Гольденвейзер Олександр Борисович
Олександр Борисович Гольденвейзер (10 березня 1875, Кишинів — 26 листопада 1961, селище Миколіна Гора Одинцовський район, Московська область) — радянський піаніст, педагог, композитор, громадський діяч. Доктор мистецтвознавства (1940), Народний артист СРСР (1946), лауреат Сталінської премії (1947).
| Гольденвейзер Олександр Борисович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 березня 1875[4][5][…] Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія[4] |
| Помер | 26 листопада 1961[1][2][3] (86 років) Москва, СРСР[1] |
| Поховання | Ваганьковське кладовище |
| Країна |  Російська імперія СРСР |
| Національність | єврей |
| Діяльність | піаніст, композитор, музичний педагог, викладач університету, адвокат, правник, music publicist, музичний критик |
| Галузь | piano performanced[6], музична освіта[6], music journalismd[6] і музична критика[6] |
| Alma mater | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] (1940) |
| Вчителі | Паул Пабст |
| Відомі учні | Oxana Yablonskayad, Фейнберг Самуїл Євгенович[7], Кабалевський Дмитро Борисович, Башкіров Дмитро Олександрович, Берман Лазар Наумович[7], Тамаркіна Роза Володимирівна і Кац Ісаак Йосипович |
| Знання мов | російська[2][6] |
| Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Членство | Спілка композиторів СРСР |
| Жанр | опера |
| Нагороди |       |
Життєпис
Народився в Кишиневі в родині адвоката Бориса Соломоновича Гольденвейзера.
Закінчив в 1895 році Московську консерваторію по класу фортепіано П. А. Пабста (раніше займався в А. І. Зілоті), в 1897 році по класу композиції М. М. Іпполітова-Іванова. Учився також композиції в А. С. Аренського й контрапункту в С. І. Танєєва.
Працював учителем музики при московському сирітському інституті Імператора Миколи І. В 1907 році виступав у складі Московського тріо, заміняючи піаніста Давида Шора.
В 1906—1961 роках — професор Московської консерваторії по класу фортепіано.
В 1936—1939 роках — завідувач кафедрою фортепіано, в 1918—1922 й 1932—1939 роках заступник директора (проректор), в 1922—1924 й 1939—1942 роках — директор (ректор) Московської консерваторії.
Творець однієї з найбільших радянських піаністичних шкіл. Серед учнів Гольденвейзера: С. Є. Фейнберг, Т. П. Ніколаєва, Г. Р. Гінзбург, Д. Б. Кабалевський, Д. А. Башкіров, Л. Н. Берман, Р. В. Тамаркіна, І. Й. Кац та інші.
Автор трьох опер («Бенкет під час чуми» (за О. С. Пушкіним), «Співці», «Весняні води» (за І. С. Тургенєвим), кантати «Світло Жовтня», камерно-інструментальних ансамблів, фортепіанних п'єс, романсів (усього понад 40 музичних творів). Автор ряду критичних статей, мемуарів.
Похований на Ваганьковському цвинтарі.
Література
- Ямпольский И. М. Гольденвейзер Александр Борисович// Большая Советская Энциклопедия [Архівовано 20 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Николаев А. Исполнительские и педагогические принципы А. Б. Гольденвейзера// Мастера советской пианистической школы, М., 1954
- Гольденвейзер А. Б. Статьи, материалы, воспоминания М., 1969.
