Генерал-губернатор Канади

Посада генерал-губернатора — найстарша неперервна державна посада в Канаді: бере вона початок від колоніальних губернаторів Нової Франції і Британської Північної Америки 16 і 17 ст.

Згідно з «Актом про Британську Північну Америку» 1867 року, який проголосив Канаду домініоном Великої Британії, посада генерал-губернатора була визначена водночас із створенням Таємної ради королеви щодо Канади, які представляли уряд Великої Британії. У 1931 за «Вестмінстерським статутом» генерал-губернатор і Рада стали представниками новопроголошеної Канадської монархії. А за «Законом про міліцію» від 1904 генерал-губернатор отримав звання верховного головнокомандувача Канадської міліції.

У 1927 генерал-губернатор Канади здійснив свій перший міжнародний візит. У 1949 Георг VI, король Великої Британії і Британської Співдружності доручив генерал-губернатору майже всі свої владні повноваження. За «Конституційним актом» від 1982 року будь-які зміни повноважень корони і генерал-губернатора вимагають одностайної згоди законодавчих органів кожної із провінцій, а також федерального парламенту.

Канада є монархією, яка має спільного монарха з іншими країнами Британської Співдружності. Монарх живе за кордонами Канади, а його інтереси представляє генерал-губернатор. За Конституцією він діє, дотримуючись принципів парламентської демократії, відповідального правління, є гарантом неперервного і стабільного управління та неупередженою перепоною на шляху до зловживання владою. Проте вирішенням щоденних справ, пов'язаних з відстоюванням інтересів корони, займаються різні виборні та призначені особи, а генерал-губернатор виконує здебільшого церемоніальні обов'язки.

Конституційний мандат генерал-губернатора включає:

• Скликання парламенту — тільки генерал-губернатор має право скликати сесію парламенту
• Промови від імені трону — при закінченні сесії парламенту генерал-губернатора зачитує промову про регламент уряду в наступному терміні.
• Відкликання парламенту.
• Надання королівського дозволу. Генерал-губернатор має наступні повноваження:
  1. Дарувати королівський дозвіл на затвердження законопроєкту. В такому разі законопроєкт стає законом
  2. Він може відмовити в королівському дозволі — накласти вето на законопроєкт
  3. Він може утриматися від надання дозволу і на два роки затримати законопроєкт.

За сьогодення генерал-губернатор не накладав вето на жоден законопроєкт.

• Генерал-губернатор призначає членів Таємної ради королеви щодо Канади.
• За рекомендацією уряду генерал-губернатор призначає лейтенант-губернаторів канадських провінцій
• За рекомендацією уряду генерал-губернатор призначає сенаторів, спікерів сенату (головних офіцерів), суддів Верховної ради Канади, суддів провінцій, крім суддів провінцій Нова Шотландія і Нью-Брансвік.

Генерал-губернатор приймає гостей родини канадського монарха, інших іноземних монархій, глав держав, коли вони перебувають у Канаді. З дозволу монарха генерал-губернатор може представляти його та країну Канаду у закордонних візитах. Генерал-губернатор видає вірчі грамоти канадським послам і відкликає їх, отримує вірчі грамоти від іноземних послів, призначених до Канади.

Генерал-губернатор сприяє народній єдності та гордості, мандрує Канадою, зустрічаючись із канадцями, вручає державні нагороди та почесті. Під час федеральних виборів, генерал-губернатор скорочує виконання громадських церемоній, щоб не створювати враження впливу на політику.

Генерал-губернатор є від імені монарха верховним головнокомандувачем Канадської міліції. Він відвідує підрозділи міліції в усій Канади з метою заохочення зразкового виконання її обов'язків і підтримки морального стану.

Генерал-губернатор є почесним полковником трьох полків:

• Кінної гвардії генерал-губернатора
• Піхотної гвардії генерал-губернатора
• Гвардії канадських гренадерів

З 1946 генерал-губернатор Канади є також головою канадських скаутів.

Офіційною резиденцією генерал-губернатора Канади в Оттаві є Рідо-Голл. З 1872 резиденцією генерал-губернатор Канади в місті Квебек є Сітадель-де-Кебек.

Впродовж свого перебування на посаді генерал-губернатори започаткували ряд товариств, інституції та фондів:

• Королівське товариство Канади — Джон Кемпбелл
• Перша протитуберкульозна асоціація Канади Гілберт Елліот-Мюррей-Кінінмонд
• Батлфілдс-Парк — Артур Генрі Джордж Грей
• Королівський ювілейний фонд боротьби з раком — Вір Понсонбі
• Родинний інститут Ваньє — Жорж Ваньє
• Фундація імені Жанни Сове — Жанна Сове
• Фундація імені Романа Гнатишина — Роман Гнатишин
• Інститут канадського громадянства — Адріен Кларксон

• Ваньє (острів)