці повідомляється, що спортсмен відмовляється від матчу-реваншу з Ентоні Джошуа. А також Кличко висловлює готовність до нового випробування та досягнення успіху у своїй новій кар'єрі, «яку спланував і вже почав кілька років тому».^[34]

27 березня 2013 року американський часопис «US Weekly», з посиланням на сімейні кола, повідомив про заручення Володимира з його подругою американською акторкою Гейден Панеттьєр^[35]. Інший бульварний часопис Gala доповнив цю інформацію фото поцілунку пари після майже дворічного розлучення^[36][15]. 9 грудня 2014 року у Гейден та Володимира народилась донька Кая Євдокія. Вага немовля — 3,5 кг, зріст — 50 см. Своє друге ім'я дівчинка отримала на честь бабусі братів Кличків^[37]. Кличко та Панеттьєр знову розлучилися влітку 2018 року; за повідомленнями закордонних ЗМІ, ймовірною причиною розставання могла стати невірність Гейден, яку помічали в компанії із невідомим у ресторані «Крейгс» у Лос-Анджелесі, коли пара вечеряла^[38]. 3 жовтня 2018 року на 56-й Конгрес WBC у Києві Володимир прийшов із норвезькою боксеркою Сесілією Брекхус.^{[джерело?]}

Володіє чотирма мовами: українською, російською, англійською та німецькою^[39][40].

Захоплення: мистецтво, музика^[14]. У 2009 році Володимир Кличко виступив куратором українського павільйону на Венеціанському бієнале.^[41]

У серпні 2014 року передав на спеціальний аукціон свої боксерські рукавички з автографом, виручені кошти було передано на потреби української армії^[42].

З 2017 року — член Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»^[43].

У травні 2018 року підписав лист із вимогою звільнити ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.^[44]

• Орден Свободи (24 серпня 2017) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм^[45]
• Орден «За мужність» I ст. (21 листопада 2006) — за мужність, самовідданість і волю до перемоги, виявлені у поєдинку за чемпіонський титул у суперважкій категорії престижної версії професійного боксу Міжнародної боксерської федерації (IBF), піднесення міжнародного спортивного авторитету України^[46]
• Відзнака Президента України — хрест «За мужність» (7 серпня 1996) — за видатні спортивні перемоги на XXVI літніх Олімпійських іграх в Атланті, особистий внесок у піднесення авторитету і престижу України в світі^[47]
• Чемпіон спорту ЮНЕСКО (4.12.2006)^[48]

• 2007 року в Андрушівській астрономічній обсерваторії було відкрито астероїд, який згодом було названо на честь братів Кличків — 212723 Кличко.
• На старті професійної кар'єри брати Клички не захотіли змінити імена на німецький лад.^[49]
• У 2014 році очолив рейтинг найбільш високооплачуваних українських спортсменів з показником у 17 мільйонів доларів^[50]
• 31 травня 2016 року телеканал ESPN опублікував список 100 найвідоміших спортсменів світу, в якому Володимир Кличко посів 80-е місце^[51][52][53].
• 2 жовтня 2018 року Віталія та Володимира Кличків внесли до Книги рекордів Гіннеса, як братів-чемпіонів, які на двох провели найбільшу кількість боїв.^[54]
• За приблизними підрахунками заробив за свою кар'єру від 150 мільйонів євро до 250 мільйонів доларів.^[55]

Результат	Противник	Спосіб	Раунд	Час	Дата	Місце	Примітки
64-5	Ентоні Джошуа	Технічний нокаут	11 (з 12)	00:45	02017-04-2929 квітня 2017	Вемблі, Лондон, Англія	Бій за IBF (3-ій захист Джошуа), вакантні титули WBA (Super) та IBO серед важковаговиків.
64-4	Тайсон Ф'юрі	Рішення суддів (одностайне)	12	3:00	02015-11-2828 листопада 2015	Esprit Arena, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина	Втрата титулів WBO (обов'язковий захист, 13-й після повторного завоювання титулу), IBF, IBO (19-й захист), WBA Super (9-й захист) та The Ring (12-й захист) серед важковаговиків.
64-3	Браянт Дженнінгс	Рішення суддів (одностайне)	12	3:00	02015-04-2626 квітня 2015	Медісон Сквер Гарден, Нью-Йорк, США	Захист титулів WBA Super, IBF, WBO, IBO, The Ring
63-3	Кубрат Пулєв	Нокаут	5 (з 12)	00:10	02014-11-1515 листопада 2014	Гамбург, Німеччина	Обов'язковий захист титулу IBF (17-й захист)
62-3	Алекс Леапаї	Нокаут	5 (з 12)	00:10	02014-04-2626 квітня 2014	Koenig Pilsener Arena, Обергаузен, Німеччина	Захист титулів WBO (обов'язковий захист, 12-й після повторного завоювання титулу), IBF, IBO (16-й захист), WBA Super (6-й захист) та The Ring (9-й захист) серед важковаговиків.
61-3	Олександр Повєткін	Рішення суддів (одностайне)	12 (з 12)	3:00	02013-10-055 жовтня 2013	Олімпійський, Москва, Російська Федерація	Захист титулів WBA (Super), IBF, WBO, IBO та The Ring серед важковаговиків.
60-3	Франческо П'янета	Технічний нокаут	6 (з 12)	2:52	02013-05-044 травня 2013	САП-Арена, Мангейм, Баден-Вюртемберг	Захист титулів WBA (Super), IBF, WBO, IBO та The Ring серед важковаговиків.
59-3	Маріуш Вах	Рішення суддів (одностайне)	12 (з 12)	3:00	02012-11-1010 листопада 2012	Імтех-Арена, Гамбург, Німеччина	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
58-3	Тоні Томпсон (2)	Нокаут	6 (з 12)	2:56	02012-07-077 липня 2012	Стад де Суїсс, Берн, Швейцарія	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
57-3	Жан-Марк Мормек	Нокаут	4 (з 12)	0:30	02012-03-033 березня 2012	Esprit Arena, Дюссельдорф, Німеччина	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
56-3	Девід Хей	Рішення суддів (одностайне)	12 (з 12)	3:00	02011-07-022 липня 2011	Гамбург, Німеччина	Об'єднання титулів за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring і титулу WBA.
55-3	Самюель Пітер (2)	Нокаут	10 (з 12)	1:22	02010-09-1111 вересня 2010	Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
54-3	Едді Чемберс	Нокаут	12 (з 12)	2:55	02010-03-2020 березня 2010	Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO, IBO та The Ring.
53-3	Руслан Чагаєв	Відмова від продовження бою	9 (з 12)	3:00	02009-06-2020 червня 2009	Гельзенкірхен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO і IBO. Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією The Ring.
52-3	Хасим Рахман	Технічний нокаут	7 (з 12)	0:44	02008-12-1313 грудня 2008	Мангейм, Баден-Вюртемберг, Німеччина	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO і IBO.
51-3	Тоні Томпсон	Нокаут	11 (з 12)	1:38	02008-07-1212 липня 2008	Гамбург, Німеччина	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF, WBO і IBO.
50-3	Султан Ібрагімов	Рішення суддів (одностайне)	12 (з 12)	3:00	02008-02-2323 лютого 2008	Нью-Йорк, Нью-Йорк, США	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO. Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
49-3	Леймон Брюстер (2)	Відмова від продовження бою	6 (з 12)	3:00	02007-07-077 липня 2007	Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO.
48-3	Рей Остін	Технічний нокаут	2 (з 12)	1:23	02007-03-1010 березня 2007	Мангейм, Баден-Вюртемберг, Німеччина	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO.
47-3	Келвін Брок	Технічний нокаут	7 (з 12)	2:10	02006-11-1111 листопада 2006	Нью-Йорк, Нью-Йорк, США	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO.
46-3	Кріс Берд (2)	Технічний нокаут	7 (з 12)	0:41	02006-04-2222 квітня 2006	Мангейм, Баден-Вюртемберг, Німеччина	Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версіями IBF і IBO.
45-3	Семюель Пітер	Рішення суддів (одностайне)	12 (з 12)	3:00	02005-09-2424 вересня 2005	Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США	Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією NABF.
44-3	Елісіо Кастілло[en]	Технічний нокаут	4 (з 10)	2:51	02005-04-2323 квітня 2005	Дортмунд, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
43-3	Даварріл Вільямсон	Технічна перемога роздільним рішенням суддів	5 (з 10)	3:00	02004-10-022 жовтня 2004	Лас-Вегас, Невада, США
42-3	Леймон Брюстер	Технічний нокаут	5 (з 12)	3:00	02004-04-1010 квітня 2004	Лас-Вегас, Невада, США	Бій за вакантний титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
42-2	Данелл Ніколсон	Технічний нокаут	4 (з 12)	3:00	02003-12-2020 грудня 2003	Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина
41-2	Фабіо Молі[en]	Нокаут	1 (з 12)	1:49	02003-08-3030 серпня 2003	Мюнхен, Баварія, Німеччина
40-2	Коррі Сандерс	Технічний нокаут	2 (з 12)	0:27	02003-03-088 березня 2003	Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина	Втратив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
40-1	Джаміл Макклайн[en]	Технічний нокаут	10 (з 12)	3:00	02002-12-077 грудня 2002	Лас-Вегас, Невада, США	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
39-1	Рей Мерсер	Технічний нокаут	6 (з 12)	1:08	02002-06-2929 червня 2002	Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, США	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
38-1	Франсуа Бота[en]	Технічний нокаут	8 (з 12)	0:47	02002-03-1616 березня 2002	Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
37-1	Чарльз Шаффорд[en]	Технічний нокаут	6 (з 12)	Н/Д	02001-08-044 серпня 2001	Лас-Вегас, Невада, США	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
36-1	Деррік Джефферсон[en]	Технічний нокаут	2 (з 12)	Н/Д	02001-03-2424 березня 2001	Мюнхен, Баварія, Німеччина	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
35-1	Кріс Берд	Рішення суддів (одностайне)	12 (з 12)	3:00	02000-10-1414 жовтня 2000	Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина	Виграв титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією WBO.
34-1	Монте Баррет	Технічний нокаут	7 (з 10)	2:40	02000-07-1515 липня 2000	Лондон, Англія, ВБ
33-1	Девід Бостіс[en]	Технічний нокаут	2 (з 12)	1:30	02000-04-2929 квітня 2000	Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
32-1	Паеа Вольфграмм	Нокаут	1 (з 12)	1:30	02000-03-1818 березня 2000	Гамбург, Німеччина
31-1	Лайос Ерос	Нокаут	2 (з 12)	1:30	01999-12-044 грудня 1999	Ганновер, Нижня Саксонія, Німеччина	Захистив титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією EBU.
30-1	Філл Джексон[en]	Нокаут	2 (з 10)	1:59	01999-11-1212 листопада 1999	Лас-Вегас, Невада, США
29-1	Аксель Шульц[en]	Технічний нокаут	8 (з 12)	Н/Д	01999-09-2525 вересня 1999	Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина	Бій за вакантний титул чемпіона у важкій ваговій категорії за версією EBU.
28-1	Джозеф Чінґанґу	Технічний нокаут	5 (з 12)	Н/Д	01999-07-1717 липня 1999	Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
27-1	Тоні ЛаРоса	Технічний нокаут	1 (з 8)	2:57	01999-05-2222 травня 1999	Будапешт, Угорщина
26-1	Еверет Мартін	Технічний нокаут	8 (з 8)	Н/Д	01999-04-2424 квітня 1999	Мюнхен, Баварія, Німеччина
25-1	Зоран Вуджечич	Нокаут	1 (з 8)	1:02	01999-02-1313 лютого 1999	Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
24-1	Росс П'юрітті	Технічний нокаут	11 (з 12)	Н/Д	01998-12-055 грудня 1998	Київ, Україна
24-0	Доннелл Вінгфілд	Нокаут	1 (з 8)	1:04	01998-11-1414 листопада 1998	Мюнхен, Баварія, Німеччина
23-0	Елі Діксон	Нокаут	3 (з 10)	Н/Д	01998-10-033 жовтня 1998	Аугсбург, Баварія, Німеччина
22-0	Стіві Пеннелл	Нокаут	2 (з 10)	0:27	01998-09-1919 вересня 1998	Обергаузен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
21-0	Карлос Монро	Технічний нокаут	6 (з 10)	Н/Д	01998-08-066 серпня 1998	Марксвілль, Луїзіана, США
20-0	Нейджі Шагід	Нокаут	1 (з 12)	2:45	01998-07-1010 липня 1998	Мюнхен, Баварія, Німеччина
19-0	Коді Кох	Нокаут	4 (з 12)	Н/Д	01998-05-2323 травня 1998	Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
18-0	Еверет Мартін	Рішення суддів (одностайне)	8 (з 8)	3:00	01998-03-1414 березня 1998	Гамбург, Німеччина
17-0	Маркус МакІнтайр	Нокаут	3 (з 12)	Н/Д	01998-02-1414 лютого 1998	Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
16-0	Деррік Лемпкінс	Технічний нокаут	1 (з 8)	Н/Д	01997-12-2020 грудня 1997	Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
15-0	Ладіслав Гусарик	Технічний нокаут	3 (з 8)	Н/Д	01997-12-1313 грудня 1997	Гамбург, Німеччина
14-0	Джеррі Галстед[pt]	Технічний нокаут	2 (з 8)	Н/Д	01997-12-066 грудня 1997	Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
13-0	Марко Ґонзалес	Нокаут	2 (з 8)	Н/Д	01997-10-1111 жовтня 1997	Котбус, Бранденбург, Німеччина
12-0	Джеймс Прітчард[en]	Технічний нокаут	3 (з 8)	Н/Д	01997-09-2020 вересня 1997	Аахен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
11-0	Біко Ботовамунґу[en]	Технічний нокаут	5 (з 8)	2:02	01997-08-2323 серпня 1997	Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
10-0	Гілберто Вільямсон	Технічний нокаут	3 (з 8)	Н/Д	01997-07-1212 липня 1997	Гаґен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
9-0	Сальвадор Масіель	Нокаут	1 (з 8)	1:45	01997-06-2828 червня 1997	Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
8-0	Пол Ешлі	Нокаут	2 (з 8)	1:25	01997-06-1313 червня 1997	Оффенбург, Баден-Вюртемберг, Німеччина
7-0	Марк Віллс	Нокаут	1 (з 8)	2:58	01997-05-1010 травня 1997	Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина
6-0	Маркус Юнг	Відмова від продовження бою	2 (з 6)	3:00	01997-04-1212 квітня 1997	Аахен, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
5-0	Карлос Монро	Дискваліфікація	6 (з 6)	3:00	01997-02-1515 лютого 1997	Котбус, Бранденбург, Німеччина	Монро зловживав клінчем, завдавав удари головою і був дискваліфікований.
4-0	Торі Вейда	Технічний нокаут	3 (з 6)	0:36	01997-11-2525 листопада 1997	Штутгарт, Баден-Вюртемберґ, Німеччина
3-0	Білл Корріґан	Технічний нокаут	1 (з 4)	1:21	01996-12-2121 грудня 1996	Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина
2-0	Ексум Спейт	Технічний нокаут	2 (з 4)	1:54	01996-11-3030 листопада 1996	Вінер-Нойштадт, Нижня Австрія
1-0	Фабіан Меза	Нокаут	1 (з 4)	1:35	01996-11-1616 листопада 1996	Франкфурт-на-Майні, Гессен, Німеччина	Професійний дебют

Графічне представлення

Перемоги за раундом

Нижче подано відсоток співвідношення перемог у раундах (дійсне тільки до 55 перемоги включно):

• 1 раунді — 20 %;
• 2 раунді — 22 %;
• 3 раунді — 11 %;
• 4 раунді — 5 %;
• 5 раунді — 5 %;
• 6 раунді — 8 %;
• 7 раунді — 4 %;
• 8 раунді — 11 %;
• 9 раунді — 2 %;
• 10 раунді — 4 %;
• 11 раунді — 2 %;
• 12 раунді — 7 %.

Перемог у останньому раунді — 11 %.

• 2001 — Одинадцять друзів Оушена
• 2007 — Красунчик
• 2009 — Красунчик 2
• 2009 — Містер Кличко
• 2011 — Кличко
• 2013 — Кров'ю і потом: Анаболіки
• 2015 — Відданість
• 2015 — Здолати себе
• У фільмі «Красунчик» німецького режисера Тіля Швайгера Володимир Кличко зіграв себе, але у фільмі він — наречений німецької співачки Івонн Каттерфельд, хоча насправді ніколи ним не був^[56][57].
• У фільмі «Кров'ю і потом: Анаболіки» зіграв епізодичну роль, завдаючи ударів по груші, коли герой Марка Волберга тримав ту саму грушу, задумавшись про своє життя.
• Документальний фільм «Містер Кличко» був підготовлений українським телеканалом Інтер і показаний в ефірі 20 червня 2009^[58].

• Кличко, Володимир, Штефані Білен. «Управління викликами. Як застосувати спортивну стратегію у житті та бізнесі» / пер. з англ. Євгенія Кузнєцова. — К.: Наш Формат, 2018. — 200 с.— ISBN 978-617-7552-40-5.

Кличко Володимир Володимирович у сестринських Вікіпроєктах
	Цитати у Вікіцитатах?
	Генеалогія на Родоводі?
	Кличко Володимир Володимирович у Вікісховищі?

• Офіційний сайт братів Кличків [Архівовано 31 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт фан-клубу братів Кличків «Братство Кличко» [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Володимир Кличко — мачо, від якого шаленіють всі жінки світу [Архівовано 6 червня 2013 у Wayback Machine.]
• Кличко взявся вчити фітнесу за гроші та розповів про дочку // «Українська правда. Табло ID», 15 січня 2015 [Архівовано 15 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Статистика поєдинків Володимира Кличка на сайті Boxrec.com [Архівовано 25 серпня 2015 у Wayback Machine.](англ.)