Довідка:Список типових мовних помилок

Цей список створюється на підставі відстежування у текстах Вікіпедії найтиповіших мовних помилок.

Перед тим, як додавати будь-що до списку, переконайтесь, що це є об'єктивною помилкою. Можливо, деякі автори вважають вживання слова чи виразу неправильним – але це має збігатися з академічними джерелами (ВП:МОВА). Для початку слід перевірити наявність/відсутність слова чи виразу в академічних словниках (СУМ-20, ВТССУМ, r2u.org.ua), чинному правописі та корпусах (ГРАК, Корпус української мови тощо). Вікіпедія не є порадником зі слововжитку, тому помилки має бути об'єктивно доведено. Якщо ви маєте бажання додати рекомендацію, то слід це зробити на відповідній сторінці.

Не варто прогнозувати майбутні помилки й додавати відповідні пари до цього списку заздалегідь.

Помилки

Нижче наведено перелік слів і виразів, які часто фігурують у неправильному написанні.

А — И

НеправильноПравильноКоментар
багаточисельний, чисельний[Прим. 1]числе́нний«Багаточисельний» — калька з рос. «многочисленный». Чисельний — той, що стосується чисел (напр. чисельний аналіз) або кількості (напр. чисельна перевага)[1], але наявний у великій кількості — численний[2][3].
батальон, бульон, каньон тощобатальйон, бульйон, каньйонЗа орфографічним словником[4][5][6].
бароккобарокоУ загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних не подвоюються, крім окремих випадків (тонна, вілла, іммігрант тощо)[7]. До винятків слово не належить[8][9].
блище[Прим. 2]ближчеНеправильне чергування приголосних.
будь-ласкабудь ласкаЗа орфографічним словником[10][11].
ведучий[Прим. 3]провідний[Прим. 4]«Ведучий» використовується в таких значеннях: 1) той, що веде (програму, групу людей); 2) той, що надає руху механізму (ведучий коток, ведуче колесо)[12][13].
відмінити, відміняти[Прим. 5]відміняти[Прим. 6]
скасувати, скасовувати, касувати
Основне значення — змінити, зробити щось інакшим (відмінити слово абощо)[14]. Втім, СУМ-20 подає також і значення, подібне до слова «скасувати»: оголосити таким, що не відбудеться (виставу, промову тощо) як нормативне та безпосередньо значення «скасувати» як рідко вживане[15].
вибачаюсьзвиняйте, перепрошую, даруйте (на слові), вибачте, прошу пробачення«Вибачатися» — просити вибачення, усвідомлюючи свою провину, але в 1-й особі однини недоконаного виду є розмовним стилем[16]. На думку Антоненка-Давидовича, помилковим є і вживання слова «вибачатися» загалом[17]. А Святослав Караванський вважав обмеження на використання «я вибачаюся» штучними, нехарактерними українській мові, а можливо, притягнутими з російської (в якій форма «я извиняюсь», активно засуджувана російськими пуристами, на його думку, якраз і пішла від українського «я вибачаюся»)[18].
виключення[Прим. 7]виняток«Виключення» — 1) процес усунення об'єкта зі складу чогось (організації, колективу); 2) те саме, що вимкнення (механізму, пристрою)[19][20].
вимір, одиниця вимірувимірювання, одиниця вимірюванняПрисутнє у словниках і як «одиниця виміру»[21][22], але згідно з «Законом про метрологію», для фізичних величин визначено термін «вимірювання»[23].
відтак[Прим. 8]отже, тому«Відтак» використовується тільки у значеннях «після, потому», «відтепер»[24][25][26][27].
вірний[Прим. 9]правильний, справедливий, правдивий, певний, слушний та багато інших[Прим. 10]В українській мові «вірний» — 1) той, що заслуговує на довіру, постійний у своїх поглядах і почуттях, відданий, надійний; 2) той, що дотримується догматів віри, правовірний[28][29]. Але також може вживатись у значення «відповідний до оригіналу»: вірна історія, вірний малюнок тощо[30][31].
у кінці кінцівзрештою, решті-решт, кінець кінцем, наостанціНе фіксується у словниках[32], але є достатньо давнім виразом в українській мові: згідно з корпусом, вживався Оленою Пчілкою (1887), Агатангелом Кримським (1900 та пізніше), Іваном Карпенком-Карим (1904)[33].
вціломув ціломуЗа орфографічним словником[34]
у якості (когось/чогось)як (хтось/щось),
в ролі (когось/чогось),
(кимось/чимось)[Прим. 11]
Калька з російського «в качестве (чего-то)»; відповідники фіксуються в російсько-українських словниках[35].
Голандія, голандськийГолландія, голландський (про провінцію)

Нідерланди, нідерландський (про країну та мову)

У власних назвах іншомовного походження і похідних від них словах зберігається оригінальне подвоєння приголосних (Філіппіни, Марокко і т ін.), у загальних назвах — лише в окремих випадках (брутто, тонна, іммігрант й ін.)[7]. Голландія — складова частина Нідерландів.
грунтґрунтЗа орфографічним словником[36]
далеко ідучийдалекосяжний, далекосяглий, далекогляднийЗа російсько-українськими словниками[37]
дивись/дивіться також[уточнити]див. такожне потрібно уточнювати звернення, у всіх статтях буде виглядати однаково, аналогічно шаблону {{див. також}}
жюрі, парашютжурі, парашутЗа чинним правописом звук [u] після шиплячих передається літерою у[38].
заключати[Прим. 12]ув'язнювати, замикати, засадити (до в'язниці)

містити, обіймати, мати (про вміст)

виводити, висновувати (про висновки)

скінчити, закінчити (про тривалу дію)

укладати, складати, брати (про угоди)[Прим. 13]

Російське слово. Слова «заключати», «заключити» відсутні у словниках СУМ-20 та ВТССУМ, але має питомі відповідники[39][40].
зворотній, природній[Прим. 14] та подібнізворотний, природнийСуфікс -н-(ій) використовується в відносно небагатьох прикметниках, як житній, давній абощо[41], слід перевіряти в орфографічних словниках[42][43].
згідно род. в.
відповідно з ор. в.
згідно з ор. в.
відповідно до род. в.
За словниками[44][45][46][47]
зйомка, зйомочний, зйомнийзнімання, фільмування, здіймання, зняття, знімальний (про кіно, фото)

винайманий, орендований (про квартиру)

знімний (той, що може демонтуватись)

«Зйомка» — розмовний стиль[48]. Питомо українськими похідними слова «знімати» є «знімання» або «фільмування» та інші[49][50]. Для позначення предмета, який можна зняти (відокремити, демонтувати), є слово «знімни́й»[51].

І — С

НеправильноПравильноКоментар
іллюстраціяілюстраціяЗа орфографічним словником[52]
кадирівцікадировціЗа Правописом: «о, е наявні в закритому складі: у прикметниках, утворених від власних імен на -ов (-ьов, -йов), -ев (-єв): Ма́лишев — ма́лишевський, Па́влов — па́вловський»[53]. Проте лексикографічні джерела фіксують обидва варіанти[54][55].
люби́й[Прим. 15]кожний, будь-який, перший-ліпшийЛю́бий (та похідні від нього) — дорогий та близький серцю, коханий[56]. Люби́й (будь-який) — розм., росіянізм[57].
люби́мийулюблений, улюбленець, улюбленик[Прим. 16]Вважається застарілим і розмовним[58], має питомі відповідники[59].
магнетмагнітРекомендовано використовувати словникові слова, але фізична наукова спільнота вважає слово «магнет» питомим, вживає його та навіть зверталась 2008 року до Відділення фізики та астрономії НАН України з проханням зняти заборону на його використання (та похідних: магнетний, магнетодинаміка тощо)[60]. Варіант «магнет» широко вживається в словниках української мови кін. 1920 — поч. 1930 років як основний або єдиний[61].
накінець
накінець-то
нарештіНе фіксується в словниках, є росіянізмом[відсутнє в джерелі][62].
нажальна жальЗа орфографічним словником[63].
нанести[Прим. 17]завдати, заподіяти, спричинити[Прим. 18]У цьому значенні є розмовним стилем[64]. «Нанести» вживається у значеннях «покрити» (нанести масло на хліб, нанести фарбу), «позначити» (нанести візерунок, позначку), «принести багато чого-небудь» (нанесло снігу) тощо[65][66][67].
на рахунок[Прим. 19]щодо, стосовно, з приводу«На рахунок» вживається в буквальному значенні: покласти гроші на рахунок та на позначення належності комусь: поставити на рахунок (комусь щось)[68].
першінняпирхота[69]Вважається росіянізмом[70]. Вживаються також варіанти «перхота»[71] (народна назва[72]), «лоскіт (в горлі)»[70].
підчаспід час«підчас» — різновид юшки[73]
поступити ввступити до«поступити» не має такого значення[73] , «вступити» має[73][74]
передвзятістьупередженістьне фіксується в словниках
переіменуванняперейменуваннячергування, за орфографічним словником[75]
планування, планувати[Прим. 20] (в польоті)планерування, планерувати«планувати» — складати план, не може вживатися на позначення польоту[76]. «Планерування» відповідає базовому слову «планер».
по відношенню достосовно, щодо, супротикалька рос. «по отношению к»[77][78]
по крайній міріпринаймні, щонайменше, бодай тощокалька рос. «по крайней мере»[79]
по понеділкам, по місцям, по рокам…щопонеділка, по понеділках, по місцях, за роками…орудний відмінок[80]
по іменіна ім'я, на йме́ння, зватись тощокалька рос. «по имени»[81]
ПольшаПольщаза словником[82]
приймати до увагибрати до увагине фіксується в словниках, «брати до уваги» фіксується
приймати участьбрати участьне фіксується в словниках, «брати участь» фіксується
Увага! Нижче цього рядка містяться неопрацьовані слова, які можуть не бути помилками
рахувати, щовважати, мати думкуправильне слововживання
реґґі, реггірегіУ загальних запозичених назвах не вживаємо подвоєних приголосних. Також і в оригіналі зазвичай такі слова вимовляються без жодних подвоєнь, наприклад, англ. reggae — ['regei]. Подібно режисер, кореспондент тощо.
рінґтон, рінгтонрингтонправило дев'ятки
розташований у(в) 50 км на північ (до півночі) відрозташований за 50 км на північ від, на 50 км північнішедослівний переклад з російської
самий більшийнайбільшийінші прикметники і прислівники — аналогічно
сінглсинглправило дев'ятки.
скористуйтесьскористайтесь«користуйтесь», але «скористайтесь»
«скористуйтеся» є правильною наказовою формою від скористуватися
слідуючийнаступний, такий (при подальшому переліченні)росіянізм
співпадатизбігатисяправильне слововживання
співставлятизіставлятиправильне слововживання
статтей (чого?), статею (чим?)статей (чого?), статтею (чим?)правильне написання (родовий відмінок від статті, орудний від стаття)
статтевий, статтєвийстатевийправильне написання
стосовнощодопитоміше для мови
стіклосклоросіянізм
за суттюпо сутікалька там, де мовні форми однакові

Т — Я

НеправильноПравильноКоментар
Увага! Нижче цього рядка містяться неопрацьовані слова, які можуть не бути помилками
так якоскільки, позаяк, через те, що, тому що, боросіянізм
такі якяк-откалька з російської
теріторіятериторіяправило дев'ятки. У багатьох випадках і в англійській мові в цьому місці звучить [и] — [ɪ], а не [і] — [i] (англ. territory [terɪt(ə)rɪ])
тона, тонтонна, тоннаналогічно — брутто, нетто, мотто, булла, вілла, аннали, бонна, ванна, мадонна, манна, панна, пенні, білль, мулла, дурра, мірра, панно.
торгівельнийторговельнийза орфографічним словником
торкатися (деякі питання торкаються)стосуватисяправильне слововживання
узберіжжяузбережжяВживається в публіцистичних[83], літературних творах[84], фіксується словником[85].
учбовий, учбанавчальний, навчанняхоча вживається в літературі та є в словниках[86][87]Багато які джерела вважають неправильним вживання терміна «вуз», вважаючи, що питомо українськими мають бути «ВНЗ», «виш»[88]. Автори доводять, що прикметник «учбовий» є штучним, утворений так званим «переінакшенням» російського «учебный», наводячи за доказ відсутність слова «учба» в українській мові[89][90][91]. Хоча слово «учба» і не фіксоване словниками[92][93], з погляду морфології воно не уявляється чимось чужим українській мові (пор. «косьба», «лічба», «сівба», «стрільба», «журба», «плавба»). Деякі дослідники навіть припускають, що незасвідчене староукраїнське слово стало джерелом російського «учёба», яке тривалий час теж було винятково розмовним (літературна форма — ученье (учення)).[91]
хеміяхіміярекомендовано дотримуватись правопису.
швецький, громацькийшведський, громадськийШвеція, але — шведський
широкополоснийширокосмуговий (бо смуга пропускання)росіянізм; незнання термінології у галузі
чешськийчеськийза орфографічним словником[94]

Часто порушувані правила

В цьому розділі зібрано окремі правила, які важко віднести до списку вище. Однак, тут мають міститись нетривіальні випадки, які потребують додаткового обґрунтування, а не такі типові порушення, як неузгодження відмінків, порушення правил милозвучності та закінчення іменників другої відміни.

ПравилоНеправильноПравильноКоментар
Передача білоруських і російських іменАлєксандр, Владімір[Прим. 21], Євґєній, ЄкатерінаОлександр, Володимир, Євген/Євгеній, Катерина/ЄкатеринаВідповідно до §144 правопису білоруські та російські імена не транслітеруються, а перекладаються[95]. Це не стосується усталених випадків, а також випадків, де власна назва явно містить певне написання.
Вживання літери ґарґумент, ориґінальний, ґрант, блоґ тощоаргумент, оригінальний, грант, блогЗвуки [g] та [h] в загальних назвах передаються літерою г, крім окремих запозичених слів (ґанок, ґрати тощо). Але в іменах допускається передача [g] за допомогою ґ [96]. Як виняток, ґ вживається в загальних і географічних назвах, що відповідають ВП:Я.

Не є помилками

В цьому розділі описуються слова та вирази, які часто класифікуються як помилки, але насправді такими не є, або їх належність до помилок є суперечливою. Наприклад, деякі мовознавці вважають відповідні мовні практики небажаними або невластивими українській мові, але вони містяться в чинному правописі або академічних словниках. Деякі з таких варіантів є стилістичними рекомендаціями, перелік яких можна знайти тут.

Виправлення таких форм без вагомих причин можна вважати проявом деструктивної поведінки (див. ВП:Пуризм).

Правильний варіантТеж правильний варіантКоментар
Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля, БерлінаАмстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю, БерлінуВідтепер старі закінчення (у твердій та мішаній групах), (у м’якій групі) зберігають назви населених пунктів чоловічого роду із суфіксами -ськ-, -цьк-, -ець-, елементами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-, а також назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі та із суфіксами присвійності -ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-: Бердянська, Луцька, Бобринця, Кременця, Трускавця, Піттсбурга, Вишгорода, Миргорода, Шаргорода, Борисполя, Тернополя, Ямполя, Житомира, Ярослава; Олеськова, Львова, Харкова, Києва, Колгуєва, Харкова, Ходорова, Батурина, Пирятина, Святошина, Снятина; Бахмача, Гадяча, Галича.

Усі інші назви населених пунктів чоловічого роду, крім перелічених вище, відтепер мають у родовому відмінку однини закінчення (у твердій і мішаній групах), (у м’якій групі): Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю. Проте ці іменники також можуть мати й варіантне закінчення -а (-я): Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля[97].

Анафема, дифірамб, ефір, кафедра, міф, міфологія, Афіни, ДемосфенАнатема, дитирамб, етер, катедра, міт, мітологія, Атени, ДемостенУ словах грецького походження, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, логарифм і логаритм, міф, міфологія і міт, мітологія, Агатангел і Агафангел, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Демосфен і Демостен, Марфа і Марта, Фессалія і Тессалія та ін[97].
аудієнція, аудиторія, лауреат, пауза, фаунаавдієнція, авдиторія, лавреат, павза, фавнаУ запозиченнях із давньогрецької мови, що «мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау», допускаються варіанти: аудієнція і авдієнція, аудиторія і авдиторія, лауреат і лавреат, пауза і павза, фауна і фавна[97].
бажаючий

виконуючий

домінуючий

охочий

виконувач

панівний

Хоча деякі мовознавці вважають[98], що українській мові не притаманні активні дієприкметники (утім у правописі 2019 року відсутня рекомендація не вживати їх[99]), значна їх кількість присутня в орфографічних[100] та тлумачних[101] словниках — а отже, вживання не є помилковим. Утім, для багатьох дієприкметників є усталені відповідники[98], наприклад: виконуючий — виконувач[102], виконавець; домінуючий — панівний[103] тощо.
більш висока

більш світлий

найбільш сильне

вища

світліший

найсильніше

Іноді може подаватись як помилка. Втім, український правопис не наполягає на жодному з варіантів, подаючи обидва як допустимі[104].
Вергілій, Верґілій, Грант, Ґрант[Прим. 22]заміна г на ґ чи навпакиЗвуки [g] та [h] в загальних назвах передаються літерою г, крім окремих запозичених слів (ґанок, ґрати тощо). Але у власних назвах допускається передача [g] за допомогою ґ[105].
включати[Прим. 23]вмикати[Прим. 24]

вводити, містити

Фіксується в тлумачних[106][107] та російсько-українських словниках[108] в таких значеннях. Але на думку Антоненка-Давидовича таке вживання є неправильним та має замінюватись більш питомими виразами[109]: вмикати пристрій, поставити (або внести) до порядку денного, занести до списку, замикати в собі (містити)[108].
володіти[Прим. 25]бути здатним, дати ради, опановувати, орудуватиФіксується в тлумачних[110][111] та російсько-українських словниках[112] в таких значеннях. Втім, є усталені відповідники: володіти пером (зброєю, мовою, навичкою) — орудувати …, володіти собою — владати (або панувати) собою тощо[112].
гідності, радості, смерті, честі, хоробрості; крості, любості, осені, солі, Русі, Білорусігідности, радости, смерти, чести, хоробрости; крови, любови, осени, соли, Руси, БілорусиІменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и[97].
данийцей, наявний, згаданийФіксується в тлумачних словниках, російсько-українських словниках та класичній літературі саме в такому значенні. Як приклади наводяться: у даному разі (випадку), дана книжка тощо[113][114][115].
іншийиншийРекомендовано використовувати словникові слова, але чинний правопис опосередковано дозволяє и на початку деяких слів[116]. Крім того, така форма є питомою для української мови[117].
заключний[Прим. 26]кінцевий, завершальний, остаточнийФіксується в словниках у відповідному значенні[118], але має більш питомі відповідники[119].
наступаючий[Прим. 27]прийде́шній, що надходить, надхо́жий, відтепе́рішній[Прим. 28]Фіксується в словниках та корпусі у таких значеннях: 1) такий, що проводить наступ (наступаючий ворог); 2) такий, що рішуче рухається вперед (наступаюча людина); 3) такий, що скоро настане (наступаючий ранок, наступаючий Новий рік)[Прим. 29][120][121].
обстановкаобставини[Прим. 30]Фіксується в словниках[122][123] та корпусі[124], але має більш традиційні відповідники[125].
оточуючийнавкружній та іншіФіксується в словниках[126][127] та корпусі[128], але має більш традиційні відповідники[129].
факелсмолоскип«Факел» не є росіянізмом[130]. Слова в основному значенні є синонімами. Однак, факелом (не смолоскипом) також називають реактивний струмінь, конусоподібне полум'я (напр. факел ракети), струмінь рідини, астрономічне явище (напр. сонячний факел).[131][132]


Див. також

норма
узвичаєння
труднощі перекладу чи передавання
корекція

Примітки

Джерела

Посилання

Отримано з https:https://www.search.com.vn/wiki/index.php?lang=uk&q=Довідка:Список_типових_мовних_помилок&oldid=41860121
🔥 Top keywords: Файл:Pornhub-logo.svgГоловна сторінкаPorno for PyrosБрати КапрановиСпеціальна:ПошукUkr.netНові знанняЛіга чемпіонів УЄФАХ-69Файл:XVideos logo.svgСлобоженко Олександр ОлександровичPornhubЧернігівYouTubeУкраїнаЛунін Андрій ОлексійовичІскандер (ракетний комплекс)Шевченко Тарас ГригоровичATACMSДень працівників пожежної охорониВірастюк Василь ЯрославовичВікторія СпартцАлеппоFacebookГолос УкраїниКиївПетриченко Павло ВікторовичДуров Павло ВалерійовичСексФолаутТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиTelegramНаселення УкраїниГай Юлій ЦезарЛеся УкраїнкаОхлобистін Іван ІвановичOLXДруга світова війнаЗагоризонтний радіолокатор