ГЕС Кунда IV

ГЕС Кунда IV — гідроелектростанція на півдні Індії у штаті Тамілнад. Знаходячись після ГЕС Кунда III, становить нижній ступінь гідровузла у сточищі річки Бхавані, правої притоки Кавері (кількома рукавами впадає у Бенгальську затоку за пів сотні кілометрів на південь від Пудучеррі).

ГЕС Кунда IV
11°15′37″ пн. ш. 76°48′20″ сх. д. / 11.260416666694777° пн. ш. 76.80580555558378819° сх. д. / 11.260416666694777; 76.80580555558378819 76°48′20″ сх. д. / 11.260416666694777° пн. ш. 76.80580555558378819° сх. д. / 11.260416666694777; 76.80580555558378819
Країна Індія Індія
Стан діюча
Річка Бхавані
Каскад гідровузол у сточищі Бхавані
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19661978
Основні характеристики
Установлена потужність 100  МВт
Тип ГЕС пригреблева
Розрахований напір 74,7  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 1 Vickers + 1 Dominion
Витрата через турбіни 2х85  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2 GEC
Потужність гідроагрегатів 2х50  МВт
Основні споруди
Тип греблі муровані
Висота греблі 88  м
Довжина греблі 357  м
Власник Tamil Nadu Generation and Distribution Corporation Limited (TANGEDCO)
Оператор Tamil Nadu Generation and Distribution Corporationd
ГЕС Кунда IV. Карта розташування: Індія
ГЕС Кунда IV
ГЕС Кунда IV
Мапа
Мапа

На відміну від розташованих вище станцій каскаду, машинні зали яких є у сточищі лівої притоки Бхавані річки Кунда (хоча й живляться з різних джерел, включаючи деривацію з верхів'я Бхавані), останній ступінь пов'язаний із греблею на самій Бхавані, зведеною за кілька кілометрів після впадіння Кунди. Це мурована споруда висотою 88 метрів та довжиною 357 метрів, яка потребувала 488 тис. м3 матеріалу та утримує водойму з об'ємом 35 млн м3 (корисний об'єм 28 млн м3), в якій під час операційної діяльності можливе коливання рівня поверхні між позначками 396 та 427 метрів НРМ.

Пригреблевий машинний зал обладнали двома турбінами типу Френсіс потужністю по 50 МВт, які працюють при напорі до 74,7 метра (номінальний напір 64 метри). При цьому один гідроагрегат ввели в експлуатацію у 1966-му, а другий додали в 1978-му.[1][2][3][4]

Примітки