Голоблі

Голоблі можуть бути як круглого перерізу по всій довжині, так і з відрізком квадратного перерізу в кореневій частині (1 м). У продаж надходять парами. Довжина голобель може бути різною: для саней 3-3,2 м, для возів — 2,5-2,7 м^[4].

Кріпити голоблі до повозки можуть по-різному: їх надівають заднім кінцем або прямо на вісь, або на кінці переднього насаду повозки, або закріпляють під віссю, або на спеціальній виносній планці перед насадом. Відзначалося, що правильний спосіб — це такий, при якому кріплення голобель й отос мають спільну вісь обертання^[5]. У санному запрягу голоблі кріплять до копилів саней за допомогою особливих кріплень (у російській мові відомих як завертки)^[6]. Переднім кінцем їх, як правило, кріплять до хомута (вкорочені голоблі кріплять до сіделки). У голобельно-дуговому запрягу голоблі заміняють посторонки і дишель: вони і передають тягове зусилля і здійснюють повертання повозки. Для приєднання голобель до хомута в такому типі запрягу використовується дуга, яка кріпиться за допомогою гужів і розносить їхні передні кінці вбоки від корпусу коня. У разі парного чи трійкового запрягу кінь у голоблях називається корінним (корінником), а решта — підпряжними, пристяжними^{[7][8][9][10]}; для запрягу підпряжних застосовуються посторонки.

Голоблі з'єднуються між собою і підтримуються черезсіде́льником (черезсіде́лком) — ременем, який проходить над сіделкою^[11][12] і підчеревником — ременем, що проходить під черевом коня^[13]. Для вирівнювання ходу екіпажа край голоблі з'єднують з передньою віссю отосою (отесою, тяжем) — пристроєм із залізного прута, дроту, ременя або вірьовки^[14][15][16].

В англійському запрягу часто використовуються короткі голоблі, які не доходять до хомута чи шорки, а кріпляться до сіделки. Якщо ж використовують довгі голоблі, то для їх кріплення на хомуті в ньому передбачають короткі петлі — гужики. Тяга здійснюється через посторонки, прикріплені до гужових мочок хомута.

Голоблі також входили в конструкцію сохи: до них приєднувалася розсоха з нарольниками і привої, що з'єднували голоблі з розсохою. У російській мові сошні голоблі відомі як обжи^[6].

На території України голоблі використовувалися в одиночній кінній запряжці, а також у воловій у разі використання одиночного ярма-«бовкуна»^[17].

• На Ніженщині вагітним радили переступати через голоблю, щоб були легкі пологи: «буде такий легкий порід, як кінь біжить»^[18].
• Також голоблі були символом спільного лиха: «У голоблях так тягне чорний, як і білий»^[18].

• Голобельна критика (голобе́льщина) — надто груба, розтрощувальна критика, яка відзначає тільки негативне.
• Голобе́льник — той, хто грубо критикує.
• Знала кобила, нащо оглоблі била; тепер хоч хвостом вези!
• Повертати голоблі — повертатися назад або звертатися до когось іншого.
• Вибачай, а голоблі повертай

• Голобля [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 257. — 1000 екз.
• Отеса // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1259. — 1000 екз.