Гори Святого Іллі
Го́ри Свято́го Іллі́ (англ. Saint Elias Mountains) — гори в північній частині системи Берегових хребтів у Кордильєрах, на Алясці у США; та в Юконі і Британській Колумбії в Канаді.
Гори Святого Іллі англ. Saint Elias Mountains | ||||
 | ||||
| Вид на гору Святого Іллі | ||||
| Країна |  США, .svg){kind=small} Канада | |||
|---|---|---|---|---|
| Штат | Аляска, Юкон, Британська Колумбія | |||
| Є частиною | Берегових хребтів, (Кордильєри) | |||
| Межі | Врангеля (на північному заході), Чугацькі гори (на заході) Береговий хр. (на південному сході) | |||
| Площа | 76 947—112 509 км2 | |||
| Довжина | 480 км, (пн. захід — пд. схід) | |||
| Ширина | 140 км | |||
| Найвища точка | Лоґан | |||
| - координати | 60°34′02″ пн. ш. 140°24′10″ зх. д. / 60.56722° пн. ш. 140.40278° зх. д. | |||
| - висота | 5959 м | |||
| Вершини | Лоґан (5959 м), Св.Іллі (5489 м), Лукейнія (5240 м), Кінг (5173 м), Стіл (5073 м), Бона (5040 м) | |||
 Гори Святого Іллі, на схід від гір Врангеля | ||||
 Гори Святого Іллі у Вікісховищі | ||||
Географія
Гори розташовані на південному сході Аляски (США) та на південному заході Юкону і крайньому північному заході Британської Колумбії (Канада). Належать до складу гірської системи Берегових хребтів, Кордильєр. Це найвищі прибережні гірські хребти на Землі. Гори утворилися внаслідок субдукції тектонічної мікроплити Якутат[en] під Північноамериканську тектонічну плиту.
Територія гір охоплює національний парк та заказник Врангель-Сент-Елайс[en] в США і національний парк Клуейн в Канаді, а також включає в себе весь національний парк Глейшер-Бей на Алясці. На Алясці гори включають частини боро Якутат та райони перепису Гуна-Ангун та Валдіз-Кордова[1].
Довжина гір 480 км. Найбільша ширина до 180 км, з підводними хребтами затоки Аляска до 450 км. Площа за різними даними від 76 947 до 112 509 км². Максимальна висота до 5959 м — гора Лоґан[2]. Більшість найвищих піків Канади є частиною цих гір.
Гори складені гранітами і осадовими породами. Мають значне заледеніння. Вище 500 м розташовані сніжники та фірнові поля, які живлять великі льодовики, що досягають океану; ряд льодовиків, зливаючись біля підніжжя і утворюють великі льодовики (Хаббард, Маласпіна та ін.). Нижні частини схилів вкриті хвойними лісами.
Гори Святого Іллі були названі на честь гори Святого Іллі, яка в свою чергу була відкрита і названа данським дослідником Вітусом Берінгом 16 липня 1741 року[3] на честь пророка Іллі.
Найвищі піки
Найвищі вершини у складі гір Святого Іллі:[2][4][5]
| № за/п | Назва вершини | Висота, м | Розташування | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| абсолютна | відносна | ||||
| 1 | Лоґан | 5959 | 5250 | Юкон | Найвищий пік Канади |
| 2 | Святого Іллі | 5489 | 3429 | Аляска-Юкон | Другий за висотою пік США та Канади |
| 3 | Лукейнія | 5240 | 3040 | Юкон | № 3 в Канаді |
| 4 | Пік Кінг | 5173 | 1073 | Юкон | № 4 в Канаді |
| 5 | Стіл | 5073 | 813 | Юкон | № 5 в Канаді |
| 6 | Бона | 5040 | 2100 | Аляска | № 5 в США |
| 7 | Маунт-Вуд | 4842 | 1190 | Юкон | |
| 8 | Ванкувер | 4812 | 2692 | Юкон | |
| 9 | Черчилль | 4766 | 347 | Аляска | |
| 10 | Слаґґард | 4742 | 522 | Юкон | |
| 11 | Макаулай | 4690 | 520 | Юкон | |
| 12 | Ферветер | 4671 | 3961 | Б.Колумбія-Аляска | № 1 в Британській Колумбії[6] |
| 13 | Габбард | 4557 | 2457 | Юкон | |
| 14 | Ведмідь | 4520 | 1540 | Аляска | |
| 15 | Волш | 4507 | 1346 | Юкон | |
| 16 | Альверстоун | 4439 | 594 | Аляска-Юкон | |
| 17 | Юніверсіті | 4410 | 978 | Аляска | |
| 18 | Макартур | 4389 | 924 | Юкон | |
| 19 | Аугуста | 4289 | 1549 | Аляска-Юкон | |
| 20 | Кеннеді | 4250–4300 | 390 | Юкон | |
| 21 | Гора Кука | 4196 | 2351 | Аляска-Юкон | |
Галерея
 |  |  |  |
Примітки
Посилання
- Святого Іллі гори // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Richter, Donald H.; Preller, Cindi C.; Labay, Keith A.; Shew, Nora B. (2006). Geologic Map of the Wrangell-Saint Elias National Park and Preserve, Alaska. USGS Scientific Investigations Map 2877. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 18 квітня 2018.
- Winkler, Gary R. (2000). A Geologic Guide to Wrangell—Saint Elias National Park and Preserve, Alaska: A Tectonic Collage of Northbound Terranes. USGS Professional Paper 1616. ISBN 0-607-92676-7. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 18 квітня 2018.
- Wood, Charles A.; Kienle, Jürgen, ред. (1990). Volcanoes of North America. Cambridge University Press. ISBN 0-521-43811-X.
- Гори Святого Іллі // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
