Вільям Гарвей
Ві́льям Гарвей (англ. William Harvey; 1 квітня 1578, Фолкстон, графство Кент — 3 червня 1657, Лондон) — англійський лікар, анатом і природознавець, засновник фізіології та ембріології.
| Ві́льям Гарвей | |
|---|---|
| англ. William Harvey[1] | |
 | |
| Народився | 1 квітня 1578 Фолкстон, Королівство Англія[2][3] |
| Помер | 3 червня 1657 (79 років) Рогемптон, Королівство Англія |
| Країна |  Королівство Англія |
| Національність | англієць |
| Діяльність | біолог, лікар, анатом, фізіолог |
| Alma mater | Кембриджський університет |
| Галузь | медицина фізіологія |
| Заклад | Університет Оксфорда |
| Вчителі | Cesare Cremoninid і Hieronymus Fabriciusd |
| Відомі учні | Francis Glissond[4] |
| Відомий завдяки: | кровообіг |
| Батько | Thomas Harveyd[5][3] |
| Мати | Joan Halked[5] |
| У шлюбі з | Elizabeth Browned |
| Автограф |  |
 Вільям Гарвей у Вікісховищі | |
Освіту здобув у Кембриджі (1597) та університеті італійського міста Падуя (1602). Працював у Лондоні.
Внесок в науку
Гарвей створив вчення про кровообіг, зокрема довів, що серце є активним м'язовим осередком кровообігу і те, що кров рухається в одному напрямку по замкненій системі кровоносних судин. Описав мале і велике кола кровообігу.
Найбільш помітним внеском Гарвея в науку було відкриття кровообігу. До роботи Гарвея вважалося, що кров постійно виробляється і споживається організмом. Експерименти та спостереження Гарвея, однак, привели його до висновку, що кров постійно циркулює тілом, а серце його проштовхує. Він продемонстрував це за допомогою серії експериментів, включаючи розтин тварин і використання лігатур для перекриття кровотоку. Його висновки були опубліковані в книзі «Анатомічне дослідження руху серця і крові у тварин» у 1628 році, яка заклала основу для розуміння кровообігу та серцево-судинної фізіології.
Бібліографія
«Про м'язи» (1667)
- «Вправи з породження тварин» (1651)
- «Про рух серця і крові у тварин» (1628)
У 1628 році у своїй книзі «Про рух крові» він заявив, що артерії та вени мають протилежне призначення, що до органів кров тече тільки по артеріях, а по венах повертається назад до серця. Іншими словами, Гарвей відкрив, що одна і та ж кількість крові здійснює в організмі круговий рух. У ті часи це було революцією в науці, бо йшло врозріз зі вченнями авторитетів древності. Гарвей заявив: «Я вважаю, що анатоми повинні вчитися і вчити не по книгах, а в майстерні природи». Відкриття Гарвея було вороже сприйняте католицькою церквою.
Погляди
Гарвей закликав до ретельного дослідження організму і представив стільки незаперечних фактів на захист свого вчення, що не тільки переміг супротивників, але і ввів у науку експеримент, досвід для вивчення роботи людського тіла.
Був прихильником наукового методу і вірив у важливість спостережень і експериментів у вивченні медицини. Він також був рішучим прихильником використання розтину в медичній освіті, оскільки це дозволяло краще зрозуміти структуру та функції тіла.
Експерименти
Гарвей також вивчав зародковий розвиток тварин. Сутність своїх дослідів він хибно підсумував у вислові: «Усе живе — із яйця»
Див. також
Примітки
Джерела та література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 2., К., 1978, стор. 482
- Біографія Вільяма Харві (англ.)
- Життя і праця Вільяма Харві (англ.)
 | Це незавершена стаття про лікаря, який займається наукою. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
