ГЕС Лагунета

ГЕС Лагунета (Лімонар) — гідроелектростанція у центральній частині Колумбії поблизу її столиці Боготи. Знаходячись між ГЕС Сальто I—II (вище по течії) та ГЕС Даріо Валенсія, входить до складу каскаду на річці Богота, правій притоці Магдалени (впадає до Карибського моря в місті Барранкілья).

ГЕС Лагунета
4°35′33″ пн. ш. 74°20′00″ зх. д. / 4.5925833333610777° пн. ш. 74.3335000000277830168° зх. д. / 4.5925833333610777; -74.3335000000277830168 74°20′00″ зх. д. / 4.5925833333610777° пн. ш. 74.3335000000277830168° зх. д. / 4.5925833333610777; -74.3335000000277830168
Країна Колумбія Колумбія
Стан діюча
Річка Богота
Каскад каскад на Боготі
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19571960
Основні характеристики
Установлена потужність 72  МВт
Середнє річне виробництво 412  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 286  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 4
Витрата через турбіни 40  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 4 по 22,5 МВА
Потужність гідроагрегатів 4х18  МВт
Основні споруди
ЛЕП 115
Власник EMGESA
ГЕС Лагунета. Карта розташування: Колумбія
ГЕС Лагунета
ГЕС Лагунета
Мапа
Мапа

Відпрацьована на станціях Сальто вода потрапляє у річку, на якій невдовзі споруджена водозабірна гребля, котра утримує невелике балансуюче сховище з об'ємом 25,5 тис. м3. Звідси через правобережний гірський масив прокладено дериваційний тунель довжиною 2,2 км з діаметром 3,3 метра. Він переходить у напірні водоводи довжиною 0,9 км зі спадаючим діаметром від 2,1 до 1,9 метра, що спускаються по схилу до спорудженого на березі Боготи машинного залу.

У 1957-му станцію ввели в експлуатацію з трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 18 МВт, до яких за три роки додали ще одну таку ж. При напорі у 286 метрів це обладнання забезпечує виробництво 412 млн кВт·год електроенергії на рік[1][2][3].

На сайті власника ГЕС — компанії EMGESA — її потужність наразі зазначена як 18 МВт, що відповідає лише одному гідроагрегату. Це може пояснюватись програмою відновлення, яку провадять у 2010-х роках на станціях боготійського каскаду[4].

Примітки