ГЕС Сан-Хосе II
ГЕС Сан-Хосе II (ісп. San Jose II) – гідроелектростанція, що споруджується в Болівії за чотири з половиною десятки кілометрів на північний схід від Кочабамби. Знаходячись після ГЕС Сан-Хосе I (введена в експлуатацію на початку 2018 року), становитиме четвертий і останній ступінь дериваційного каскаду у сточищі річки Еспіриту-Санту, лівого витоку Чапаре (впадає ліворуч до Маморе, правого витоку Мадейри, котра в свою чергу є правою притокою Амазонки).
| ГЕС Сан-Хосе II | |
|---|---|
| 17°06′09″ пд. ш. 65°47′06″ зх. д. / 17.102666666694780417° пд. ш. 65.78519444447178444° зх. д. 65°47′06″ зх. д. / 17.102666666694780417° пд. ш. 65.78519444447178444° зх. д. | |
| Країна |  Болівія |
| Адмінодиниця | Chapare Provinced |
| Стан | споруджується |
| Річка | Паракті |
| Каскад | гідровузол у сточищі Еспіриту-Санту |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 69 МВт |
| Середнє річне виробництво | 407 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 369 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Пелтон |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 23 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 по 40,6 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 2х34,5 МВт |
| Основні споруди | |
| ЛЕП | 230 |
| Власник | Empresa Nacional de Electricidad |
  ГЕС Сан-Хосе II | |
| Мапа | |
 | |
Відпрацьована на ГЕС San Jose I вода потрапляє у балансуючий резервуар Мігелето об’ємом 35 тис м3, котрий дозволятиме наступній станції щоденно працювати не менше шести годин з найбільшим навантаженням. З Мігелето ресурс прямуватиме через дериваційний тунель довжиною 6,7 км з діаметром 3,1 метра, який на початковому етапі перетинатиме Паракті по сифону на глибині більше 30 метрів. На завершенні тунелю знаходитиметься балансувальний резервуар висотою 93 метри, за яким починатиметься напірна ділянка довжиною 0,2 км з діаметром 2,3 метра. Далі траса виходитиме на поверхню та продовжуватиметься напірним водоводом довжиною 0,5 км з діаметром 2,2 метра.
Основне обладнання станції становитимуть дві турбіни типу Пелтон потужністю по 34,5 МВт, які при напорі у 369 метрів повинні забезпечувати виробництво 407 млн кВт-год електроенергії на рік.
Для видачі продукції її напруга підніматиметься до 230 кВ.[1][2][3]
