Гауляйтер

Посада була створена у 1925 році Грегором Штрассером під час реорганізації НСДАП після провалу Пивного путчу і проіснувала до падіння Третього Райху. Набрані з-поміж давніх членів НСДАП, наближених до Адольфа Гітлера, з яким вони були знайомі протягом тривалого часу, ці партійні чиновники підпорядковувалися безпосередньо йому та нацистській партійній канцелярії.

Починаючи з 1933 року, ґауляйтери успадкували від центрального уряду певні повноваження у своїх округах, ґауляйтерів, як рейхсшталтерів, у своїх округах. Масштаби їхнього втручання з роками зростали, аж поки в останній рік конфлікту вони не отримали значні військові та судові повноваження. Ці регіональні лідери, підтримавши тотальну боротьбу проти союзників, зникли в хаосі останніх тижнів Третього Рейху: одні просто втекли, інші загинули, намагаючись протистояти просуванню союзних армій, треті наклали на себе руки. Тих, хто вижив, судили під час денацифікаційних процесів: одних стратили, інших засудили до тюремного ув'язнення.

Дехто з партійних функціонерів був ґауляйтером з перших років заснування посади, та перебував на неї до кінця існування Третього Райху. Йозеф Геббельс був ґауляйтером Берліна та Бранденбурга з 1926 по 1929, а з 1929 по 1945, після поділу — безпосередньо Берліна. Еріх Кох, перебуваючи на посаді ґауляйтера Східної Пруссії з 1928 по 1945, водночас (1942—1944) був райхскомісаром України.

• Ґебітскомісар
• Карл Ганке
• Райхскомісар
• Володимир Сальдо

• Broszat, Martin (1981). The Hitler State: The Foundation and Development of the Internal Structure of the Third Reich. New York: Longman Inc. ISBN 0-582-49200-9.