ГЕС Грана
ГЕС Грана — гідроелектростанція у центральній частині Норвегії за шість десятків кілометрів на південний захід від Тронгейма. Становить бічну гілку гідровузла у сточищі річки Оркла, яка впадає до Оркдалс-фіорду — однієї із заток на південному узбережжі Тронгейм-фіорду.
| ГЕС Грана | |
|---|---|
 | |
| 62°55′22″ пн. ш. 9°42′26″ сх. д. / 62.92295000002777527° пн. ш. 9.70732200002777645° сх. д. 9°42′26″ сх. д. / 62.92295000002777527° пн. ш. 9.70732200002777645° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | Rennebu Municipalityd[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Грана та її притоки |
| Каскад | гідровузол у сточищі Оркли |
| В експлуатації з | 1982[1][2] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1982 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 75 МВт |
| Середнє річне виробництво | 332 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 455 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 1 |
| Витрата через турбіни | 19 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 1 |
| Потужність гідроагрегатів | 1х75 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна із моренним ядром |
| Висота греблі | 55 м |
| Довжина греблі | 1080 м |
| Власник | Kraftverkene i Orkla (KVO) |
| Оператор | Kraftverkene i Orklad[2] |
  ГЕС Грана | |
| Мапа | |
 | |
Накопичення ресурсу для роботи станції відбувається у водосховищі Granasjøen, створеному на лівій притоці Оркли річці Грані. Зведена тут кам'яно-накидна гребля із моренним ядром висотою 55 метрів, довжиною 1080 метрів та шириною по гребеню 8 метрів потребувала 1,5 млн м3 матералу. Вона утворила резервуар з площею поверхні 6,7 км2 та об'ємом 139 млн м3, в якому припустиме коливання рівня між позначками 610 та 650 метрів НРМ. Окрім власного стоку, сюди перекидається додатковий ресурс із струмків Stavaa та Свартбеккен — відповідно правої та лівої приток Грани, устя яких лежать ниже від греблі.
Зі сховища по лівобережжю Грани прокладено дериваційний тунель завдовжки 11,5 км, який на своєму шляху отримує додатковий ресурс із водозаборів на Хелі (ще одна притока Грани), Jola (права притока Resa, котра впадає ліворуч до Оркли) та Fjellbekken (права притока Jola). Два останні водозабори розташовані послідовно на бічному тунелі довжиною 4,4 км з перетином до 20 м2.
У підсумку вода надходить до машинного залу, обладнаного однією турбіною типу Френсіс потужністю 75 МВт, які використовує напір у 455 метрів та забезпечує виробництво 332 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода по відвідному тунелю довжиною 5,3 км транспортується до Оркли та прямує по ній далі до греблі ГЕС Своркмо.[3][4][5][6][7]
